4 жовтня народні депутати мають розглянути чотири мовні законопроекти та шляхом голосування обрати найкращий. Про що ці документи? Чому це відбувається саме зараз? Та який мовний закон потрібен нині українцям? Радіо Свобода дає лаконічні відповіді на ці та інші пов'язані питання.
- Чому постало питання про ухвалення нового мовного законодавства?
28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав так званий «закон Колесніченка-Ківалова» неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.
- Чим не влаштовував попередній закон?
Скасований закон «Про засади державної мовної політики» Верховна Рада України ухвалила ще 3 липня 2012 року 248 голосами. Але парламентарі проголосували за нього, не врахувавши понад дві тисячі поданих поправок.
Ініціаторами узаконення документа були депутати Партії регіонів Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко. Серед іншого, він передбачав значне розширення сфери застосування російської мови за рахунок української.
Окрім того, саме голосування відбулося з порушеннями.
«Із таким же успіхом цей закон могли ухвалювати в кабінеті Мартинюка чи в туалеті і навіть без депутатів. Це вже просто фарс, брєд і срам», – коментував тоді процедуру ухвалення документа опозиційний депутат Андрій Шевченко.
А ось що говорили після голосування за скандальний закон представники тодішньої влади: «Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят. Я не знаю, що вони будуть робити на виборах», – зазначав перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.
Зважаючи на усі вищезгадані нюанси, ухвалення мовного закону «Про засади державної мовної політики» спровокувало бурхливі протести і навіть сутички.
Негативно тоді сприйняла новий мовний закон і міжнародна спільнота.
P.S. Більш детально про те, що було не так із «законом Ківалова-Колесніченка», можна почитати тут або тут.
- Якими були наслідки функціонування закону?
Російська мова отримала статус регіональної у 13 із 27 територіальних одиниць України, де кількість її носіїв перевищувала 10 відсотків. Окрім того закон значно витіснив українську мову з теле- та радіомовлення, внаслідок чого деякі українські мовники майже повністю перейшли на російську.
Станом на кінець 2013 року кінопрокат та освіта лишались єдиними сферами, де українська мова все ще тримала позиції, решта зазнавала «повзучої русифікації».
- Чому документ не скасували одразу ж після Революції гідності?
Спроба скасувати «закон Ківалова-Колесніченка» відбулася, щойно президент Віктор Янукович, за правління якого і був ухвалений документ, утік з України внаслідок масових протестів на Майдані: 23 лютого 2014 року на екстренному засіданні парламентуце питання було внесено до порядку денного.
232 депутати проголосували тоді за проект В’ячеслава Кириленка «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики». Утім, вже наступного дня Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ Астрід Турс висловила побоювання, що цей крок Верховної Ради спровокує подальші заворушення.
25 лютого лідер партії УДАР Віталій Кличко заявив, що «це рішення було неправильним» і розглядати таке питання депутатам слід би було через місяць чи два. При цьому політик додав, що депутати мусять цей закон переглянути.
3 березня виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов відмовився підписувати рішення парламенту до моменту підготовки та ухвалення Радою нового закону.
- Яку альтернативу запропонували?
Нині профільний комітет Верховної Ради з питань культури і духовності нарешті розглянув та схвалив до подальшого розгляду парламентом у першому читанні чотири мовні законопроекти: 5556, 5669, 5670 та 5670-д.
- А можна детальніше про них?
Так, звісно. Пояснюємо.
Першим у Раді з’явився законопроект під номером 5556. Ініціатор документа – голова підкомітету з питань мови Комітету з питань культури і духовності Ярослав Лесюк – зареєстрував його ще 19 грудня 2016 року.
Через місяць – 19 січня 2017-го – до парламенту внесли ще два законопроекти: 5669 та 5670. Їхніми співавторами виступили голова Комітету Микола Княжицький та перша заступниця голови Комітету Ірина Подоляк (відповідно), а за основу вони обидва взяли законопроект 2012 року Сергія Головатого та Оксани Сироїд.
Четвертий – 5670-д – є спільним напрацюванням парламентського комітету з питань культури і духовності та громадськості. Зареєстрували його у Раді 9 червня 2017 року. В його основу ліг вищезгаданий проект 5670.
- А який кращий?
Однозначної відповіді на це питання немає, адже до всіх із вищезгаданих документів у експертного середовища є питання. Попри це чимало фахівців вважають, що проект 5670-д є найбільш вдалим.
P.S. До речі, не менш палка дискусія на мовну тему нещодавно розгорнулася навколо проекту нового правопису. Детальніше про неї можна почитати тут.
- Як швидко мовний законопроект може стати законом?
Народні депутати мають проголосувати за вищезгадані законопроекти на засіданні 4 жовтня.
Попри те, що голосування за один із чотирьох документів є давно очікуваним і необхідним кроком, воно ще не означатиме того, що його одразу та остаточно затвердять у другому читанні.
- То який саме мовний закон потрібен Україні?
На це запитання дає відповідь мовознавець Лариса Масенко: «Лише Закон, який захищатиме державний статус української мови, інституції, що контролюватимуть виконання Закону і накладатимуть санкції за його порушення, здатні зробити незворотними зміни в мовній ситуації країни на користь державної мови. А це є однією з головних умов збереження держави і майбутнього повернення на сьогодні втрачених територій».
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Верховна Рада розглядає законопроекти про мову (трансляція)
Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави
В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ
Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?
