2982
Андрій Зінченко: поганий сигнал для державного blockchain
— Фінтех і Картки
Незважаючи на відносно високу концентрацію IT-фахівців в Україні, цифровізація державного управління в країні йде темпами, що загрожують втратою актуальності змін, що просуваються, ще до їх повномасштабного впровадження.
Хайпова істерія на тему криптовалют, що захлеснула світ, не пройшла непомітною для всіх сфер суспільного життя, в т.ч. для такої досить консервативної сфери, як державне управління.
Ситуація на тлі її явного прискорення невідомими зайшла настільки далеко, що політикум, почасти переслідуючи іміджеві в площині позиціонування себе актуальними й енергійними акторами, а почасти суто політичні цілі, був змушений якось публічно реагувати на ситуацію.
І якщо найбільш технічно просунуті світові еліти досить швидко встигли не тільки заявити про позицію, а й навіть ухвалити законодавчі акти регулювання не зовсім зрозумілого явища, то менш просункті лише почали обговорення питання.
З’явилися заяви про переведення на блокчейн значущих ділянок державних монополій та інше. Більш детально зазначені реалії ми розглянули в доволі популярному матеріалі ще в 2017 році.
Рік, що настав, дозволяє частково оцінити ступінь адекватності нашого бачення ситуації тоді, особливо враховуючи, що блокчейну виповнилося 10 років.
Ключовою фінансовою подією 2018 року в інноваційному секторі можна впевнено назвати обвал криптовалют, які раніше так просувалися. З пікових 20 000 USD курс найвідомішої криптовалюти – біткойна – впав нижче рівня 4000 USD.
Одними з ключових реципієнтів збитків від такого стану справ (крім самих ризикових інвесторів) є, як це не дивно, власники акцій інноваційних компаній.
Наприклад, Nvidia (назва компанії – алюзія на один з головних гріхів у християнстві – заздрість), продукти якої – відеоприскорювачі – масово використовувалися майнерами. З пікових майже 300 USD вони впали до поточних 142 USD.
У цивілізованих країнах це призвело не лише до збитків, а й до судових позовів за підозрою у фактичному введенні в оману акціонерів на підставі того, що компанія не тільки публічно заявляла про те, що стежить за зростанням ринку і забезпечує поставки відеоприскорювачів, які дедалі дорожчають, а й про те, що навіть у разі падіння попиту на них бізнес не зазнає істотних змін – тобто падіння доходу інвесторів.
Але зовсім «несподівано», як сніг у січні, відбулося очевидне – при прогнозованому обвалі криптовалют упав попит і на відеоприскорювачі.
Гравці в комп’ютерні ігри, на яких від початку були націлені відеокарти, не готові споживати їх за усталеними цінами.
Попит невидимою рукою ринку вказав графікам напрямок вниз. Це сталося на тлі істотного затоварення ринку прискорювачами компанії і випуском їй до того ж нового покоління прискорювачів, яке спільнотою було сприйнято неоднозначно з різних причин. У тому числі й через наявну думку про маркетингові прорахунки – нове покоління стало дорожчим, але не принесло радикальних поліпшень в очах масового користувача.
В результаті акції Nvidia впали вдвічі. Що відбувається і з виробниками спеціалізованих пристроїв для майнінгу з Китаю.
Все це не могло не позначитися на супутній інфраструктурі аж до індивідуальних майнерів, яким триматися на ринку стало тяжко і дорого.
У 2017-му з метою поліпшення розуміння читачами технічної суті явища ми писали, що «фішка» блокчейну, що «просувається – децентралізація і в разі концентрації мережа може бути скомпрометована, що повністю нівелює від початку декларовані переваги… Сама технологія блокчейн має відомі теоретичні вразливості в разі контролю більше половини обчислювальної інфраструктури в одних руках. Практичних випадків успішних зловживань не зафіксовано, але це не означає, що при теоретичній можливості їх не буде на практиці ніколи. У цьому ключі впровадження блокчейну в процес державного управління (в широкому сенсі) може мати ризики, пов’язані з монопольним контролем потужностей». Не зафіксовано на 2017-й рік.
І ось в 2019-му на тлі деякого зниження числа майнерів відбулася найважливіша в контексті розглянутого питання подія – 05.01.19 зафіксовано успішну атаку на блокчейн Ethereum Classic (ETC).
За публічним даними відбулася «атака 51%», суть якої полягає в тому, щоб отримати доступ до 51% обчислювальної потужності мережі і проводити подвійні витрати, самопідтверджуючи їх валідність. Атаку 51% підтвердили біржі Bitfly і Gate.io.
Таким чином, станом на 2019 рік питання впровадження блокчейну в держсекторі, не встигнувши повноцінно увійти в реальне життя, вийшли на новий рівень дискусійності.
Адже якщо власником інфраструктури держблокчейну буде сама держава, то ніяких переваг це впровадження, наприклад в реєстраційних системах, нести не буде – зазначений вище контрольний 51% буде контролюватися самою державою.
Переваги блокчейну в держсекторі зможуть проявитися тільки в разі, якщо буде забезпечено реальне розподілене зберігання і обробка даних, або абсолютна безпека всередині системи. Інакше прикладний сенс пропонованих ідей може бути скомпрометований.
Реальну децентралізацію можна забезпечити тільки вручивши можливість майнінгу держблокчейну громадянському суспільству. Але практична реалізація такої концепції може зіткнутися з матеріальними і технічними витратами цивільного майнінгу без зрозумілої широкому загалу віддачі.
У разі ж її фактичного впровадження немає ніякої гарантії, що ті, хто хоче, скажімо, перереєструвати права власності на умовний завод, замість теоретичної злочинної корупційної складової не вкладуться в оренду майнігового обладнання хорошої потужності. В умовну п’ятницю після робочого дня не вчинять атаку 51% на державний блокчейн реєстраційної системи так, щоб вже до ранку понеділка перевести ситуацію в площину затяжних судових розглядів і експертиз, поки наряд поліції буде забезпечувати «законний» візит «нового» власника на територію.
І ось вже немає необхідності шукати «чорного» нотаріуса, який за результатами заходу повинен буде виїхати на тривалий оплачений відпочинок з втратою архіву. А група хлопців спортивної статури з предметами схожими на зброю різного ступеня теплоти може бути замінена на децентралізовану бригаду прикладних математиків, які можуть фактично перебувати де завгодно без будь-яких реальних можливостей відстеження.
Приклад, звісно, умовно-дискусійний і академічний, але саме такі ризики необхідно передбачити професійним обговоренням в першу чергу. У тому числі із залученням кіберполіції, позаяк звичайний слідчий не буде володіти необхідною підготовкою для розслідування злочинів такого роду. Крім того необхідна відповідна вузькопрофільна підготовка процесуальних керівників – прокурорів.
Абсолютна ж безпека всередині державного IТ сьогодні не може бути забезпечена. Оскільки зрозуміле державне IТ відсутнє як таке. І це незважаючи на відносно високу концентрацію IT-фахівців у країні.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
