Московський патріарх Кирило не отримав звання «почесного професора Російської академії наук». Разом з ним без цього звання залишилася і голова Ради федерації, верхньої палати російського парламенту Валентина Матвієнко. Президія Російської академії наук (РАН) зняла це питання з порядку денного свого засідання, запланованого на 22 січня. Як повідомляє кореспондент Російської редакції Радіо Свобода, ймовірною причиною для відкладення, якщо і не скасування цього рішення, була хвиля обурення академіків і вчених.
Про те, що глава Російської православної церкви патріарх Кирило та голова Ради федерації Валентина Матвієнко вже стали «Почесними професорами Російської академії наук», ще 18 січня повідомила російська газета «Комерсант» та російські інформаційні агентства з посиланням на прес-службу академії. Щоправда, слідом за цим прес-секретар РАН Світлана Попова заявила, що насправді рішення про присудження звань 22 січня буде лише винесено на голосування, а церемонія присвоєння титулу «почесний професор» в разі схвалення цього рішення членами президії відбудеться пізніше. Тепер скасовано і саме голосування.
21 січня віце-президент РАН Юрій Балега сказав Радіо Свобода, що «питання про присвоєння патріархові Кирилу і Валентині Матвієнко звань «почесний професор РАН» виявився не до кінця опрацьованим». Балега пояснив, що звання почесного професора РАН було запроваджене давно, це було зроблено для підтримки людей, які роблять внесок у розвиток російської науки. Всього такого звання були удостоєні 11 осіб.
Першим був тодішній мер Москви Юрій Лужков, було таке звання і в попереднього патріарха РПЦ Олексія, і у Володимира Ресіна (колишній глолоа будівельного комплексу Москви і депутат Державної думи, нижньої палати парламенту Росії – ред.). «Ресін нам дуже допомагав, як сьогодні допомагає Сергій Собянін (нині мер Москви – ред.), хоча питання про присвоєння звання «почесного професора РАН» нинішньому мерові ми поки не розглядали», – сказав віце-президент РАН Юрій Балега.
В офіційній групі Російської академії наук у мережі Facebook є список цих 11 «почесних професорів», серед яких, крім названих, є ще колишній президент В’єтнаму Чан Дик Лионґ, Хальдор Фредерік Аксель Топсе (завновник данської фірми Haldor Topsøe), колишній президент Киргизстану Аскар Акаєв, французький онколог Давід Каят, колишній президент Індії Абдул Калам, колишній президент Ізраїлю Шимон Перес, колишній генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, колишній генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.
Обурення наукової спільноти викликав не тільки той факт, що про присвоєння звань Московському патріархові Кирилу і Валентині Матвієнко було оголошено ще до обговорення цього питання президією РАН, але і відсутність поняття «почесний професор» в новому статуті Російської академії наук, ухваленому в червні 2014 року. У колишньому статуті 2001 року таке звання було: як випливає з тексту статуту, воно присуджувалося «видатним діячам світової культури, вченим, державним і громадським діячам».
Цікаво, що кілька звань «почесних професорів» РАН були присвоєні президією академії вже після того, як новий статут замінив собою старий. Шимон Перес отримав його в 2012 році, а Пан Ґі Мун і Ірина Бокова – вже в 2015-му.
Юрій Балега не бачить проблеми в тому, що РАН роздає звання почесного професора, не маючи такого поняття в своїх статутних документах: «Зараз у стані обговорення і затвердження урядом перебуває новий статут РАН, в якому функції президії розширені. Процес узгодження статуту може зайняти півроку або навіть рік. Наведу приклад: у статуті також не затверджені представництва Російської академії наук за кордоном, хоча на практиці вони існують і відкриваються».
Втім, претензія до процедури присудження звання «Почесний професор», пов’язана з відсутністю цього поняття в новому статуті РАН, може виявитися необґрунтованою: 15 квітня 1997 року президія академії ухвалила окрему постанову про його затвердження, яка, ймовірно, діє досі.
Ганьба чи норма?
Це ганебна історія. Це звання має даватися вченим. Чиновники ніякого стосунку до науки не маютьЮрій Апресян
«Це ганебна історія. Це звання має даватися вченим. Чиновники ніякого стосунку до науки не мають. Я вважаю, що це невірна практика», – сказав Радіо Свобода академік РАН Юрій Апресян, один із супротивників присвоєння звання почесного професора очільникові РПЦ і голові Ради федерації.
