Наступний уряд має бути сильним і україноцентричним.
Провальне голосування за призначення Ю.Вітренка першим віце-прем'єр-міністром та заяви про нову коаліцію у Верховній Раді актуалізують питання стандартів та критеріїв для формування нового уряду. Звичайно, негативне голосування за Ю.Вітренка має і свої кулуарні причини, проте є достатньо публічних аргументів проти його кандидатури. Депутати-мажоритарники заявляють, що не зможуть пояснити виборцям підтримку такого кандидата в уряд, який напередодні судився з державою Україна та отримав мільйони доларів компенсації. "Історія повторюється двічі: спершу як трагедія, потім – як фарс" – писав Гегель, терміну для третьої спроби він навіть не придумав. Так само непрохідною в Раді може стати кандидатура голови Нафтогазу, який також у виборців асоціюється з отриманням від держави багатомільйонних премій спірного обгрунтування. Навіть цей парламент виставляє до кандидатур на урядові посади вимоги бездоганної ділової репутації та відсутність публічних скандалів і антирейтингу.
З якими викликами буде працювати наступний уряд у 2021? Перш за все, це питання протидії коронавірусу, обслуговування зовнішнього боргу та відновлення економіки.
Українців, на жаль, не включили до списку "золотого мільярду", який першим отримає найбільш дефіцитну вакцину. Разом з тим, статистика по новим випадкам захворювань падає, колективний імунітет сформовано, і новий уряд має швидко ухвалювати рішення щодо необхідності вакцинації, закупки вакцин, і проведення роз'яснювальної роботи з населенням щодо своїх рішень.
Найбільша стаття витрат державного бюджету – обслуговування боргів, на це буде витрачено половину запланованих доходів. Завданням уряду є проведення переговорів про реструктуризацію боргу, а не просто про позичання нових і нових коштів під політичні умови. Українські перговорники повинні відстоювати інтереси української економіки, а не кредиторів. В умовах війни, пандемії та економічної рецесії кредитори могли б піти назустріч, але потрібно формувати свої дорожні карти і плани, оцінювати реальну спроможність економіки. Вивільнені від боргового тягаря кошти будуть дуже актуальними для програм безпеки, економічного розвитку та соціального захисту.
Світова пандемія посилила економічну ізоляцію, і національні уряди ухвалюють все більше протекціоністських рішень на підтримку своїх економік. Зразком для українського уряду має стати, до прикладу, програма Дж.Байдена "Buy American". Епідемія є форс-мажором, який на повну використовують розвинуті країни. Завданням економічного блоку уряду є розширення квот на експорт продукції на ринок ЄС, пріоритетність отримання сировини для деревообробної промисловості України, стимулювання експорту продукції глибокої переробки через експортно-кредитне агенство. Угода з китайцями по "Мотор-Січі" поки заморожена. Але якщо її скасовувати – то партнери повинні нам запропонувати альтернативного покупця та інвестора. І не треба соромитися саме так ставити питання.
Новий склад уряду має бути "дорослим" і україноцентричним. Українська економіка не витримає нових недосвідчених експериментаторів, навіть із гарним піаром та красивими слайдами. Досвід роботи саме на найвищих урядових посадах – є обов'язковим, навчатися вже ніколи. Влада не має довгої лави запасних, і Президент обиратиме кадри з-поміж перевірених спільною роботою управлінців. Новий прем'єр має бути рівновіддаленим від усіх українських олігархів і говорити з ними на рівних. Якщо найвищі посадовці лобіюють інтереси однієї олігархічної групи – це буде не лише збитково для економіки, але і не забезпечить стабільну роботу уряду. Конкуруючі групи будуть атакувати уряд, і він зав'язне у публічних скандалах.
Наступний прем'єр не може бути висуванцем закордонного лобі. Аргументом проросійських сил може бути знижка на газ і відповідне зниження тарифів для населення. Проте, парламент усвідомлює, що дешевий газ буває в мишоловці, а розворот зовнішньої політики призведе до дестабілізації політики внутрішньої. Хоча, схему з закупкою російського газу через фірми лижних інструкторів пора давно переглянути, навіть заміна "хаб-плюс" на "хаб-мінус" дає змогу знизити тарифи.
З іншого боку, український уряд не може виступати лобістом інтересів транснаціональних компаній. Курс на вестернізацію має бути продовжений, і відповідні реформи повинні проводитися. Проте – не на шкоду економічним інтересам української промисловості. Відкриття ринку землі, велика приватизація чи медична реформа повинні приводити перш за все до росту капіталізації українських компаній, до росту доходів українського населення та стабільних надходжень до державного бюджету України. Прем'єр має бути сувереністом, орієнтуватися на національні інтереси, і не піддаватися жодному "зовнішньому управлінню".
Кожна зміна уряду – це шанс на посилення державного управління та поштовх для розвитку. І все це можливо лише при наявності україноцентричної програми та сильних особистостей-менеджерів, які насправді у нас є.
