На території Кримського півострова нині перебувають 99 політичних ув'язнених, заарештованих окупаційною владою Російської Федерації, зазначає голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

"За даними Кримськотатарського ресурсного центру, на сьогодні вважаємо 99 політичних в'язнів. Із них 80 - це кримські татари", - сказав він на прес-конференції в середу в Києві.

Із 99 осіб 88 перебувають безпосередньо в СІЗО або в колонії. "11 - це ті, стосовно яких було ухвалено вироки умовно за політичними статтями, і вони перебувають під домашнім арештом або з обмеженнями. Наприклад, Казім Аметов, у якого на нозі браслет і він не може вийти за межі свого подвір’я", - розповів Барієв.

Член меджлісу зазначив, що інші організації та активісти називають цифру у 87 політв'язнів, і наголосив, що в Україні немає закону про політв'язнів і немає чіткого визначення, кого можна вважати такими.

"У списках наших колег є троє політичних в'язнів – Ігор Кіяшко, Олександр Шумков і Віктор Шур, яких немає у нас. Тому що ми цілеспрямовано говоримо про тих політв'язнів, які мають стосунок до Криму: народилися в Криму, працювали тощо, або тих громадян України, яки затримали безпосередньо в Криму. Тому, за нашими даними, 99 осіб", - пояснив він.

Барієв повідомив, що до списків політв'язнів за 2019 рік додано громадян України Леоніда Пархоменка, Максима Філатова, Дмитра Долгополова та Ганну Сухоносову.

"По цих людях, це "справа українських диверсантів", неоднозначний підхід. Долгополов - це український військовослужбовець, який перейшов на сторону Російської Федерації, служив у Військово-Морському флоті РФ, але згодом був заарештований, а також його співмешканка Ганна Сухоносова. Їх звинувачено в шпигунстві. Як правозахисники не можемо давати оцінку, чи є вони насправді "українськими шпигунами" або зрадниками. Ми оцінюємо їх як громадян України, яких заарештував окупант, звинувачує їх за політичною статтею", - наголосив він.

За його словами, за дев’ять місяців цього року Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував 80 обшуків, 126 затримань (113 - стосовно кримських татар), 169 допитів, опитувань, "бесід", 282 арешти (196 стосовно кримських татар), включно з 213 випадками продовження терміну арешту, 578 випадків порушення права на справедливий суд, 90 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень психічного та фізичного здоров'я, 69 етапувань політичних ув'язнених у Криму.

Барієв зазначив, що цього року обшуки в будинках українських і кримськотатарських активістів переважно відбувалися у справі "Хізб ут-Тахрір" та свідків Єгови. "Російська Федерація дедалі більше розкручує релігійну сферу, тому що у них є подібний закон і тому що вони намагаються пов'язати кримськотатарський народ з ісламським тероризмом, екстремізмом", - зазначив він.