Разом із тим головний науковий співробітник Інституту загальної історії Російської академії наук Аскольд Іванчик у принципі не проти, але висловлюється за прозору процедуру: «Я не бачу нічого страшного в присудження такого звання, але це рішення має ухвалюватися відкрито і обґрунтовано».
У чому ж заслуги нинішніх кандидатів на звання «почесного професора» перед російською академією? Віце-президент РАН Юрій Балега в інтерв’ю Радіо Свобода пояснює, що вони підтримують російську науку.
Ми потребуємо підтримки людей, які мають владу в нашій країніЮрій Балега
«Патріархія відродила Макарівські премії, які присуджуються у ділянці не тільки гуманітарних, але і точних наук. А Валентині Матвієнко ми вдячні за те, що вона допомогла нам з проходженням через Раду федерації поправок в закон про Академію наук, внесених президентом Володимиром Путіним, які розширюють міжнародні функції РАН. Її роль в підтримці науки дуже велика. Ми потребуємо підтримки людей, які мають владу в нашій країні», – заявив він.
Незважаючи на те, що звання почесного професора присуджується політикам і чиновникам уже давно, новина про присвоєння його патріархові Кирилу викликала бурхливу і часто саркастичну реакцію у користувачів соціальних мереж, як у тих, хто має безпосередній стосунок до науки, так і у тих, хто від неї досить далекий.
Згадали коментатори й історію з присудженням звання академіка нинішньому керівникові Чечні Рамзанові Кадирову, хоча присудила йому цей титул не РАН, а РАПН – Російська академія природничих наук.
«Могли б дати грамоту» чи звання «народних артистів»
Доктор філологічних наук, член-кореспондент РАН Олена Березович в інтерв’ю Радіо Свобода каже, що їй здається недоречним саме словосполучення «почесний професор», коли мова йде про чиновників або політиків.
Якщо, скажімо, міністр оборони Шойгу багато зробив для артистів, це ж не означає, що артисти дадуть йому звання «народний артист Росії»Олена Березович
«Є проблема в самому званні. Наприклад, є звання «професор». Воно дається за певну спеціалізацію. Якщо, скажімо, міністр оборони Шойгу багато зробив для артистів, це ж не означає, що артисти дадуть йому звання «народний артист Росії». Він може отримати якусь грамоту, наприклад. Я вважаю, що для Академії наук радше було б доречно висловити свою подяку якимось іншим способом. Академія наук дуже цінує демократичні процедури. Тут голосування навіть не було, тому поява такої новини викликала велике здивування серед академіків», – пояснює професор Березович.
Керівник прес-служби РАН Світлана Попова стверджувала в розмові з Радіо Свобода, що питання про присвоєння почесних звань Матвієнко і главі РПЦ залишається на порядку денному засідання президії РАН 22 січня.
Вже вдень 21 січня заява «Про звання «Почесний професор РАН» з’явилася на сайті «Клубу 1 липня», який називає себе «неформальним співтовариством академіків і членів-кореспондентів Російської академії наук», котрий виступає проти реформи академії. В цій заяві «публічні виступи, що передбачають рішення Президії РАН з приводу присвоєння звання «почесний професор», названі «спробами неприхованого тиску на членів президії», які ставлять академію в «незручне становище». Автори заяви пропонують присвоювати почесні звання від імені РАН тільки після таємного голосування по кожній кандидатурі на загальних зборах Академії наук.
На сайті Координаційної ради професорів РАН у понеділок з’явилася інша заява, в якій, навпаки, історичним досвідом обґрунтовується правомірність присудження звання «почесний професор» і підкреслюється розмежування між цим званням і званням «професор РАН», яке було запроваджено в 2015 році «для активного залучення молодих російських учених в реалізацію завдань, поставлених перед Академією».
Академія або «міністерство науки»?
Астрофізик Сергій Попов нагадує, що і за радянських часів, і до реформи РАН у 2013 році Російська академія наук була радше адміністративно-управлінською, ніж науковою організацією.
Сильні вчені не потрапляють в члени академії, а потрапляють директори інститутів, люди, яких ці директори готують собі в наступникиСергій Попов
«Ми знаємо величезну кількість прикладів, коли дуже сильні вчені не потрапляють в члени академії, а потрапляють директори інститутів, люди, яких ці директори готують собі в наступники. Ця структура функціонує як спеціально організоване «міністерство науки». Ця історія свідчить про те, що як мінімум частина нинішнього керівництва академії має намір в такому ж дусі і продовжувати, але, з іншого боку, добре, що вона начебто починає прислухатися до тих, хто вважає інакше», – висловлює обережну надію російський академік.
Оригінал публікації – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
