Виставка робіт подружжя Перевальських експонується у Черкаському художньому музеї

Черкаський художній музей презентує творчий дует подружжя Перевальських – Марії Ананіївни та Василя Євдокимовича. Виставка багата різноманіттям експонованих робіт, від живописних полотен у стилі народного малярства пані Марії та класичного живопису і графічних серій пана Василя, створених за мотивами народної творчості, поезій класиків та сучасників української літератури.

Василь Перевальський – графік та живописець, академік Національної академії наук України (2013 р.), народний художник України (1999 р.), лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993 р.). Народився митець 13 червня 1938 року в селі Бубнів (нині Бубнівська Слобідка) Золотоніського району Черкаської області. Фахову освіту отримав у Київській художній школі ім. Т. Г. Шевченка (1959 р.), Київському державному художньому інституті (1965 р.), де навчався мистецтву книжкової графіки у видатного Василя Касіяна, а також у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Михайла Дерегуса (1965–1967).

Протягом 1970–1975 років працював художнім редактором видавництва «Мистецтво» та головним художником видавництва «Радянська школа» (тепер «Освіта»). У 1987–1991 роках обіймав посаду секретаря Національної спілки художників України; 1997–1998 роках – заступника голови Київської організації НСХУ; 2000–2005 роках – заступника голови НСХУ.

Крім творчості Василь Перевальський займається й викладацькою діяльністю: Київський художньо-промисловий технікум (1967–1969), Національний технічний університет України «КПІ» (з 1991 року),  Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (з 2003 року завідувач кафедри графічних мистецтв).

Широке визнання художникові принесли створені ним цикли ілюстрацій до книжкових видань з українського пісенного фольклору, класичної і сучасної української поезії та станкові гравюри й екслібриси. Він є співавтором ескізів банкнот номіналом 1, 5 та 10 гривень. Талант митця проявився й у монументальній роботі у співавторстві з В. Задорожним та Ф. Глущуком вітражі «Шевченко і народ» (1967 рік), що в інтер'єрі КНУ ім. Т. Шевченка. Василю Перевальському належить проект пам'ятного знака «Голодомор 1932–1933», встановленого у 1993 році біля Михайлівського собору Києві (копія у м. Торонто, Канада, 2012).

Марія Перевальська (Підвисоцька) народилася на Поділлі у старовинному селі Пиків Калинівського району на Вінниччині у великій селянській родині. Закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, викладала українську мову й літературу в Республіканській середній художній школі ім. Т. Г. Шевченка, а потім – у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Починаючи з 2015 року, Марія Перевальська почала багато малювати з пам’яті й за творчою уявою. Вона дошукується власних художніх засобів для втілення в картинах краси своєї малої батьківщини так, як підказує їй чіпка дитяча пам’ять, велить серце і дозволяє природне обдарування.

Цикл «етюдів з пам’яті» Марії Перевальської вперше експонується назагал. Це розповідь про будні і свята одного з українських сіл (Старий Пиків і Новий Пиків). В експонованих картинах багатоправдива, не надумана краса, яка не потребує прикрашування. У творчій уяві мисткині з народу рояться нові творчі плани щодо увічнення побаченого і пережитого, – побажаємо їй успішного втілення задуманого на полотні.