Про затвердження режимів рибальства в басейні Чорного моря та рибогосподарських водних об'єктах України у 2019 році

Про затвердження режимів рибальства в басейні Чорного моря та рибогосподарських водних об’єктах України у 2019 році

Відповідно до статей 8, 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2019 році;

Режим рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України у 2019 році.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

РЕЖИМ
рибальства в басейні Чорного моря у 2019 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Правилах рибальства.

4. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками, бухтами, лиманами і озерами, у тому числi акваторії об’єктів природно-заповідного фонду. Великий Аджалицький (Дофіновський) лиман, нижня частина Сухого лиману, озеро Донузлав, канали, що з’єднують море з лиманами, є частиною Чорного моря.

Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Передгирловим простором річки Дунай є частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від гирла Мусура (Мусуна) до Білогородського каналу включно.

5. Написи, нанесенi на рибопромислові судна, мають відповідати Національному стандарту України.

6. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до двох метрів від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до одного метра від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до одного метра від одного з кінців яруса.

7. Забороняється використовувати ставні знаряддя добування (вилову), не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.

8. Користувачі водних біоресурсів мають терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності (контролю) яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установу природно-заповідного фонду та відповідні Головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

9. Під час здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об’єктів, для яких не встановлено промислову міру.

10. Нерестова заборона на промисел калкана чорноморського у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період територіальнi органи Держрибагентства за науковим обґрунтуванням вводять заборону на промисел калкана чорноморського строком на 20 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13'' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13'' сх. д.

У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана чорноморського сітками. Калкан чорноморський, що був приловлений іншими знаряддями добування (вилову), у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

11. Кількість рибопромислових суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості рибопромислових суден між користувачами водних біоресурсів, а також загальний контроль за кількістю цих суден здійснюють територіальнi органи Держрибагентства.

12. Промисел скатів сітками допускається в період до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

13. Під час промислу калкана чорноморського і скатів сітками кількість вічок за висотою не має перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Важки слiд кріпити безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не має перевищувати 100 м.

14. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана чорноморського і скатів, обмежено 2 800 одиницями. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування рибопромислових суден так: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1 990 одиниць, резерв Держрибагентства- 60 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для рибопромислових суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства,- 20 одиниць;

для рибопромислових суден, що підлягають нагляду класифікаційного товариства,- 100 одиниць.

15. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

16. Під час промислу шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. Якщо немає наукового обґрунтування, хамса, розповсюджена до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

17. Мінімальний крок вічка у сітках під час промислу бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках під час промислу бичка не має перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м.

18. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) під час спеціалізованого промислу інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

19. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об’єктах або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою, у період до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Відповідні водні об’єкти та їх ділянки, а також граничну кількість знарядь добування (вилову) визначають територіальнi органи Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 35 одиницями;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних із морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюють відповіднi територіальнi органи Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки мають зберігати контакт із рибопромисловим судном і вибірка має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше нiж 104 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - вісім одиниць;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітними пастками з кроком вічка а = 24-40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня, за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня. Сітки в пастках встановлюються на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше нiж 12 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з’єднують море з лиманами (Дофінівським, Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з’єднують Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених територіальними органами Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаними з морем озерами у період до 31 травня і з 01 серпня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується для користувачів водних біоресурсів відповідно до місця базування рибопромислових суден: у Херсонській області - 30 одиницями, у Миколаївській області - п’ятьма одиницями; у Одеській області - двома одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки ятерами в акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка:

у бочці ятера - а = 8,0 мм;

у лійці - а = 6,0 мм;

у крилі - а = 6,0 мм.

Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше нiж один метр. У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 680 одиницями. Ятери для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування рибопромислових суден так: Миколаївська область - 180 одиниць, Херсонська область - 500 одиниць. Мінімальна кількість розподілених ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані:

тюльки волокушами в період до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисел оселедця у Дністровському лимані та р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). При цьому допускається прилов карася сріблястого до 50 %.

