EMYA – 2018: НАЗВАНО КРАЩІ МУЗЕЇ ЄВРОПИ

13 травня 2018 16:28 |

Премія «Європейський музей року» (EMYA) – найстаріша і найпрестижніша європейська музейна відзнака – заснована Європейським музейним форумом (EMF), 12 травня 2018 р. на церемонії, що проходила в музеї POLIN у Варшаві, знайшла свого нового господаря. Ним став лондонський Музей Дизайну (Велика Британія).

Цьогоріч премія EMYA, в рамках якої традиційно відзначають музеї, які просувають кращі моделі розвитку та утверджують демократичні цінності, була вручена 41-й раз. Експерти традиційно щорічно обирають з-поміж поданих номінантів з усієї Європи установи, робота яких націлена на досягненню успіху в галузі інновацій та побудови громадського суспільства через музейну роботу, заохочуючи створення мереж та майданчиків для обміну передовим досвідом.

Отже, основний трофей конкурсу – скульптуру «Яйце» Генрі Мура – протягом року триматиме в себе Музей дизайну у Лондоні. У 2019-му році він перейде до нового переможця. Музей дизайну відкрив свої двері для відвідувачів у листопаді 2016 року, переїхавши в нове приміщення площею 10 000 метрів і змінивши абсолютно все: від нової експозиції вартістю 83 млн. фунтів до форм роботи. За перший рік роботи його відвідало майже 700 тис. відвідувачів. Музей дизайну крім всього іншого, є соціальною інституцією, яка досліджує, аналізує і представляє силу творчості людини, предмети і ідеї, які формують наше життя.

Премія Парламентської Асамблеї Ради Європи дісталася Музею військового дитинства в Сараєво (Боснія і Герцеговина). Ідея музею виникла ще в 2010 році у боснійця Ясмінко Галіловіча, який для впорядкування книги спогадів «Дитинство на війні» звернувся у соціальних мережах до всіх, чиє дитинство минуло у воєнному Сараєво в 1992-1996 рр., під час югославської війни, адже в ті роки в місті жило біля 70 тисяч дітей. Чоловік попросив надіслати йому короткі повідомлення, які відповідали на запитання: «Чим було дитинство під час війни для тебе?».

Відгукнулися люди з різних куточків світу. Так до видання увійшли спогади 1030 людей, які своє дитинство прожили в Сараєво під час чотирирічної облоги. Попри криваве пекло війни, все одно було дитинство. Просто воно було іншим. Згодом Ясмінку Галіловічу люди почали надсилати власні речі, які нагадували їм про дитинство на війні. Так виникла ідея створити в серці Сараєво музей дитинства на війні з особистими артефактами людей зі всіх частин Боснії і Герцеговини незалежно від належності до сторони конфлікту. Спершу залучили кошти міжнародних організацій, а далі заклад частково почала підтримувати місцева влада і відвідувачі. Сьогодні Музей дитинства на війні є потужним прикладом науково-дослідного музею, орієнтованого на людину, який зосереджений на матеріалах історії та вважає своїм завданням бути платформою для зцілення та примирення в суспільстві.

Особливу відзнаку за глибоку і фахову роботу з громадою та залучення волонтерів отримав Музей деревяного суднобудування у Бетині (Хорватія). Цей музей є чудовим прикладом того, як музей може бути особливим символом громади, а рушієм його створення був ентузіазм і завзятість самої громади. Його колекцію сформувало населення містечка власними силами, на основі персональних історій і артефактів, що розказують про традиційне життя містечка на березі моря.

Одну з найпрестижніших премій форуму – Нагороду імені Кеннета Хадсона, яка вручається за найнезвичніші і найсміливіші музейні рішення – вручили Національному музею Естонії у Тарту, як музею, що вдало поєднує складні та суперечливі історії та є майданчиком для культурного діалогу суспільства заради майбутнього.