Реформа Екоінспекції: звіт за півроку
Переконаний, що реформа Держекоінспекції повинна успішно продовжуватися, незважаючи на останні події. Це дійсно один з основних органів влади, завдяки якому ми можемо жити в чистій країні. Успіх роботи Екоінспекції є важливим для кожного з нас.
Саме тому я хочу підсумувати основні досягнення за 6 місяців, які мають бути продовжені та примножені новим керівником. Якщо ж з цих питань буде відкат назад, моя реакція буде відповідною. Без зайвих слів, лише факти.
1.Кадрове оновлення. 85% старого керівництва Інспекції в областях змінено. Це було зроблено тому що саме на територіях керівники системно займалися корупційними схемами, або ж просто бездіяльністю на робочому місці. Про це свідчили результати їхньої роботи. Деякі з них просиділи на посадах по 10-12 років. За цей час можна було зробити хоч щось суттєве для покращення екологічної ситуації в області. Зважаючи на це, ми долучили людей з різних сфер, не з чиновницької системи.
До прикладу, Столичний округ очолив Сергій Волков – людина з громадського сектору, яку всі знають і поважають в екоспільноті. Волинську область очолив військовий, який пройшов АТО, замкомандира роти "Айдар" – Олександр Кралюк. Тільки таку людину можна ставити на противагу браконьєрам та лісорубам. У Полтавській та Черкаській області (Центральний округ) інспекцію очолив підприємець – Євгеній Мартосенко, тобто людина, яка знається на менеджементі, що є вкрай важливо на керівній посаді. Насправді, дуже непросто переконати якісних управлінців прийти на держслужбу. Їх доводилось іноді вмовляти.
Були і проблемні тероргани ДЕІ – ті, які просто не приносили користі ні для довкілля, ні для бюджету країни. Це стосується Кримсько-Чорноморського округу та Азовської морської інспекції. Наразі вони ліквідовані, а ресурси, які виділялися на їх нерезультативну роботу будуть перерозподілені на інші області.
Тут треба віддати належне юридичній службі Інспекції, адже не було ні одного рішення суду про відновлення одіозних кадрів на посадах.
2. Перевірки. Законодавство України стверджує те, що Держекоінспекція є контролюючим органом і створена для того, щоб бути кнутом та штрафувати суб'єкти господарювання за порушення природоохоронного законодавства. Таким чином мотивуючи їх до модернізації. Тобто мета одна – чисте довкілля шляхом модернізації виробництва.
Ми одразу ж визначили собі за пріоритет перевірки основних підприємств-забруднювачів довкілля. Звичайно, не забуваючи про стихійні вирубки лісів та засмічення. За 6 місяців загальна сума нарахованих збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства склала 896 млн. грн. А безпосередньо стягнутих до бюджету – 44,68 млн. грн.
Топ-штрафи ДЕІ за півроку, сплачені до держбюджету:
1. ПРАТ "ММК ім. Ілліча" – 10 млн грн
2. ММКП "Мукачівводоканал" – 6 млн 831 тис 253 грн
3. ДТЕК "Ладижинська ТЕС" – 3 млн 401 тис 180 грн
4. ПАТ "Укртатнафта" – 1млн 978 тис 493 грн
5. ДП "Дрогобицьке лісове господарство" – 1,2 млн грн
3. Вирубка лісів. За 6 місяців було проведено 192 перевірки лісгоспів. Збитки, нараховані Держекоінспекцією за вирубку лісів за відповідний період становлять 76 млн 313 тис грн. Це питання хвилює мільйони українців, і я не є виключенням. ДЕІ оперативно реагувала на заяви, які надходили від громадян стосовно незаконних рубок і співпрацювала з правоохоронними органами щодо виявлення та покарання правопорушників. Таким чином, за І квартал 2020 року обсяги незаконних рубок зменшилися на 34%.