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з’єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

10) пiд час неспеціалізованого промислу у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів із мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36-40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи р. Дніпро становить не більше нiж 25 м. Початок постановки крила має бути прив’язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності (за винятком акваторії Кардашинського кар’єру);

11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм без використання рам та поріжі;

14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0-6,5 мм);

15) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-6,5 мм, у приводах - не більше нiж а = 14 мм, крилах - не більше нiж а = 18 мм, на глибинах не менше ніж 4 м. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-8,0 мм, у приводах - не більше нiж а = 18 мм, крилах - не більше нiж а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж чотири метри;

16) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0-6,5 мм) з пересувних та стаціонарних рибопромислових суден лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані в кількості 30 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

в акваторії пониззя р. Дніпро у кількості чотири одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони). Пастки для використання користувачами водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування так: Миколаївська область - 10 одиниць, Херсонська область - дві одиниці;

17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше нiж 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору, за винятком встановленої, за погодженням з науковою установою, територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони;

18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж чотири метри ставними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90-120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше нiж 150 м) до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район с. Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

20) промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості шести одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав та Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового невода забороняється;

21) промисел закидними частиковими неводами у кількості дев’яти одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою;

22) промисел частиковими волокушами у кількості п’яти одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня до 31 грудня в акваторіях придаткової системи р. Дніпро від смт Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості чотирьох та шести одиниць (довжина однієї сітки не більше нiж 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

24) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках, Каланчацькому лимані. Загальна кількість сіток - не більше нiж 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць;

25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

26) спеціалізований промисел кошільними та кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані протягом усього року;

27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять діб вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не має перевищувати шести метрів, у плавних сітках допускається поріж із мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна та поріжі у плавних сітках не має перевищувати 1,2 мм.

У період весняно-нерестової заборони під час спеціалізованого промислу оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50 %;

28) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20-40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі с. Приморське, а на півдні - межею територіальних вод - у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м.

У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше нiж 72 одиницi. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - чотири одиниці;

29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше нiж 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) - до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня;

ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах - до 31 березня та з 01 жовтня до 31жовтня;

30) спеціалізований промисел шпротів різноглибинними тралами у Чорному морі:

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 31°00' сх. д.,- з 15 квітня до 14 травня. Кількість рибопромислових суден обмежується чотирма одиницями;

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 32°00' сх. д., за винятком акваторій у межах об’єктів природно-заповідного фонду,- з 15 травня до 15 жовтня. Кількість рибопромислових суден обмежується чотирма одиницями;

31) спеціалізований промисел рапанів у Чорному морі підйомними пастками, які за конструкцією є пасивними закритими камерами з одним або декількома вхідними пристроями;

32) спеціалізований промисел рапанів у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) драгою Хижняка з 01 червня до 31 грудня. Кількість драг обмежується 120 одиницями.

20. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри та проведення науково-дослідних робіт (крім збирання штормових викидів цистозіри);

2) промисел осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов зазначених видів риб у будь-якому вигляді випускається у середовище існування;

3) застосування сіток для промислу бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) застосування сіток для промислу глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській і Широкій затоках та в Каланчацькому лимані;

5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані та р. Тилігул на північ від лінії, що з’єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з’єднує села Косівка і Мар’янівка;

6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:

у Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мисс Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. - з 15 червня до 14 жовтня;

у Ягорлицькій затоці - у період з 01 травня до 14 жовтня;

7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

9) промисел у р. Дністер та її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

10) використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець з їх придатковими системами;

11) спеціалізований промисел оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

12) використання на промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51-74 мм;

13) промисел у р. Дунай - на 45 діб - у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

14) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-40 мм та а = 75 мм до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначають територіальнi органи Держрибагентства;

16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і р. Південний Буг з 08:00 до 18:00 від закінчення весняної заборони до 15 вересня;

17) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана чорноморського у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), слiд повернути у природне середовище. Дії з повернення у природне середовище мають бути здійснені обережно, щоб уникнути додаткових травмувань вилучених організмів;

18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше нiж три міліметри;

19) застосування ятерів i сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з’єднаних з Чорним морем, застосування ставних знарядь добування (вилову) у прилеглій акваторії на 500 метрів в обидва боки від гирла та углиб водного об’єкта протягом усього року;

20) спеціалізований промисел катрана сітками;

21) застосування наживних гачків пiд час здійснення промислу катрана та скатів;

22) неспеціалізований промисел у передгирловому просторі р. Дунай ставними сітками з вічком вище нiж 45 мм;

23) у період з 01 червня до 31 липня використання ставних неводів під час неспеціалізованого промислу на ділянках від гирла Тилігульського лиману до м. Очаків у смузі завширшки 1,5 км від берега;

24) спеціалізований промисел скатів сітками у Чорному морі з 01 листопада до 31 грудня;

25) спеціалізований промисел мідії і рапани драгою Хижняка у Чорному морі у період до 31 травня.

21. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не має перевищувати 100 м. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються з урахуванням місця базування рибопромислових суден так: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

22. На підставі наукових обґрунтувань територіальним органам Держрибагентства надається право визначати строки, в які прилов кефалевих у сітки під час промислу бичка у чорноморських лиманах не регламентується, у тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

23. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов’язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморської кефалі, мінімальний крок вічка в знаряддях добування (вилову) для їх промислу та строки промислу визначають територіальнi органи Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань.

24. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання під час неспеціалізованого промислу у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

25. Висота частикових плавних сіток у р. Дунай не має перевищувати шести метрів, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 20 мм. Товщина нитки полотна і поріжі частикових плавних сіток не має перевищувати 1,2 мм.

26. Під час неспеціалізованого промислу ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах Одеської області і в Чорному морі від м. Очакова до гирла р. Дунаю - не більше нiж 75 м (за винятком сіток для промислу калкана чорноморського, азово-чорноморської кефалі та піленгаса).

28. Крок вічка у сітках під час вилучення оселедця має бути не більше нiж а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

29. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі для великовічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22-50 мм) - не більше ніж 75 м.

30. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

31. Під час прилову особин непромислового розміру в акваторії Дніпровсько-Бузької естуарної системи вищому, ніж встановлено Правилами промислового рибальства, територіальний орган Держрибагентства приймає рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (у разі наявності чотирьох актів перевірки прилову молоді) знаряддями добування (вилову), якими здійснюється прилов, строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

32. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесено до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та Державної екологічної інспекції України, на водоймах, які входять до території природно-заповідного фонду, слiд повідомляти спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду.

33. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов’язаний максимально швидко звільнити тварин. За потреби допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для р. Дунай у 2019 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

35. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2019 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - п’ять одиниць.

36. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для Дніпровсько-Бузької естуарної системи у 2019 році наведено в додатку 3 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість розподілених ставних сіток (за винятком тих, що застосовуються для промислу оселедця) і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 15 одиниць.

37. Розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь добування (вилову) обмежено (пункт 14, підпункти 1, 3-7, 16-24, 28, 30, 32 пункту 19, пункти 21, 34-36 цього Режиму), здійснюють територіальні органи Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Користувачi водних біоресурсів подають заяви не пізніше ніж за 15 днів до початку відповідного промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Поданi заяви розглядає комісія з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три дні до початку промислу надсилає такий наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

У разi втрати бирок для маркувань знарядь добування (вилову) користувач водних біоресурсів інформує територіальні органи Держрибагентства у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

38. Забороняється проводити промислові операції зняття, перевірки та постановки знарядь добування (вилову) у темну пору доби без сигнальних засобів, визначених пунктами 27, 28 Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407.

39. Користувачам водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація рибопромислових суден, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу чинного акта технічного огляду рибопромислового судна та оригіналу суднового білета.

Рибопромислові судна, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, мають бути обладнані системою дистанційного моніторингу суден.

40. Користувачі водних біоресурсів пiд час здійснення спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів.

41. У разі погіршення стану запасів видів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства або територіальних органів Державної екологічної інспекції України в межах природно-заповідного фонду вживаються заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

42. Спеціальне використання в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду і схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

Граничну кiлькiсть знарядь добування (вилову) для спеціального використання водних біоресурсів на акваторіях природно-заповідного фонду наведено в додатку 4 до цього Режиму.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для р. Дунай у 2019 році

__________
* Для використання у передгирловому просторі.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2019 році

__________
* Лов частиковими закидними неводами дозволяється тільки у світлу пору доби, починаючи з часу за годину до сходу сонця та закінчуючи годиною після заходу сонця.
** Включаючи плавні сітки з кроком вічка а = 65 мм в кількості 5 штук, які можуть використовуватись без застосування механічної тяги у р. Дністер та рукаві р. Турунчук.
*** У р. Дністер та рукаві р. Турунчук.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для Дніпровсько-Бузької естуарної системи у 2019 році

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для спеціального використання водних біоресурсів
на акваторіях природно-заповідного фонду