Доступність посилання

ТОП новини

Чому 25 медиків можуть лікувати одного пацієнта з COVID-19


Ілюстраційне фото. Київська міська клінічна лікарня №9, 9 квітня 2020 року
Ілюстраційне фото. Київська міська клінічна лікарня №9, 9 квітня 2020 року

Дніпро – Українські медики ізолюються на роботі, аби доглядати за хворими на коронавірусну інфекцію COVID-19. Так сталось, зокрема, в обласній клінічній лікарні імені Мечникова в Дніпрі: там з початку запровадження карантину цілодобово вирішили перебувати 25 медпрацівників. Коли було ухвалене це рішення, у лікарні була лише одна пацієнтка з COVID-19. Радіо Свобода поцікавилось, чому так відбулось, як живуть ізольовані медики та на яку оплату праці можуть розраховувати.

Лікарня імені Мечникова, Дніпро
Лікарня імені Мечникова, Дніпро

Завідувач відділення анестезіології екстреної медицини лікарні імені Мечникова Дмитро Макаров – один із тих 25 медиків, які вирішили перебувати цілодобово в медзакладі й не ходити додому.

Ніхто нас тут не зачиняє, цвяхами двері не забиває. Це – усвідомлене рішення
Дмитро Макаров

Жити на роботі – свідомий і добровільний вибір частини медперсоналу закладу, каже він. Він та його колеги побоюються бувати вдома, аби не наражати рідних на небезпеку.

«Важливо сказати: ніхто нас тут не зачиняє, цвяхами двері не забиває. Це – усвідомлене рішення. Лікарі – люди сімейні, тому вони не хочуть іти додому, будучи потенційно небезпечними через контакт з інфікованими. Адміністрація лікарні пішла нам назустріч, організувала наш побут», – сказав лікар.

Чому на одного пацієнта було потрібно 25 медиків

В адміністрації лікарні підтверджують: коли частина медперсоналу вирішила цілодобово лишатися на роботі, у закладі справді перебувала лише одна пацієнтка, але вкрай тяжка. Нещодавно вона одужала і її виписали. Зараз в лікарні – 10 хворих на COVID-19, двоє з них – у важкому стані.

Олександр Толубаєв
Олександр Толубаєв

Заступник головного лікаря Олександр Толубаєв зазначає: навіть заради лікування одного хворого ізолювання такої кількості медперсоналу виправдане.

Мені дуже дивно, коли хтось коментує в соцмережах: «А що це у вас на одного пацієнта 25 людей?». І один пацієнт, і два пацієнти, і три пацієнти потребують однакової кількості персоналу
Олександр Толубаєв

За його словами, працювати в спеціальному захисному медичному костюмі більш ніж кілька годин дуже важко, тому медперсонал мусить змінюватись частіше.

«Мені дуже дивно, коли хтось коментує в соціальних мережах: «А що це у вас на одного пацієнта 25 людей?». Розумієте, і один пацієнт, і два пацієнти, і три пацієнти потребують однакової кількості персоналу. Якщо вже буде більше від 6 пацієнтів, то це потребує додаткового персоналу. Люди не можуть працювати цілодобово, тому ми вводимо персонал в «зону» поступово і, якщо в цьому є необхідність, додаємо. У засобах індивідуального захисту працювати вкрай важко понад 8 годин, це – як костюм сталевара, в ньому дуже спекотно, людина пітніє. Тому люди змінюють одне одного. Заходить один лікар і одна медична сестра, вони міняються. Фактично в одну зміну може зайти 6–8 осіб, в залежності від кількості пацієнтів, їхньої важкості і в залежності від того, чи потрібні оперативні втручання», – сказав у коментарі Радіо Свобода Олександр Толубаєв.

Як живуть «ізольовані» в лікарні

За словами заступника головлікаря лікарні імені Мечникова, для медиків, які самоізолювались на роботі, створили умови: одне з відділень слугує їм місцем для відпочинку. Харчування також налагоджене: допомагають волонтери та доброчинці, які привозять їжу – від кави з піцою до гарячих обідів.

Засобами індивідуального захисту ці медики забезпечені, каже заступник головного лікаря, у тому числі й наданими волонтерами. Окрім того, їх регулярно тестують на коронавірус.

