Київ – Україна очолила рейтинг смертності від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування, який днями оприлюднив Єнський університет імені Шиллера у Німеччині. Вчені аналізували статистику та харчові звички жителів 51 країни так званого європейського регіону ВООЗ (разом із Туреччиною, Ізраїлем, а також післярадянськими державами, що географічно розташовані в Азії) із 1990 до 2016 року. Радіо Свобода поцікавилось у фахівців, наскільки шкідливим є раціон українців сьогодні.
В Україні рівень смертності з цієї причини 2016 року становив 38,2% від усіх смертей, заявляють автори дослідження. Тим часом, після статистичного перерахунку з поправкою на вікову структуру населення українська цифра склала за 2016 рік 349 смертей на кожні 100 тисяч населення, що переносить Україну на четверте місце. Гірші справи з цього огляду – в Узбекистані, Туркменистані і Киргизстані.
Голова асоціації дієтологів України Олег Швець до результатів дослідження ставиться скептично.
Споживання солі, цукру і трансжирів впливає, у першу чергу, на смертність від серцево-судинних захворюваньОлег Швець
«Дуже важко сказати, що смертність висока тільки через нездорове харчування. Там ще є багато факторів. Принаймні, можна говорити про куріння, надмірне споживання алкоголю та інші деякі фактори. Що ж до харчування, то навряд чи українці сильно відрізняються від решти Європи. Провідним є споживання солі, цукру і трансжирів – ці харчові фактори впливають, у першу чергу, на смертність від серцево-судинних від захворювань», – каже дієтолог.
Водночас, головний лікар Київського центру здоров’я Отто Стойка розділяє занепокоєння німецьких науковців. За його даними, більше від половини українського населення має надлишкову масу тіла або ожиріння, що є фактором ризику розвитку хвороб серця та цукрового діабету. У небезпеці, зокрема, чоловіки та діти, зауважує лікар.
У нас, наприклад, традиційно часто уявляють, що чоловіки повинні кожен день їсти м’ясо чи більш калорійні продукти їсти. Це нічим не виправданоОтто Стойка
«У нас, наприклад, традиційно часто уявляють, що чоловіки повинні кожен день їсти м’ясо чи більш калорійні продукти їсти. Це нічим не виправдано», – зазначає він.
Що ж до дітей, то з практики Київського центру здоров’я, вони часто пропускають сніданки, що також є шкідливим, говорить Стойка.
Окрім того, він вказує також на кореляцію між рівнем доходів і раціоном.
«Що бідніші люди, то найчастіше вони менш повноцінно харчуються і більш калорійно, є така тенденція», – каже Отто Стойка.
Тарілка здорової людини: на що звертати увагу
Українське Міністерство охорони здорв’я рекомендує споживати адекватну кількість калорій з їжею для задоволення власних потреб в енергії, споживати щодня достатню кількість корисних харчових продуктів: овочів, бобових, фруктів, цільних злаків, горіхів, насіння, яєць, нежирного м’яса, риби та молочних і кисломолочних продуктів.
Між тим, на переконання Олега Швеця, насамперед, варто обмежувати вживання технологічно обробленої їжі.
«Та їжа, яка дуже далека від натурального продукту, наприклад, ковбаса, інші оброблені м’ясні продукти, хліб, напівфабрикати, снеки і таке інше, бо такі продукти часто містять багато цукру, солі і часто – трансжири», – радить дієтолог.
Серед 10 головних викликів для людства у сфері охорони здоров’я у 2019 році ВООЗ називає розвиток неінфекційних захворювань – діабет, рак та хвороби серця. За даними організації, загалом ці хвороби спричиняють до 70% всієї смертності у світі. Основними факторами їхнього поширення ВООЗ вважає низьку фізичну активність, вживання тютюну та алкоголю, нездорову дієту та забруднення повітря.
