Газета «День» розповідає про версії щодо причин вибухів на Ічнянщині, а також про те, чи достатньо урядових зусиль, щоб їх подолати. Газетярі наголошують, що вирішити питання з безпекою складів можна було набагато раніше і поступово. А так головна проблема все одно залишається без відповіді: чому в Україні час від часу вибухають склади з боєприпасами? Чому за це ніхто не відповідає? Чому не робляться висновки, щоб унеможливити подібне? Так, суспільству важливо усвідомлювати, що Україна живе в стані війни, а отже, диверсії можуть бути організовані ворогом на різних об’єктах і в різний спосіб, але і влада має не прикривати власні помилки чи зловживання зовнішнім чинником. Зрозуміло, що зараз, до проведення офіційного розслідування, зарано говорити про причини нинішніх подій на 6-му арсеналі. Але, як зазначають експерти видання, за умови не «паперового», а реального усунення недоліків та розв’язання проблем арсеналу, нинішніх подій можна було б уникнути. Зараз украй важливо, щоб були виявлені й покарані справжні винуватці подій – на найвищому рівні, а не знайшли чергового «цапа-відбувайла» з персоналу арсеналу. Без цього, як свідчать численні подібні події протягом останніх років, українці лишатимуться подальшими свідками чергових вибухів на складах боєприпасів. Стаття називається «Вибухають давні проблеми».
Газета «Голос України» пише, що однією з найімовірніших версій причин вибуху на складі боєприпасів є диверсія. Адже не варто забувати, що російська агресія проти України триває і завдання ворога – створити ситуацію керованого хаосу. Та, як показали події навколо вибухів на Чернігівщині, українські відповідні служби навчилися реагувати адекватно і надзвичайно швидко. На цьому наголошується в матеріалі «Вибухи під Ічнею: евакуація людей, підозра диверсії».
Газета «Україна молода» констатує, що минулого тижня черговий етап «гривнепаду» зупинився: українська національна валюта навіть трохи подорожчала щодо основних світових валют. Така ситуація призвела до появи сподівань на черговий етап здорожчання гривні, що спостерігався влітку. Однак експерти видання не бачать аж настільки хороших перспектив для гривні. На їхню думку, стримувати девальвацію гривні буде очікування відновлення співпраці з МВФ. Позитивне рішення щодо виділення кредитних коштів зніме спекулятивний тиск на національну валюту. Утім, якщо Фонд не поспішатиме, то нічого хорошого на українську валюту не чекатиме. Крім зовнішніх факторів, таких як зростання цін на нафту, існують також суто внутрішні причини, іноді адміністративні, які також мають вплив на динаміку гривні. І роль державних інститутів у забезпеченні стабільного курсу гривні є значно вищою, ніж прийнято вважати, наголошують експерти. Вони переконані, що необхідно підняти ціни на газ, а також ухвалити узгоджений з Міжнародним валютним фондом Держбюджет на 2019 рік. Після ухвалення збалансованого бюджету доволі оптимістично виглядає перехід у наступному році на нову програму співпраці з МВФ, яка може зняти спекулятивні ризики на весь рік виборів, наголошує видання.
За різними даними, зараз за кордоном перебувають від 8 до 20 мільйонів українців. Строката й географія їхньої міграції, але попри це українці за кордоном не втрачають своєї самоідентичності. Натомість за понад 20 років незалежності держава так і не спромоглась налагодити тісну й ефективну комунікацію з діаспорою, яка є однією з найчисленніших та найорганізованіших у світі, а уряд ігнорує закон «Про закордонних українців». Детальніше про це розповідає газета «Голос України» у статті «Наче мачуха, або Уряд ігнорує Закон «Про закордонних українців»!»