«Раз на тиждень всі наші співробітники, які контактують з інфікованими, проходять ПЛР-обстеження. Всі результати негативні, серед медичних працівників жодного захворілого немає», – сказав Олександр Толубаєв.

«Європейська практика» під час пандемії

Дізнавшись про ситуацію «25 медиків на 1 пацієнта», Радіо Свобода звернулось за роз’ясненнями до Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров'я України.

Керівниця Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ Наталія Будяк в коментарі Радіо Свобода зазначила: тільки цими днями з’явилась постанова Кабміну, яка регламентує додаткове фінансування медичних закладів, які працюють з пацієнтами з COVID-19. Те, що було до постанови, у службі прокоментувати не можуть.

«Національна служба здоров’я України оголосила пакет на контрактування лікарень на COVID-19 лише вчора (7 травня – ред.), тому що урядова постанова була підписана тільки днями. 331-а постанова – якраз про додаткові пакети, на які ми будемо контрактувати лікарні та екстрену медичну допомогу саме щодо COVID-19. Щодо лікарні імені Мечникова, я не знаю їхніх причин і мотивів самоізоляції, тому не можу коментувати. Це не компетенція НСЗУ», – зауважила Наталія Будяк.

Білборд з подякою медикам, Дніпро, 9 травня 2020 року
Білборд з подякою медикам, Дніпро, 9 травня 2020 року

У МОЗ України кажуть, що ізолювання медиків на роботі під час пандемії – це «європейська практика». В українських лікарнях, де є хворі з інфекцією, діє кілька схем роботи персоналу: в одних медики працюють «вахтовим» методом, приміром, два через два тижні, в інших – ізолюються на роботі.

Таким чином переривається інфекційний ланцюжок, і це добрий досвід
Ірина Микитчак

Заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микитчак, відповідаючи на запитання Радіо Свобода на брифінгу, сказала: ізолювання медперсоналу лікарні імені Мечникова – добровільне. Питання щодо оплати праці персоналу, який працює за такою схемою, вирішуватиме адміністрація лікарні.

«Колектив медиків обласної клінічної лікарні ухвалив рішення, щоб забезпечити якісну допомогу і не ризикувати здоров’ям оточення і своїх рідних. Це рішення колективу. Таким чином переривається інфекційний ланцюжок, і це добрий досвід», – сказала посадовиця МОЗ.

Вона каже: схожий на дніпровський підхід практикують і в інших лікарнях України, де є інфіковані, зокрема в лікарнях Жовквівського району на Львівщині та Калинівського на Вінниччині.

Як оплачуватиметься праця медиків, які живуть на роботі

Між тим, в обласній лікарні імені Мечникова Дніпра кажуть: медикам, які ізолювались на роботі, виплачуватимуть зарплату з урахуванням 300% надбавок, обіцяних профільним міністерством.

Офіційних бюджетних надбавок, які були обіцяні, ми поки не отримали
Олександр Толубаєв

Гроші на «карантинні» доплати у квітні не надійшли, тому лікарня розрахувалась з персоналом зі свого фонду.

«Офіційних бюджетних надбавок, які були обіцяні, ми поки не отримали, але ми не маємо права не виплатити людям компенсацію за роботу в небезпечних умовах, тому коштом власного фонду преміювали людей. Співробітники отримали кошти тільки за робочий час, не за весь час, проведений у лікарні, коли людина відпочивала, читала книжку чи ще щось», – зазначив Олександр Толубаєв.

Раніше в Дніпропетровській облдержадміністрації повідомили, що 80 медпрацівників регіону, які працюють з інфікованими, отримають 300% надбавки від держави. На це з держбюджету виділено понад мільйон гривень. Виходить – по більш ніж 13 тисяч гривень на одного співробітника. Поки цих грошей не отримав жоден.

«Гроші – вже на рахунках у казначействі. Найближчими днями вони надійдуть на зарплатні картки», – пояснив голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко.

Між тим, у Міністерстві охорони здоров’я називають Дніпропетровщину однією з трьох областей, які досі не відзвітували про кошти на надбавки медикам.

«Три області взагалі не відзвітувалися – це Дніпропетровська, Київська та Херсонська області», – сказав на брифінгу 9 травня міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на ранок 10 травня в Україні – понад 15 тисяч лабораторно підтверджених випадків COVID-19. Майже кожен п’ятий інфікований – медик.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

XS
SM
MD
LG