Підтримка розвитку державної мови не має обмежувати у правах національні громади!
Я впевнений, що українську мову потрібно підтримувати, захищати та спонукати суспільство до її вивчення. Для цього в останні роки вже було зроблено немало. Україна запровадила відповідні квоти у медіапросторі – тепер, щонайменше 75% ефіру, транслюється саме українською. Державою фінансується культурна діяльність, що підтримує українську мову, тим самим заохочуючи митців. Я особисто відзначаю, що людей, які спілкуються українською, стає більше. На моє переконання, захист має відбуватися саме у форматі підтримки і заохочення, а не у режимі боротьби. Обмежувати конституційні права носіїв інших мов національних громад в Україні – це не вихід.
Люблячи, підтримуючи і говорячи українською, вважаю, що громадяни України, які спілкуються мовами національних громад, мають бути захищені. На території України проживає близько 150 тисяч угорців, 95% з яких називають своєю рідною мовою саме угорську. Подібну ситуацію можна спостерігати і з румунською громадою. Уряди як Угорщини, так і Румунії, неодноразово звертали увагу на мовні та культурні потреби національних громад, які проживають на території України, але спілкуються угорською, або румунською мовою відповідно.
До того ж, на прикладі багатьох європейських країн можна спостерігати як саме гнучкість держави у питаннях мови, допомагає об'єднанню і цілісності усієї країни.
У Бельгії, наприклад, громадяни спілкуються аж трьома офіційними мовами: нідерландською (55%), французькою (31%) та німецькою (0.6%). А 11% населення вільно володіють двома з вищеперерахованих мов. Крім того, у Бельгії проживає досить велика діаспора італійців (близько 150 тис. осіб). При усьому національному різноманітті, Бельгія залишається однією з найбільш розвинених і прогресивних країн Європи.
Тож, я хотів би наголосити, що у питанні законопроекту про українську мову, потрібно відкинути емоції і політичні амбіції. Популяризація української мови є важливою і необхідною, але ми маємо брати до уваги досвід інших багатонаціональних країн і професійно підходити до цього питання, враховуючи та захищаючи інтереси та права усіх національних громад.
