17 вересня представники низки громадських організацій українців Криму відновили діяльність Крайової ради українців Криму, повідомив координатор Таврійської гуманітарної платформи, глава Оргкомітету з благоустрою місця поховання глави Крайової ради українців Криму Павла Горянського Андрій Іванець.

"Сьогодні для української громади Криму, яка є другою за розмірами в Криму і, на жаль, сьогодні зазнає дискримінації, певною мірою день історичний, тому що ми поновлюємо інституцію, яка діяла в 1918-1920 рр.", - сказав Іванець на прес-конференції в Києві в понеділок.

За його словами, агресія РФ проти України продемонструвала, що українці не лише не мають належного захисту на території тимчасово окупованої АР Крим і міста Севастополя, а й зазнають відвертої дискримінації.

"Безпосередньо в Криму сьогодні самоорганізовуватися українці вільно не можуть, і, відповідно, випадає обов'язок на тих українців, які виїхали з території тимчасово окупованого Криму, зробити кроки, що допоможуть захистити інтереси нашої громади українців Криму, і які допоможуть узагалі звільнити південну територію України, відновити територіальну цілісність України", - наголосив Іванець.

З метою формування наступного складу Крайової ради українців Криму було скликано третій конгрес, сьомий з'їзд українців Криму, зазначається в декларації про відновлення діяльності ради.

Іванець, зокрема, назвав найголовніші цілі, які стоять перед Крайовою радою.

"Перше - це правовий захист українців, тобто захист інтересів і окремих українців, і української громадськості. Друге - це адвокація інтересів і пропозицій українців в органах влади та в міжнародних організаціях. Третє - це інформаційно-культурний блок роботи, пов'язаний з роботою в інформаційному просторі. Четверте - це наше сприяння процесу деокупації Криму", - наголосив він.

Координатор Таврійської гуманітарної платформи також нагадав, що, згідно з переписом населення 2001 року, в АР Крим проживали 492 тис. українців, у місті Севастополі - понад 80 тис. українців.