Чи наважиться генпрокурорка Венедіктова відновити справедливість у справі "Роттердам+"
Вчора Вищий антикорупційний суд ухвалив чергове історичне і надважливе рішення для країни. Суддя Оксана Олійник скасувала незаконне закриття прокурором САП Віталієм Пономаренком справи "Роттердам+".
Але правда в тому, що справа і далі не матиме шансів на справедливий розгляд, якщо прокурором в ній залишиться пан Пономаренко. За законом, змінити упередженого прокурора може лише генпрокурорка Венедіктова, яка уже раніше відмовилася переглядати і скасовувати його відверто незаконне рішення про закриття справи.
Чому прокурор Пономаренко упереджений, ми мали можливість перконатися під час судового процесу щодо оскарження його рішення.
По-перше, скасування рішення прокурора Антикорупційним судом щонайменше свідчить про те, що це закриття справи було незаконним і необгрунтованим. Прокурор Пономаренко намагався злити справу ще до слухання в суді по суті та на власний розсуд фактично виправдав усіх фігурантів.
По-друге, в судовому процесі стало відомо, що зробив він це навіть не ознайомившись з усіма матеріалами справи. На клопотання адвокатів у НАБУ відповіли, що протягом останніх місяців прокурор не витребовував матеріалів справи і не приїжджав до НАБУ з ними знайомитися. Як він узагалі за таких обставин закривав справу – загадка.
По-третє, прокурор банально закрив справу, навіть не дочекавшись результатів останньої експертизи. Експертизи, яка врешті підтвердила збитки у майже 40 мільярдів гривень.
Під час же самого розгляду скарги прокурор відстоював доцільність закриття на одному боці і в один голос із захисниками фігурантів справи – адвокатами ексголови Нацкомісії з комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитра Вовка та менеджерів крмпанії Ріната Ахметова ДТЕК. Ми на власні очі спостерігали, як адвокати давали пану Пономаренку інструкції та поради.
Не менш цікава деталь, що до справи "Роттердам+" прокурор САП Пономаренко був тихою сірою мишою, яка взагалі не світилася в гучних справах НАБУ. Проте отримавши цю справу рік тому його кар'єра почала несподівано без жодних на те підстав рости. Спочатку колишній керівник САП Холодницький призначив його виконувати обов'язки керівника відділу в САП, а пізніше зробив виконувачем обов'язків свого заступника. Ми переконані, що таке підвищення було нічим іншим, як попередньою "оплатою" за закриття справи. Холодницький звільнився із САП до закриття цієї надгучної справи якраз для того, аби не нести відповідальності за це особисто, адже був переконаний, що його вірний підопічний виконає всі інструкції і після його звільнення.
Очевидно, що за таких обставин Пономаренко не має права ні юридично, ні етично залишатися прокурором у цій справі. Але відтепер усунути його за законом може лише Ірина Венедіктова.
Проте на фоні зустрічі першого помічника президента Сергія Шефіра з головним бенефіціаром схеми "Роттердам+" Рінатом Ахметовим, яку зафіксували журналісти, така можливість видається дуже малоймовірною. Тим паче, що Венедіктова уже сама відмовилася скасовувати це незаконне рішення прокурора Пономаренка.
Нагадаю, що за результатами так званого опитування президента з усім його популізмом майже 83 % опитаних підтримали ідею довічного ув'язнення для корупціонерів. Тому я боюся, що якщо в Офісі Генпрокурора і далі продовжать "зливати справи", то ризикують потрапити в майбутньому самі в перелік потенційних "довічників". Адже злиття справи про 40-мільярдне розкрадання грошей українських громадян – не менший злочин, ніж саме розкрадання.