4. Нормотворча діяльність. Робота будь-якого ЦОВВ потребує фундаментального нормативно-правового підгрунтя. Нам вдалося затвердити уніфікований акт, без якого робота інспекції була фактично паралізована. Відсутність уніфікованого акту при перевірці давала можливість суб'єктам господарювання оскаржувати в суді результати цієї перевірки. І, найчастіше, суд був не на боці Інспекції.
Також, вдалося затвердити методику розрахунку збитків за забруднення атмосферного повітря. З 2 серпня 2018 року вона була скасована за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва. Для того, щоб затвердити нову, треба було провести наукові дослідження, нові розрахунки, захистити її перед науковою спільнотою, потім пройти погодження в ДРС, Мінфіні, Мінекономіки та затвердити у Мін'юсті. Робота титанічна, але нам це вдалося і з 15 травня 2020 року вона офіційно вступила в дію і дає змогу штрафувати підприємства за забруднення повітря. Вона потрібна для розрахунку збитків завданої шкоди, і саме вона легітимізує ці цифри у суді.
Законотворчі питання, які стосуються Інспекції, звичайно, виходили за межі наших повноважень, проте ми намагалися всіляко сприяти написанню законопроектів, які покликані реформувати екологічний контроль. Так, ми надали сотні своїх правок до Законопроекту N3091 "Про державний екологічний контроль", який ініціювала ГО "Екологія-Право-Людина". Зараз він зареєстрований на сайті ВРУ.
5. Ліквідація "портової схеми". Схема діяла в портах і була цілком банальна. Перед тим як іноземне судно, яке перебувало в українському порту, готувалося відчалити, місцеві екоінспектори терміново вигадували якусь перевірку або порушення, щоб під цим приводом затримати корабель в порту на кілька днів. А для судна простій в порту – це мільйонні збитки. Тому вигідніше було дати хабар і відчалити.
Зараз ніхто з судновласників не може поскаржитися, що його судно незаконно утримують в порту, вимагаючи відкат. Тепер затримка судна може бути здійснена лише за підписом голови Держекоінспекції. Європейська бізнес-асоціація навіть зробила заяву, що вона вітає такі починання.
Це, звичайно, не означає, що штрафів за реальні порушення для судновласників не буде. До прикладу, 30 квітня стався скид із судна "Stavanger" пальмової олії. ДЕІ нарахувала 65 млн грн збитків, нанесених державі, внаслідок скиду. Усе відповідно до закону.
Окрім вищезазначеного, можна додати, що видобуток бурштину в країні суттєво зменшився у порівнянні з минулими роками, адже екоінспектори миттєво реагували на заяви про незаконне видобування надр. Ми почали інтегрувати в роботу інспекції новітні технології у вигляді дрону з газоаналізатором, який може долати 10-кілометрову відстань, вимірювати пил, азот, сірку та інші забруднюючі речовини, одразу ж виводячи на екран усі показники. Також почали працювати над питанням моніторингу вирубки лісів за допомогою супутникової системи. І ще багато моментів, на яких я не буду зупинятися, але точно можу сказати, що фундамент для подальшого реформування закладено.
Я дуже сподіваюсь, що півроку старанної роботи всієї команди, яка намагалася зробити з Екоінспекції такий держорган, за який би не було соромно, не будуть марними.
Хотілося б, щоб всі наші напрацювання були підхвачені і доведені до повної реалізації. Адже закладений фундамент змін і навіть поточні результати – це те, чим ми пишаємось. Хоча, відверто кажучи, трохи сумно що не вдалося довести реформу до кінця. Тепер новий керівник має пройти цей складний шлях.
Єдине, про що я хочу попередити – наші здобутки я буду захищати. Регресу не має бути. Корупційні схеми, договорняки, непрозорі закупівлі не мають повернутися до інспекції. Я тримаю руку на пульсі. І якщо буду отримувати сигнали, що Екоінспекція повертається до старих схем, я буду реагувати. У мене вистачає політичного впливу, щоб донести проблеми і до Президента, і до депутатського корпусу. Позитивні зміни мають стати незворотними – це той базовий принцип, за який я буду боротись.
