ОАСКґейт: Де реакція Президента і органів правопорядку?
З моменту оприлюднення НАБУ записів розмов голови Окружного адміністративного суду м. Києва, який мали ліквідувати вже давно, щодо втручання в роботу судової системи, незаконних звільнень і призначень і інших дій, які містять ознаки злочину, пройшло вже два дні.
Третій день на підписі у заступника Генерального прокурора Сергія Кізя лежать проекти підозр голові ОАСК Павлу Вовку та іншим суддям.
Третій день Павло Вовк та інші фігуранти можуть перетнути кордон, втекти й уникнути відповідальності.
Третій день мовчать Президент, генеральний прокурор, який переховується у відпустці, в.о. голови СБУ, директор ДБР, секретар РНБО, інші посадові особи, які мали б негайно реагувати на виявлені і задокументовані факти незаконного втручання в діяльність ВККС, ДБР, ДСА, Уповноваженої ВР з прав людини й інші, які напряму несуть загрозу національній безпеці України.
Третій день мовчать представники всіх інших політичних сил, зокрема нібито нової опозиції.
Третій день суспільство не розуміє: чи часом не задумала нова влада зробити вигляд, що цих записів не існує, у будівлі на вул. Петра Болбочана, 8 справді знаходиться суд, а Павлу Вовку і його підопічним нічого не заважає продовжувати залишатись "суддями" і чинити своє "вовче правосуддя"?
Чи не задумали в Офісі Президента "спустити все на гальмах", залишити підозри не підписаними, а зручний суд переорієнтувати під себе і використовувати для своїх цілей в подальшому? Тим більше, як ми чули на оприлюднених записах, є відповідна готовність самих суддів.
Дуже хочеться вірити, що ні. Адже саме Володимир Зеленський підтримав Порядок денний реформи правосуддя, а його політична сила – Порядок денний встановлення справедливості, які передбачають ефективну судову реформу. А значить, реакція на факти, які підтверджують її необхідність, має бути миттєвою і дуже чіткою.
Це – момент істини.
Зараз, коли інформація громадськості підтверджена матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, проведених слідчими НАБУ, СБУ і ГПУ, і саботаж судової реформи мало в кого викликає сумніви, наступає час "Ч" для представників усіх гілок української влади: чи здатні вони на рішучі кроки задля покарання винних у зриві однієї з ключових реформ та чи готові перезапустити процес очищення судової системи?
Ми, представники громадянського суспільства, вимагаємо негайно:
1. Від Генерального прокурора України Юрія Луценка та його заступника Сергія Кізя:
- в найкоротші терміни підписати подані на підпис 26.07.2019 р. проекти підозр голові Окружного адміністративного суду м. Києва Павлу Вовку, іншим суддям ОАСК та інших судів, залучених до розслідуваних злочинів, у втручанні в діяльність ВККС, винесенні завідомо незаконних судових рішень, втручанні в систему автоматичного розподілу справ тощо;
- оголосити підозри іншим фігурантам зазначених злочинів, зокрема Уповноваженій Верховної Ради з прав людини Людмилі Денисовій, слідчим ДБР, задіяним в незаконних діях і тиску на членів ВККС, Денисову і тощо.
не допустити втечу голови ОАСК Павла Вовка й інших осіб, яким підготовлені підозри і переховування їх від слідства і правосуддя.
- забезпечити належне розслідування фактів впливу Павла Вовка на інших суддів на ВККС, Уповноважену ВР з прав людини, слідчих ДБР, ДСА;
- зупинити проведення конкурсу на посаду ВККС, призначеного Уповноваженою з прав людини Людмилою Денисовою на 30.07.2019 р.
2.Від Верховної Ради України:
- звільнити Уповноважену з прав людини ВР України Людмилу Денісову, яка вже навіть після оприлюднення записів НАБУ, продовжує реалізовувати схему усунення неугодних членів ВККС, погоджену з Павлом Вовком, тобто – вчиняти дії, що містять ознаки злочину.
3. Від Уповноваженої з прав людини Людмили Денисової:
- скасувати публічний конкурс з добору кандидата для призначення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначений на 30.07.2019 р.;
- відкликати членів ВККС, призначених під тиском;
- скасувати накази про звільнення членів ВККС, винесені під тиском
Подати у відставку.
4. Від Президента Володимира Зеленського та Офісу Президента:
- публічно викласти свою позицію з приводу оприлюднених записів розмов Павла Вовка, які доводять відсутність у цих суддів права називатись суддями, а великою мірою – відсутність правосуддя як такого, принаймні в цьому суді;
- ініціювати ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва;
- гарантувати незалежне розслідування кримінальних проваджень щодо фактів саботажу судової реформи та корупційних схем довкола цього;
- перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів за допомогою міжнародних експертів і забезпечити участь громадськості в ній.
Це – наша червона лінія. І ми не дозволимо її перетнути.
Кожен день невиконання цих вимог буде коштувати всім вище згаданим посадовцям, органам влади та політикам як мінімум суттєвих репутаційних втрат та електоральних рейтингів. Як показує досвід попередньої влади, невиконання очікувань громадськості дуже дорого коштує. Час пішов.
Тест підготовлений на основі заяви #ДеклараціяНебайдужих.
Повний текст доступний тут.
fb автора
