Ірина Дімітрова
Під час сильних обстрілів у зоні бойових дій на Донбасі люди покидали свої домівки поспіхом, прихопивши необхідне, і мало хто думав про залишених удома котів і собак. Зголоднілі та занедбані, тепер вони вештаються біля базарчиків та в розташуванні військових у пошуках їжі та тепла.
Років 10 тому вуличних собак труїли, усипляли. На думку зоозахисників та ветлікарів, це не лише жорстоко, а й неефективно, бо через деякий час популяція вуличних собак та котів збільшується. Тож гуманним способом контролю чисельності бродячих тварин залишається стерилізація: після неї тварини не лише гарантовано не дадуть потомства, а й стануть менш агресивними навіть у зграї.
У Красногорівці в цьому році за 40 тисяч гривень із місцевого бюджету вдалося стерилізувати 37 собак та 18 котів, каже голова військово-цивільної адміністрації міста Юрій Малашко. Стерилізованих тварин на прифронтових вулицях можна впізнати по жовтій або оранжевій кліпсі на вушку. Через деякий час після операції їх знову відпускають на вулицю, а для менше ніж половини стерилізованих тварин вдається знайти господарів.
У Мар’їнці, що за декілька кілометрів від передової, бродячі собаки цілими днями «чергують» на ринку, біля продуктових крамниць, кафе та поштового відділення. Їх підгодовують продавці, тож почуваються вони тут, як удома, і поводяться відносно спокійно.
Півтора року тому з місцевого бюджету виділили кошти на стерилізацію тварин. Оплачували операції бездомних собак і небайдужі місцеві мешканці, які потім деякий час тримали їх на власному подвір’ї. У прифронтовому місті стерилізація кота коштує 300-400 гривень, кішки – 500-600 гривень. За операцію собаки, в залежності від ваги та зросту, треба віддати на 200-300 гривень більше.
За словами заступника керівника військово-цивільної адміністрації Мар’їнки та села Побєда Людмили Радичук, розглядається проект утворення притулку для бездомних тварин, але утримання, догляд, лікування його «мешканців» обійдеться недешево. У бюджеті прифронтового міста, де через бойові дії не працюють підприємства, коштів на це немає.
У Кураховому, за 18 кілометрів від фронтової Мар’їнки, ініціатором у вирішенні питання безпритульних собак та котів три роки тому стало Курахівське товариство захисту тварин. У 2017 році громадська організація перемогла у конкурсі міні-грантів «Громада своїми руками». На отримані 34 тисячі гривень стерилізували та лікували вуличних собак та котів. Деякий час їхні підопічні перебувають у притулку, потім їх відпускають на вулицю.
«Притулок – дуже умовно, скоріше, це площадка для перетримки, – розповідає волонтер Наталія Даценко. – Ми створили її власними силами, з облаштуванням допомогла міська рада, Курахівська ТЕС, Свято-Іллінський машинобудівний завод. Тут два вольєри та бокс, де утримуємо хворих, а іноді понівечених собак і котів, та інших тварин після стерилізації. Вони перебувають у нас деякий час. За два роки нам вдалось влаштувати у добрі руки 50 собак та 40 котів. Завдяки соціальним мережам наші підопічні переїхали до Києва та Львова. До речі, спасибі благодійникам, перевезення нам нічого не коштувало. Зараз у нас проживає 10 котів та 20 собак».
Годують та лікують тварин за кошти, які збирають самі місцеві жителі. У крамницях Курахового стоять невеличкі пластикові бокси, і кожен охочий може зробити свій посильний внесок у спільну справу.
Додає грошей місцева влада: за словами Наталії Даценко, у минулому та поточному роках із бюджету виділено 200 і 80 тисяч гривень – на гуманну регуляцію чисельності безпритульних тварин.
«Стерилізацією вуличних тварин займаються ветеринари, які мають досвід їхнього відлову. А це іноді дуже складно, бо собаки, наприклад, можуть поводитись дуже агресивно та не йти на контакт. Лікар має пересувну амбулаторію, де є умови для проведення операції. Ветеринар оперує не тільки безпритульних котів і собак, до нього несуть своїх домашніх тварин пенсіонери, які не можуть сплатити повну вартість такої операції. Для їхніх улюбленців стерилізація коштує у півтора-два рази дешевше, ніж у приватній клініці», – зазначає Наталія Даценко.
На думку волонтерів, вирішити проблему безпритульних тварин, які проявляють агресію, допомогли б стаціонарні відлякувачі з вбудованим датчиком руху та ультразвуковими коливаннями, які чутні лише тваринам та не сприймаються людиною. Їх зазвичай встановлюють на дитячих майданчиках, біля шкіл, лікарень та в інших громадських місцях. Так, не завдаючи фізичної шкоди бездомному собаці, можна обмежити його перебування на території, де найчастіше бувають діти та люди похилого віку. Вартість одного такого приладу в середньому 1500 – 2000 гривень.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
