Дата введення карантину з 8 січня розраховувалася не лише на підставі результатів тестування, а й цілої низки показників, зокрема прогнозів із заповнюваності лікарень і завантаженості служби швидкої допомоги, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

"Для розрахунку дати введення карантину ми базувалися не лише на щоденних показниках кількості хворих, для цього ще використовувалися показники часу очікування виклику швидкої та часу проїзду до хворого, кількість наявних ліжок у лікарнях і кількість кисневих точок, середній час перебування хворого на ліжку, здатності тестування наявною лабораторною мережею та інші", - сказав він агентству.

Ляшко зазначив, що 8 січня як дату для введення карантину було запропоновано з урахуванням розрахунку прогнозу, оскільки наступне пікове зростання кількості випадків захворювання МОЗ очікує на кінець січня - початок лютого.

"І це зростання співпаде із сезонним зростанням кількості випадків грипу та грипоподібних захворювань", - уточнив Ляшко.

Він зазначив, що введений раніше карантин вихідного дня як один із варіантів карантинних протиепідемічних заходів дав змогу зупинити зростання епідемічної кривої та стабілізувати навантаження на систему охорони здоров'я.

При цьому наразі середній час на подвоєння щоденної кількості нових випадків інфікування в Україні становить, в середньому, 40 днів. У карантин вихідного дня цей показник був на рівні 23 днів.

"Коли ми говоримо загалом у країні 40, то в деяких областях цей показник майже вдвічі менший, зокрема, у Запорізькій області - 22, Кіровоградській - 24, Київській - 25", - сказав він.

Водночас Ляшко відзначив зміну підходу медзакладів до формування звітності щодо заповнення ліжок.

"Наразі ми зробили відкритими всі дані про наявність вільних ліжок у лікарнях, вільних ліжок із киснем, кількість госпіталізованих та виписаних із кожної лікарні. Тому наразі бачимо зовсім інший підхід до заповнення даних лікарнями. Вони намагаються показувати достовірні дані, оскільки їх недостовірні дані одразу можна перевірити ще раз на місці", - сказав він.

При цьому Ляшко наголосив, що останні чотири тижні МОЗ бачить "стабільну тенденцію у кількості хворих, які лікуються стаціонарно".

"Ці цифри коливаються в межах 27-29 тисяч", - сказав він.

Ляшко також пояснив, що великий коефіцієнт виявлення позитивних випадків серед всіх протестованих на COVID-19 "дає змогу зробити висновок, що лікарі не направляють належним чином на тестування", тому МОЗ змінило підходи до тестування й інакше регулює роботу пунктів тестування.

Ляшко нагадав, що МОЗ впровадило швидкі тести на антиген, що також зменшило навантаження на вірусологічні лабораторії.

"За останній тиждень швидкими тестами здійснили 25 тис. досліджень, із них майже 2000 позитивні", - сказав він.