195
Путін: інтернет-бізнес в Росії сягнув 8,5% ВВП
— Світ
Інтернет в Росії – це прибутковий бізнес, що становить 8,5% ВВП, заявив президент Володимир Путін.
«Із засобу спілкування інтернет у нас в країні перетворився на дуже прибутковий бізнес», – заявив він на форумі «Інтернет-підприємництво в Росії». «Нагадаю, що це 8,5% ВВП країни. Так чи інакше ринки, залучені у бізнес в інтернеті, – це понад 5 трлн руб. Це велике бізнес-середовище», – цитує президента “Інтерфакс”.
Путін бере участь у зустрічі з керівниками провідних російських інтернет-компаній – гендиректором «Яндекса» Аркадієм Воложем, гендиректором Mail.ru Group Дмитром Гришиним, гендиректором Ozon Маель Гаве, засновником сервісу Liveinternet Германом Клименком та ін.
Президент зазначив, що без регулювання інтернету не обійтися: сенс будь-якої норми права у регулюванні суспільних відносин. А в інтернет щодня заходить третина громадян країни, цитує Путіна видання «Лента.ру». При цьому президент зазначив, що не можна під приводом регулювання вводити обмеження свобод громадян та свободи ринку. Все це, за даними «Ленты.Ру», Путін сказав після слів Дмитра Гришина з Mail.ru Group про те, що процес регулювання потрібен, але «часто добрі починання перетворюються на нерозумні».
«В Інтернеті суспільні відносини складаються, складаються у величезному масштабі… Це, звичайно, підлягає якомусь регулюванню», – заявив Путін. Він нагадав про обмеження, введені через такі явищаи, як педофілія, пропаганда наркотиків, тероризм, суїциди. «Ми з вами дорослі люди, навіщо нам це з вами потрібно? Давайте наших дітей пошкодуємо. Інша справа, що під цим дахом не можна вводити ніяких обмежень, пов’язаних зі свободами людини і громадянина, які у нас номер один в Конституції, і не можна нічого вводити такого, що суперечило б інтересам вільного ринку», – цитує його «Інтерфакс».
Президент також закликав представників інтернет-бізнесу до спілкування для вирішення існуючих проблем. «Потрібно вилазити з-під корча і спілкуватися, все одно потрібно з суспільством і державою спілкуватися і шукати спільне рішення», – зазначив він.
За словами Путіна, завдання держави полягає у допомозі тим, хто зайнятий інтернет-підприємництвом, зокрема займається створенням пошукових систем. «Ви сказали про якусь місію, про те, що є три-чотири країни, у яких є свої пошуковики… Експеримент буде чистий, якщо кожен з цих “місіонерів” має відомий чистий суверенітет, – сказав він. – Якщо за всіма чотирма стоїть один господар, – це вже не місія, а монополія. А монополія хороша тільки тоді, коли вона своя». В цілому ж, за його словами, монополія – «шкідливе явище».
Директор фонду інтернет-ініціатив поскаржився на зустрічі з президентом на неоптимальність російського законодавства: це змушує фонди і стартапи укладати угоди в іноземній юрисдикції. І це, за його словами, не пов’язане з відходом від податків – просто «там» зручніше. А Олексій Соловйов з фонду Prostor Capital підтвердив: угоди в іноземній юрисдикції давно стали стандартом. Як приклад він навів відсутність в російському законодавстві поняття конвертованої позики і поняття опціонного договору, яке змушує виконувати попередні домовленості, наприклад про додаткові інвестиції. За словами Соловйова, зараз навіть фонди з державною участю користуються іноземною юрисдикцією, тому що інакше не можуть захистити свої інтереси. Після того як відповідні зміни до російського законодавства будуть внесені, потрібно зобов’язати російські інститути ним користуватися, вважає Соловйов.
Путін зауважив, що офшоризація – проблема всіх країн, особливо ця проблема гостро постала в Європі. Це, за його словами, призводить до недоотримання прибутку тією країною, на чиїй території цей прибуток заробляється. Путін пообіцяв, що надасть уряду необхідні доручення про опрацювання змін, важливих для розвитку інвестиційного бізнесу.
Під час зустрічі він висловив сподівання, що кошти Фонду розвитку інтернет-ініціатив будуть використовуватися максимально ефективно. «Мені б дуже хотілося, щоб ці кошти ефективно використовувалися і в міру розвитку самого проекту, щоб вони збільшувалися і приносили користь економіці, суспільству в цілому, ну і тим людям, які активно в інтернеті працюють», – сказав Путін. Він нагадав, що цей фонд «має солідні ресурси» – 6 млрд руб., передає «Інтерфакс».
Президент також ознайомився з декількома стартап-проектами в інтернеті, які підтримує Фонд розвитку інтернет-ініціатив. Зокрема, він прийняв онлайн участь у відновленні лісу в національному парку «Мещера»: за допомогою спеціального сервера Путін придбав більш ніж 6000 дерев, які найближчим часом будуть посаджені на ділянці в 1,5 га, повідомляє «РІА Новини».
Після того, як Путін придбав дерева, його помічник запевнив організаторів проекту, що гроші за покупку будуть перераховані найближчим часом. Однак, президент категорично відмовився від допомоги, зауваживши: «Я за свій ліс заплачу сам».
За допомогою проекту «Маракуйя» будь-яка людина може взяти участь у саджанні лісу на певній ділянці землі, що постраждала від стихійного лиха, хвороб або комах-шкідників. Для цього він вибирає на віртуальній карті місце, де хотів би виростити свій ліс, кількість дерев, за які заплатить за допомогою банківської карти, після чого оформляє угоду. Лісничий, що працює в цьому регіоні, зобов’язується висадити ці дерева і стежити за ними протягом п’яти років.
