Антикорупційні підсумки жовтня: Перезапуск НАЗК, закон про викривачів та покарання за незаконне збагачення

Від першого дня роботи Верховної Ради ІХ скликання антикорупційна політика має значну роль у формуванні парламентського порядку денного.

Фактично, свою діяльність нова Рада почала із своєрідного "ремонту" антикорупційного законодавства та виправлення помилок минулих років. За короткий час нам вдалося підсилити спроможність НАБУ та розблокувати роботу Вищого антикорупційного суду. Ми проголосували за зміни до Конституції для зняття депутатської недоторканості та найближчим часом гармонізуємо із ними решту українського законодавства.

У жовтні ми не збавляли темпів і ухвалили довгоочікувані закони для реалізації антикорупційної політики. Серед них – перезапуск НАЗК, захист і додаткову мотивацію викривачів корупції, повернення покарання за незаконне збагачення.

Новий шанс для НАЗК

2 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроект N1029 "Щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції", який дає новий старт НАЗК. Це рішення українське суспільство чекало впродовж двох з половиною років. Але політичної волі у попередньої влади для цього не було.

Закон дозволив нарешті почати процес перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, яке останнім часом демонструвало свою неефективність, непрофесійність і неспроможність виконати свої функції. Перезавантаження НАЗК почалось одразу після ухвалення закону, зі зміни керівництва – новим в.о. керівника Національного агентства з питань запобігання корупції 20 жовтня Кабмін призначив Наталію Новак.

Крім того, закон запровадив новий підхід до формування складу конкурсної комісії, яка найближчим часом вибере постійного керівника. Відтепер комісія формується з 6 представників: трьох – від Кабінету міністрів та трьох – від міжнародних експертів, які є незаангажованими та мають досвід у сфері боротьби із корупцією. 31 жовтня Кабмін затвердив склад конкурсної комісії, процес триває, і сподіваюсь, результати у вигляді нового професійного очільника НАЗК ми побачимо вже незабаром.

Напевне, найважливіша зміна, запроваджена цим законом – це надання НАЗК доступу до всіх реєстрів. Це значно розширить можливості Нацагентства в питанні перевірки декларацій, підвищить швидкість цього процесу. Водночас, у НАЗК більше не буде формальних чи неформальних підстав та відмовок говорити, що автоматична перевірка декларацій неможлива. Всі юридичні моменти, які були потрібні для ефективної роботи НАЗК, ми ухвалили – відтепер м'яч на їхньому полі, а отже результат має бути видимим вже незабаром.

Інститут викривачів

Ще одним з важливим рішенням жовтня в антикорупційній політиці стало ухвалення закону про захист і додаткову мотивацію викривачів корупції. Мало хто пригадує, але перша згадка про цей інститут в українському законодавстві "датується" ще 2014 роком, але тоді, навіть не було визначено саме поняття, хто такий викривач.

Звісно, деякі фракції меншості одразу ж охрестили ухвалений документ законом "про стукачів". Хоча насправді, цей закон – про відповідальних громадян, які не готові терпіти корупцію та мають силу заявити про злочин.

Саме у різниці понять між "стукачем" та "викривачем" полягає і цивілізаційна різниця сприйняття корупції. Для здорового демократичного суспільства викрити корупційний злочин – означає виконати свій громадянський обов'язок. "Стукачами" таких людей називали у радянській системі, де повідомлення про корупцію викликало мало не осуд. А отже, я б сказала, що цей закон також про зміни світосприйняття і рух до європейських цінностей.

Цим законом держава дає цілу низку гарантій викривачам: захист трудових прав, а саме заборону звільнення, правова допомога і послуги безкоштовного адвоката, психологічна допомога та особиста охорона.

"Вишенькою" на торті є грошова винагорода для тих, хто надасть антикорупційним органам інформацію про корупцію в особливо великих розмірах, де збитки держави нараховують від 10 мільйонів гривень та більше. Такі викривачі можуть претендувати на винагороду у сумі 10% від викритих збитків, вона виплачуватиметься одразу після судового вироку.

Якщо раніше корупціонери остерігалися переважно НАБУ та САП, тепер "агентом під прикриттям" може стати кожен українець.

Позбавлення мандату за кнопкодавство

29 жовтня Верховна Рада зробила перший крок для очищення Парламенту від кнопкодавства. У першому читанні ухвалено законопроект N2148, який встановлює кримінальну відповідальність.

Звісно, за грати "кнопкодавів" відправляти не будуть, але величезний штраф (від 51 000 до 85 000 гривень) депутату, який "розпускає руки", доведеться сплатити. Окрім того обвинувальний вирок по кримінальній справі тягне за собою втрату депутатського мандату.

Таке рішення буде запобіжником від кнопкодавства до тих пір, поки не буде встановлена нова система "Рада" з працюючою сенсорною системою, яка зробить неперсональне голосування неможливим з технічної точки зору.

Незаконне збагачення

Фінальним антикорупційним "акордом" жовтня стало відновлення парламентом покарання за незаконне збагачення. Президентський законопроект N1031 у другому читанні підтримали 259 народних депутатів.

Відтепер незаконне збагачення для чиновників буде мати наслідком кримінальну та цивільну відповідальність. Кримінальна наставатиме, якщо набуті посадовцем активи більш ніж на 6,5 млн грн. перевищують його законні доходи. Для тих, у кого невідповідність між офіційними доходами та активами перевищує 1 мільйон гривень, буде застосована цивільна конфіскація.

Конфіскація незаконних активів відбуватиметься за рішенням суду. Розслідуватимуть такі справи НАБУ та САП, а розглядатиме в судовому порядку Вищий антикорупційний суд.

Нагадаю, що у лютому 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачала покарання за незаконне збагачення, такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. Внаслідок чого Спеціалізована антикорупційна прокуратура була вимушена закрити близько 60 кримінальних проваджень, а порушники завдяки такому "своєчасному" рішенню КСУ уникнули відповідальності. Відтепер своїм рішенням парламент знову "додав роботи" у питанні виявлення і збору доказів про необґрунтовані активи для НАБУ та САП.

Багато представників експертного середовища не вірили, що нам вистачить для цього рішення політичної волі, але ми це зробили, і продовжимо в майбутньому послідовно виконувати взяті на себе зобов'язання в частині антикорупційної політики.

Бо наша мета – не боротьба з корупцією, а реальна перемога над нею.