Представник суб'єкта права на конституційне подання у справі про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", депутат минулого скликання Олександр Долженков наголошує, що оскарження конституційності норм мовного закону не є маніпуляцією, а про нівелювання цінності української мови як державної не може бути й мови.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", під час усного слухання справи про відповідність приписам Основного закону норм мовного закону суддя-доповідач у справі Сергій Головатий оголосив висновки експертних установ з оспорюваного питання. Так, Міністерство культури у своєму висновку зазначає, що російська мова не є такаю, що зникає, і залишається фактично найчастіше вживаною мовою, що свідчить про відсутність ознак дискримінації. Уповноважений Верховної Ради у своєму висновку також наголошує на відсутності дискримінаційних ознак щодо російської або інших мов нацменшин, а також відсутності поняття привілеїв для російськомовного населення. У низці експертних висновків вищих навчальних закладів України також наголошується на відсутності дискримінаційних ознак стосовно російської мови.

За словами Головатого, зміст висновку юридичного департаменту КС з цього питання буде викладено на закритій частині засідання.

Виступаючи по суті подання, представник автора конституційного подання Долженков зазначив, що вбачає певну політизацію питання навіть в експертних висновках.

За його словами, автори конституційного подання не порушували питання щодо цінності української мови. "Ми говоримо про те, що відповідно до низки положень... створюються умови дискримінаційного характеру... Конституційне подання не спрямоване на нівелювання української мови", - наголосив він.

Він додав, що "подання було подано не з метою маніпуляції", а у зв'язку зі штучно створюваними умовами заборони російської мови.

Долженков апелював до того, що Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов і мов нацменшин. "Не йдеться про протиставлення української та російської мов і про вільне використання мов нацменшин", – сказав він.

Представник автора конституційного подання також звернув увагу на те, що під час ухвалення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" була порушена процедура.

Він закликав суд під час ухвалення рішення не виходити з політичного контексту.