«Із засобу спілкування інтернет у нас в країні перетворився на дуже прибутковий бізнес», – заявив він на форумі «Інтернет-підприємництво в Росії». «Нагадаю, що це 8,5% ВВП країни. Так чи інакше ринки, залучені у бізнес в інтернеті, – це понад 5 трлн руб. Це велике бізнес-середовище», – цитує президента “Інтерфакс”.
Путін бере участь у зустрічі з керівниками провідних російських інтернет-компаній – гендиректором «Яндекса» Аркадієм Воложем, гендиректором Mail.ru Group Дмитром Гришиним, гендиректором Ozon Маель Гаве, засновником сервісу Liveinternet Германом Клименком та ін.
Президент зазначив, що без регулювання інтернету не обійтися: сенс будь-якої норми права у регулюванні суспільних відносин. А в інтернет щодня заходить третина громадян країни, цитує Путіна видання «Лента.ру». При цьому президент зазначив, що не можна під приводом регулювання вводити обмеження свобод громадян та свободи ринку. Все це, за даними «Ленты.Ру», Путін сказав після слів Дмитра Гришина з Mail.ru Group про те, що процес регулювання потрібен, але «часто добрі починання перетворюються на нерозумні».
«В Інтернеті суспільні відносини складаються, складаються у величезному масштабі… Це, звичайно, підлягає якомусь регулюванню», – заявив Путін. Він нагадав про обмеження, введені через такі явищаи, як педофілія, пропаганда наркотиків, тероризм, суїциди. «Ми з вами дорослі люди, навіщо нам це з вами потрібно? Давайте наших дітей пошкодуємо. Інша справа, що під цим дахом не можна вводити ніяких обмежень, пов’язаних зі свободами людини і громадянина, які у нас номер один в Конституції, і не можна нічого вводити такого, що суперечило б інтересам вільного ринку», – цитує його «Інтерфакс».
Президент також закликав представників інтернет-бізнесу до спілкування для вирішення існуючих проблем. «Потрібно вилазити з-під корча і спілкуватися, все одно потрібно з суспільством і державою спілкуватися і шукати спільне рішення», – зазначив він.
За словами Путіна, завдання держави полягає у допомозі тим, хто зайнятий інтернет-підприємництвом, зокрема займається створенням пошукових систем. «Ви сказали про якусь місію, про те, що є три-чотири країни, у яких є свої пошуковики… Експеримент буде чистий, якщо кожен з цих “місіонерів” має відомий чистий суверенітет, – сказав він. – Якщо за всіма чотирма стоїть один господар, – це вже не місія, а монополія. А монополія хороша тільки тоді, коли вона своя». В цілому ж, за його словами, монополія – «шкідливе явище».
Директор фонду інтернет-ініціатив поскаржився на зустрічі з президентом на неоптимальність російського законодавства: це змушує фонди і стартапи укладати угоди в іноземній юрисдикції. І це, за його словами, не пов’язане з відходом від податків – просто «там» зручніше. А Олексій Соловйов з фонду Prostor Capital підтвердив: угоди в іноземній юрисдикції давно стали стандартом. Як приклад він навів відсутність в російському законодавстві поняття конвертованої позики і поняття опціонного договору, яке змушує виконувати попередні домовленості, наприклад про додаткові інвестиції. За словами Соловйова, зараз навіть фонди з державною участю користуються іноземною юрисдикцією, тому що інакше не можуть захистити свої інтереси. Після того як відповідні зміни до російського законодавства будуть внесені, потрібно зобов’язати російські інститути ним користуватися, вважає Соловйов.
Путін зауважив, що офшоризація – проблема всіх країн, особливо ця проблема гостро постала в Європі. Це, за його словами, призводить до недоотримання прибутку тією країною, на чиїй території цей прибуток заробляється. Путін пообіцяв, що надасть уряду необхідні доручення про опрацювання змін, важливих для розвитку інвестиційного бізнесу.
Під час зустрічі він висловив сподівання, що кошти Фонду розвитку інтернет-ініціатив будуть використовуватися максимально ефективно. «Мені б дуже хотілося, щоб ці кошти ефективно використовувалися і в міру розвитку самого проекту, щоб вони збільшувалися і приносили користь економіці, суспільству в цілому, ну і тим людям, які активно в інтернеті працюють», – сказав Путін. Він нагадав, що цей фонд «має солідні ресурси» – 6 млрд руб., передає «Інтерфакс».
Президент також ознайомився з декількома стартап-проектами в інтернеті, які підтримує Фонд розвитку інтернет-ініціатив. Зокрема, він прийняв онлайн участь у відновленні лісу в національному парку «Мещера»: за допомогою спеціального сервера Путін придбав більш ніж 6000 дерев, які найближчим часом будуть посаджені на ділянці в 1,5 га, повідомляє «РІА Новини».
Після того, як Путін придбав дерева, його помічник запевнив організаторів проекту, що гроші за покупку будуть перераховані найближчим часом. Однак, президент категорично відмовився від допомоги, зауваживши: «Я за свій ліс заплачу сам».
За допомогою проекту «Маракуйя» будь-яка людина може взяти участь у саджанні лісу на певній ділянці землі, що постраждала від стихійного лиха, хвороб або комах-шкідників. Для цього він вибирає на віртуальній карті місце, де хотів би виростити свій ліс, кількість дерев, за які заплатить за допомогою банківської карти, після чого оформляє угоду. Лісничий, що працює в цьому регіоні, зобов’язується висадити ці дерева і стежити за ними протягом п’яти років.
За матеріалами: Відомості
Поділитися новиною
