Доступність посилання

ТОП новини

«Учитель не дозволяє батькам бути присутніми на онлайн-уроці». Про особливості дистанційного навчання в Україні і Німеччині


Віртуальний освітній ресурс «Всеукраїнська школа онлайн» нині має 60 тисяч зареєстрованих користувачів
Віртуальний освітній ресурс «Всеукраїнська школа онлайн» нині має 60 тисяч зареєстрованих користувачів

Другий тиждень українські школярі перебувають на вимушеному дистанційному навчанні. Воно обіцяє бути не таким тривалим, як навесні минулого року, і за сприятливої епідемічної обстановки, як наголосив міністр науки та освіти Сергій Шкарлет, учні (принаймні молодших класів) мають повернутися за парти. Наскільки змінилася дистанційна освіта у порівнянні з весняним карантином? Чи допомогла учням і вчителям Всеукраїнська школа онлайн, яка стартувала наприкінці минулого року, і як відбувається дистанційне навчання в умовах локдауну в Німеччині?

Марина Самольотова і Леся Пульманн мають по двоє дітей-школярів. Марина – киянка, Леся мешкає у Бонні.

В інтерв’ю Радіо Свобода обидві мами в один голос стверджують, що до «другої серії» дистанційної освіти школа і вчителі підійшли більш підготовленими, ніж навесні: збільшилася кількість онлайн-уроків, зріс обсяг навчального матеріалу, та й вчителі підвищили свій рівень комп’ютерної грамотності.

В Україні батьки активні учасники онлайн-навчання своїх дітей, в Німеччині учні прагнуть самостійності

Синам Лесі Пульманн 15 і 13 років. Нині їхня мама помічає, що діти більше часу проводять за комп’ютером, більше втомлюються, з чого жінка робить висновок, що обсяг навчання збільшився.

Я колись хотіла подивитися урок математики разом із молодшим сином, але він мені сказав, що вчитель заборонив батькам заходити в кімнату
Леся Пульманн

Більш детально про те, як відбуваються дистанційні уроки дітей, вона сказати не може: вчителі просять батьків не втручатися в освітній процес і не бути присутніми під час онлайн-навчання.

«Я колись хотіла подивитися урок математики разом із молодшим сином, але він мені сказав, що вчитель заборонив батькам заходити в кімнату.

Тому, на жаль, я не можу точно сказати, як проходять ці уроки. Знаю лише, що в сьомому класі, де зараз навчається мій менший син, більше уроків, більше спілкування між учнями і вчителем.

Син Лесі Пульманн, семикласник Тарас під час дистанційного уроку з математики. Хлопець не захотів фотографувати своє обличчя, оскільки в німецьких школах учнів вчать поважати своє право на приватність
Син Лесі Пульманн, семикласник Тарас під час дистанційного уроку з математики. Хлопець не захотів фотографувати своє обличчя, оскільки в німецьких школах учнів вчать поважати своє право на приватність
Уроки, як вони самі їх називають «онлайн-конференції», починаються о 7:55 ранку (як було в них у звичайній школі)
Леся Пульманн

Уроки, як вони самі їх називають «онлайн-конференції», починаються о 7:55 ранку (як було в них у звичайній школі), тривають годину, і на день школярі мають у середньому 5 таких конференцій.

Для кожного фаху чи класу створене табло, на якому пишуть, як буде побудоване навчання в цей день: чи вчитель викладає новий матеріал, чи буде опрацювання завдань.

У старшого сина (це десятий клас) великий обсяг матеріалу дається на самостійне опрацювання, онлайн-уроків як таких у них немає», – каже Леся Пульманн.

На відміну від мами німецьких школярів, киянка Марина Самольотова бере активну участь у навчанні своїх дітей, особливо молодшої доньки.

Один з недоліків дистанційного навчання – недостатня перевірка виконаної домашньої роботи. Це дуже розхолоджує учнів
Марина Самольотова

«Дочці 9 років, вона ще вчиться у молодшій школі, відтак я допомагаю їй і підключитися до онлайн-уроків, і перевірити потім домашнє завдання.

Сину 13, він вже має досвід навчання, але і його доводиться контролювати, чи виконав він домашнє завдання. Як на мене, в цьому і полягає один із недоліків дистанційного навчання – недостатня перевірка виконаної домашньої роботи. Це дуже розхолоджує учнів.

