Міністерство закордонних справ України наполягає на максимальній відкритості процесу обрання нового генерального секретаря Ради Європи і пропонує провести веб-трансляцію дебатів, а також наголошує на важливості того, щоб цей пост зайняла жінка, представник центрально- або східноєвропейської країни.

"Ми закликаємо до максимальної прозорості цього процесу, яка може бути досягнута, серед іншого, шляхом застосування інноваційних підходів. Наприклад - проведення прямої веб-трансляції дебатів, яка довела свою ефективність під час обрання Генерального секретаря ООН", - йдеться в оприлюдненому у вівторок документі, в якому викладено бачення українського зовнішньополітичного відомства того, яким критеріям має відповідати людина, яка очолить організацію.

Також у документі вказані аргументи на користь того, щоб зазначений пост зайняла жінка. "Багато гідних і впливових чоловіків успішно керували роботою Секретаріату, але серед них була лише одна жінка. Представник Франції Катрін Лалумьер значною мірою сприяла об'єднанню двох частин Європи в 1989-1994 роках. Сьогодні Раді Європи як ніколи потрібен лідер, який зможе об'єднати членів Організації , спираючись на принципи і цінності, закріплені в її Статуті. Хоч ми і переконані, що найкращий і найсильніший кандидат має перемогти в прозорій і чесній боротьбі, ми наполягаємо на тому, що після 70 років домінування чоловіків на чолі Секретаріату, жінки Європи мають отримати ще одну можливість вести Раду Європи через бурхливі часи", - відзначають у МЗС.

Також наголошується на важливості того, щоб Секретаріат очолив представник центральної або східної Європи. "Хоча протягом перших чотирьох десятиліть після створення Ради Європи вона була майже виключно західноєвропейською організацією, останні три десятиліття позначилися історичним розширенням і вступом до неї майже 20 нових членів ... Вагомий внесок країн центральної та східної Європи в поширення і зміцнення демократії на всьому континенті не визнаний радою Європи, коли йдеться про заміщення посади Генерального секретаря. Ми вважаємо, що представники цих країн мали б отримати можливість очолити Секретаріат уперше за сімдесят років існування Ради Європи", - йдеться в документі.

У МЗС зазначають, що Україна твердо вірить у важливу і лідируючу роль Ради Європи у встановленні правових стандартів у галузі демократії, сприяння та захисту прав людини і основоположних свобод на європейському континенті і за його межами, і очікує відкритого і демократичного процесу обрання наступного Генсека Ради Європи.

Відповідно до встановленої процедури, відібрані Комітетом міністрів РЄ кандидатури будуть передані на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи, яка шляхом голосування обере нового Генерального секретаря на своїй червневій сесії в 2019 році.