Про основні загрози для проведення чесних виборів у 2019 році розмірковує в «Українській правді» парламентарій Ігор Попов. Він вважає, що коли 10-15 років тому основними проблемами на виборах були адмінресурс та нерівний доступ до ЗМІ, то зараз на перше місце виходять підкуп виборців, втручання з-за кордону та фейкові новини. Депутат переконаний, що можлива заборона на розміщення прямої телереклами – лише посилить залежність кандидатів від редакційної політики власників. Пом'якшує проблему лише велика кількість каналів та, відповідно, різноманітність і конкурентність точок зору. Якщо плюралізму недостатньо (чи є бутафорський) в одній студії, він хоча би існує між різними кнопками. Парламентарій стверджує, що прямий підкуп виборців з кожними новими виборами несе все більшу загрозу. Загальне розчарування в політичному істеблішменті та низький рівень доходів населення збільшує цільову групу готових до продажу голосу виборців. Удосконалення технологій побудови «сіток» та контролю голосів захищає скупку голосів від викриття. На президентських виборах прямий підкуп навряд чи буде застосовано тотально, проте на окремих територіях куратори кампаній деяких кандидатів можуть поставити саме на цей гарантований спосіб.
Вперше в українській історії виборча кампанія починається рівно в Новий рік, констатує дописувач інтернет-видання «Фраза» журналіст Максим Михайленко. Президентська кампанія в цей раз вийде надзвичайно короткою (і від того більш ризикованою для всіх основних учасників), адже вже 31 березня виборці підуть на вибори. Так вийшло з трьох причин, вважає журналіст. Перша – конфлікт між конституційною нормою і достроковим характером виборів 2014 року. Друга причина – це результат домовленостей із Верховною Радою за законом про введення воєнного стану. Закон був необхідний президенту за цілою низкою мотивів, вже «випотрошених» експертним співтовариством. А третя причина пов'язана з тим фактором, що на даний момент Банкова, досить імовірно, розглядає коротку кампанію як більш виграшну для себе. Журналіст вважає, що після того, як регіонали за допомогою Януковича остаточно добили розколом стару партію Пола Манафорта, такі фактори, як інфраструктура і ресурси, виявились на боці двох кандидатів: Юлії Тимошенко і Петра Порошенка. І якщо від Тимошенко в принципі неможливо очікувати нічого нового – вона буде бігти вперед, незважаючи на теорію ймовірностей і об'єктивні перешкоди, то у чинного президента все ще є деяке поле для маневрів і несподіванок. Докладніше про різні ешелони кандидатів у президенти і їхні шанси на перемогу йдеться в статті «Вибори-2019: аналіз політичних розкладів».
Інтернет-видання «Кореспондент» аналізує найбільші успіхи та провали України у 2018 році. До успіхів дописувач зараховує зростання ВВП більш ніж на 3%. Головним драйвером, який забезпечив зростання ВВП, була торгівля. Що стосується промисловості, то зростання невелике –менше від двох відсотків. А ось сільське господарство показало дуже низьке зростання, як і будівництво. Що стосується причин активізації торгівлі в Україні, то частково це зростання реальних доходів населення і приплив валюти від гастарбайтерів, яке цього року було рекордним. Тільки за десять місяців 2018 року в Україну надійшло приватних грошових переказів на суму більше ніж 13,5 мільярдів доларів. За підсумками року, можна очікувати, що ця суму буде сягати понад 15 мільярдів, а це значить, що приплив валюти від гастарбайтерів у 2018 році буде вдвічі більшим, ніж у 2013 році. До позитивів експерт зараховує і відсутність істотної девальвації гривні. Незважаючи на всі катаклізми (військовий стан, виплати зовнішніх боргів, зростання дефіциту держбюджету), гривня не тільки не обвалилася, але Україна змогла в цьому році погасити 1,6 мільярда доларів старих кредитів, не беручи нових кредитів. До найбільших провалів економіки України за 2018 рік дописувач зараховує колосальне зростання боргів за послуги ЖКГ, відсутність кредитування бізнесу та інфляцію.
