М.Золкіна. "Нова хвиля переселенців. Чого чекати на лінії фронту?"
Реінтеграція нашвидкуруч небезпечна не лише політично – вона залишає беззахисними тих, хто всі ці роки тримав на собі Україну на Донбасі
Оригінал тексту – на сайті "Новое время"
Розмови про угоду з Росією про "мир" стають дедалі гарячішими. Очікувана зустріч нормандської четвірки, спроби погодити формулу Штайнмаєра, наполягання на форсованому розведенні сил у Золотому і Петрівському – все це створює атмосферу марафону з досягнення миру. Президент Зеленський дуже поспішає показати успішний результат: мовляв, у попередньої влади завершити війну не вийшло, бо нібито не хотіли, а якщо нова влада хоче, то все має вдатися. І швидко.
Втім, за дискусією про вибори, виведення військ, амністію та кордон геть не чути розмов про наслідки швидкої та необдуманої угоди про "мир" для головних адресатів і "споживачів" таких доленосних рішень. Йдеться про населення передусім прифронтових населених пунктів, підконтрольних Україні. Якщо президент дійсно дбає про людей як основну цінність, то важливо розуміти, що думати слід не тільки про тих, хто опинився "за" лінією розмежування, а й про тих, хто сьогодні умовно з нашого боку, а завтра може в кращому разі опинитись у сірій зоні.
Безпека після розведення: хто відповідальний?
Ситуація з розведенням в Станиці Луганській – показова. Так, війська та техніку українська сторона відвела, але за три (!) місяці після початку розведення безпекову проблему для оголених вулиць Станиці так і не вирішено. Ні українська Нацполіція, ні СБУ, ні Нацгвардія – жоден з силових органів досі не має можливостей заходити у новостворену сіру зону. Життя і безпека будь-якого громадянина, тим паче постійного мешканця такої зони, сьогодні суто їхня особиста проблема. До речі, розведення в Станиці досі не завершено і вважатися успішним стартом для аналогічних дій на інших ділянках не може. Бойовики досі не розібрали свої фортифікаційні споруди, хоча це було оголошено обов'язковою умовою для початку ремонтних робіт на мосту.
Будь-який бліцкриг з реінтеграції обернеться новою хвилею міграції з прифронтового Донбасу
Але зараз не про міст, а про людей. Виходить, що розведення узгоджується суто технічно, без врахування наслідків для безпосередніх мешканців відповідних населених пунктів. В новоутвореній сірій зоні з нецивільних перебувають тільки представники Спільного центру координації та контролю (СЦКК), та й то лише вдень і без зброї. Жодних цілодобових пунктів СММ ОБСЄ також немає. Очевидно, що переходити до відведення сил в Золотому і Петрівскому, повторюючи помилки Станиці, буде свідомою недбалістю.
Читати далі
