«Цензор.нет» аналізує – хто більше заслуговує на звання ворога народу – Сталін чи Бандера. У статті, що так і називається «Бандера і Сталін –хто більший «нацист» і ворог народу?» автор статті Юрій Бутусов нагадує, що Степана Бандеру називають «нацистом», хоча німці кинули його в концтабір і вбили його родичів. А Сталін уклав із Гітлером мирний договір і окупував Західну Україну разом із нацистами. Українцям довелося воювати проти окупації України СРСР – союзником нацистської Німеччини. Бандера нікого не закликав окупувати. І якби Сталін не співпрацював із нацистами і не здійснив Голодомор мільйонів українців в СРСР, то причин воювати з російськими окупантами у Бандери не виникло б. Українці стали воювати проти окупації Сталіна, щоб другий Голодомор не накрив Західну Україну. Якщо порівняти цифри загиблих в результаті дій українських повстанців із цифрами вбитих і депортованих українців під час Голодомору і окупації Західної України в 1939-му – українців загинуло в десятки разів більше. Так хто ж терорист? – запитує автор. У Бандери не було держави, він вів боротьбу за свободу українського народу. У Сталіна була держава, він воював, щоб знищити всіх, хто може сумніватися і робити замах на його владу, щоб поневолити всіх, хто вільний. Український вождь Бандера вів боротьбу з окупантами на землях України, і при цьому загинуло деяке число росіян, які були в складі окупантів. Радянський вождь Сталін вбив мільйони людей усіх національностей, які населяли СРСР, і на тих землях, які СРСР вирішив окупувати. Але при цьому до пам'ятника Сталіну досі несуть квіти в Москві, а Бандеру звинувачує російська пропаганда. Пора визнати, наголошує дописувач, – міф про Бандеру створений радянською і російською пропагандою, щоб виправдати Голодомор, щоб виправдати змову з Гітлером і окупацію Західної України, щоб виправдати радянський терор, щоб виправдати терор ГПУ-НКВД-КГБ в Європі проти лідерів українського опору, і найголовніше – щоб відмовити українцям у праві на збройний опір. Щоб зганьбити саму ідею відсічі терору Москви. Щоб дискредитувати саму думку про боротьбу за свободу, наголошує Юрій Бутусов.
Інтернет-видання «Фокус» розбиралося в особливостях виборів глави держави 2019 року. Видання інформує, бюлетені будуть довгими, мінімум кілька десятків прізвищ кандидатів. Сюди варто додати суто технічних, які з'являться ближче до кінця січня. Надмірно велику кількість кандидатів експерти тижневика пояснюють проведенням виборів президента України і Верховної Ради в один рік. Опитані «Фокусом» експерти сходяться на думці, що майбутні вибори відзначатимуться високим рівнем популізму. Також свою роль зіграє бажання великого числа виборців продати свій голос. Ще до старту офіційної кампанії деякі політики обіцяли виборцям знизити ціни на газ, підняти пенсії жителям сільської місцевості в два рази. Була небезпечна ситуація, коли виборців закликали не платити за послуги ЖКГ. Утім, популізм стає дедалі поширенішим і в Європі. Це пояснюється тим, що виборець хоче простого вирішення складних завдань і готовий йти за таким політиком. Заголовок статті «ЦВК запалює вогні. На що буде схожа президентська кампанія в Україні».
«Медуза Порошенка, або Як Зеленський зробив подарунок для інших кандидатів» – у статті під таким заголовком дописувач сайту «Главред» стверджує, що пропагандистська машина чинного президента –ірраціональна. Вона реагує на зовнішні подразники. Як медуза. І не прораховує кроки. Доказом цього, за словами автора статті Петра Олещука, є інформатака на Володимира Зеленського. Адже, на його думку, атакувати зараз Зеленського – це дурниця. Логічніше було б дочекатися, коли б він проявив відсутність політичного досвіду, допустив помилки як кандидат. Для команди президента логічніше було б гнути свою лінію й ігнорувати решту кандидатів, щоб не витрачати марно сили і час. Зеленський фактично виконав функцію «вибухового захисту» для інших кандидатів. Це шикарний новорічний подарунок для всіх кандидатів на посаду президента. Дописувач нагадує, що вибори – це не спринт, а марафон. І виграє не той, хто першим вибіжить, а той, хто першим прибіжить.