Я вважаю, що під час онлайн-уроків рівень знань знижується. Саме перебування вдома діти автоматично сприймають як продовження канікул. Ще у вересні школа, де вчаться мої діти, ухвалила рішення один тиждень вчитися в класі, а інший – дистанційно.

Так ось той час, коли син бачив вчителя через монітор комп’ютера, не пішов йому на користь, не дисциплінував його», – скаржиться Марина.

Киянка Марина Самольотова з чоловіком Ігорем і дітьми Леонідом і Ольгою
Киянка Марина Самольотова з чоловіком Ігорем і дітьми Леонідом і Ольгою

На думку Марини, у порівнянні з весною школа, де вчаться її діти, вдосконалила свою підготовку до дистанційних уроків, учителі, здебільшого молодшого віку, краще володіють цифровою грамотністю, більше дають онлайн-завдань, тестів.

Проте, зауважує вона, учням бракує живого спілкування з вчителем, а також немає мотивації до самостійного виконання роботи.

Чи стала Всеукраїнська школа онлайн ефективним інструментом у навчанні?

Всеукраїнська школа онлайн, яку наприкінці минулого року презентувало Міністерство науки та освіти, мала надати, за словами міністра Сергія Шкарлета, рівний доступ до якісної шкільної освіти учням середньої і старшої школи.

На момент запуску ресурс вміщував близько 200 уроків із різних предметів.

За даними мобільного оператора Vodafone , який виступив партнером проєкту і надає безлімітний інтернет для користувачів, у перші дні запровадження зимового карантину кількість взаємодій із платформою зросла майже вдвічі у порівнянні з груднем, а кількість зареєстрованих користувачів збільшилася на 64%. За місяць віртуальну школу відвідали 8 мільйонів разів.

Марина каже, що вона також переглядала з дітьми окремі уроки у Всеукраїнській школі онлайн, але не чула, щоб вчителі її дітей скеровували учнів на цей ресурс.

Радіо Свобода поспілкувалося з вчителями як державних, так і приватних навчальних закладів і запитало, чи користуються вони під час підготовки уроків єдиним онлайн-ресурсом.

За словами освітян, адміністрація надсилала їм посилання на цей ресурс, але кожен вчитель воліє сам вирішувати зміст і обсяг матеріалу своєї дисципліни. Причому, за словами вчителів однієї з приватних столичних гімназій, батьки учнів висловили побажання, щоб під час уроку було більше взаємодії між учнями і вчителем, а не відео запису незнайомого педагога.

У Німеччині – близько 11 навчальних платформ, а кожна з федеральних земель має своє освітнє законодавство

Єдиного освітнього онлайн-ресурсу в нас не існує, каже Леся Пульманн. У цьому плані Україна випередила Німеччину, де нині ведуться перемовини про започаткування такої віртуальної платформи.

В цій країні існує близько 11 освітніх платформ, ба більше, кожна з федеральних земель має своє освітнє законодавство.

«Вчителі нашої школи використовують продукти Майкрософт і платформу Moodle. У нас також є різні педагоги з різним рівнем комп’ютерної грамотності.

Є й такі школи, де відсутній інтернет. Під час першого локдауну багато вчителів використовували власну техніку для проведення онлайн-уроків, і школи не завжди забезпечують педагогів гаджетами.

Нині розробляється програма придбання техніки для малозабезпечених родин, яка фінансуватиметься з федерального бюджету. Загалом, говорити про особливості дистанційного навчання по всій Німеччині було б некоректно, оскільки його специфіка залежить від конкретного вчителя, школи, соціально-економічного рівня родини.

Маю сказати, що нинішня «дистанційка» стала набагато кращою, у порівнянні з весною. Якою буде якість цих знань дізнаємося пізніше, коли діти отримають атестати, і відбудеться розмова батьків з вчителями, яку ми маємо раз на рік», – підсумовує Леся Пульманн.

Громадська спілка «Освіторія» провела опитування на своїй сторінці у фейсбуці про те, чи задоволені батьки якістю дистанційного навчання своїх дітей.

За результатами, не задоволені онлайн-навчанням своїх дітей більше ніж 60% респондентів, а 39% підписників влаштовує якість знань, які їхні діти отримують під час дистанційних уроків. Загалом в опитуванні взяли участь 362 підписники.

  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG