9 квітня 2020, 21:24

Як повернути з-за кордону кошти, вкрадені в українців?

Вже у найближчі дні парламент переглядатиме бюджет на 2020 рік. Це – вимушений крок заради того, аби знайти додаткові кошти на сферу охорони здоров'я та боротьбу із коронавірусом. Сьогодні кожна бюджетна гривня на вагу золота. В той же час у банках за кордоном сховані мільярди доларів, незаконно виведених з України впродовж останніх десятиліть. Ці кошти цілком реально можуть стати додатковим ресурсом для бюджету, якщо будуть внесені зміни до законодавства.

Потрібно визнати, у питанні повернення активів колишніх посадовців з-за кордону успіхи України залишають бажати кращого. Гроші Азарова та Бакуліна, Іванющенка, Клименка та Януковича, – окрім вже відомих прізвищ, у закордонних юрисдикціях наразі заховані гроші багатьох схємщиків, які роками паразитували на державі.

Йдеться про мільярди доларів, виведених з України у різні роки.

На сьогодні українським правоохоронним органам відомо, де сховані кошти. Розслідуються сотні кримінальних проваджень. Але конфіскувати гроші практично не можливо – через тривалість процедури кримінального процесу та збору інформації в рамках міжнародного співробітництва.

Простий приклад: на дослідження однієї операції у закордонних юрисдикціях у рамках міжнародно-правової допомоги витрачається близько 1 року. Банківська інформація зберігається впродовж 5 років. Через це часто робота правоохоронних органів перетворюється на боротьбу із вітряними млинами.

Тому, ми з колегами з депутатського корпусу та експертами Українського інституту майбутнього розробили законопроект N3304, який дозволить активізувати цю роботу. Законопроект відкриє можливість для українських правоохоронних органів подавати цивільні позови у закордонні юрисдикції.

Ці повноваження ми пропонуємо надати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Окрім цивільних позовів, ми надаємо АРМА повноваження:

- Представляти інтереси України у закордонних юрисдикціях.

- Залучати юридичних та судових радників до цих позовів, до речі, До речі залучення юридичних радників – усталена практика Мінюсту під час представництва інтересів України в судах за кордоном.

- Фінансування роботи таких радників буде здійснюватися за рахунок частини повернутих ними коштів та активів. Тобто, додаткових коштів з держбюджету на ці цілі не потрібно. Більше того, законопроектом прямо забороняється фінансувати витрати на юридичних радників в інший спосіб. Порядок відбору радників визначатиме Кабмін.

Практика цивільних позовів для повернення активів діє в багатьох країнах світу. А головне – для таких позовів не будуть витрачатись додаткові кошти держбюджету.

А поки ми як країна не ведемо активної роботи, кошти українських платників податків, незаконно виведені за кордон, конфісковують на користь бюджетів інших країн.

Так, нагадаю, у 2016 році частина грошей Павла Лазаренка, які знаходились на рахунках у банку в Антигуа і Барбуди, вже була конфіскована в бюджет цієї країни карибського басейну, а саме – 66,7 млн доларів. Гроші були заморожені управлінням з політики за контролем над розповсюдженням наркотиків та відмиванням грошей Антигуа. Місцевий уряд аргументував це тим, що гроші Лазаренка були здобуті корупційним шляхом.

Навряд Павло Лазаренко коли-небудь повернеться до України, адже тут відносно нього відкриті численні кримінальні провадження. Але ми як держава могли б претендувати на вкрадені ним кошти, предметом позовів у судах сьогодні є понад 500 мільйонів доларів.

Цього ж року у Латвії за рішенням суду поповнили держбюджет майже 50 мільйонів євро, які арештували в рамках кримінальної справи щодо відмивання коштів, виведених з України. Йдеться про 49,3 мільйона доларів, які належали колишньому першому віце-Прем'єр-Міністру України Сергію Арбузову. Ці кошти були на рахунках латвійського відділення ПриватБанку.

Крім цього, в рамках справи арештували й менші суми на рахунках офшорних компаній Сергія Курченка і колишнього Міністра екології Миколи Злочевського тощо. А ось приклад зовсім нещодавній – знову Латвія, де у 2019 році було конфісковано кошти, виведені з України Юрієм Іванющенком. Йдеться про 30 млн доларів.

На жаль, ми як країна конфіскацію таких активів на свою користь ведемо дуже повільно. В той же час даний законопроект дозволить активізувати цю роботу, надасть правоохоронним органам більше можливостей для пошуку коштів та активів, і їх повернення на користь українських платників податків. В нинішніх економічних реаліях важлива кожна гривня. Тож у виграші будуть усі українці.

P.S. На черзі – ще один законопроект щодо АРМА, яким будуть врегульовані процедури поводження з активами всередині України. Його обговорення я проводила впродовж останніх місяців з представниками бізнес-асоціацій. Детальніше про це – згодом.

Каток БЕБа проти українського бізнесу

Для чого у 2021 році було створене Бюро економічної безпеки? Цей орган мав позбавити бізнес від зайвої уваги правоохоронців, які по черзі приходили з "масками шоу" на працюючі підприємства...

Три місяці указу Президента – як силовики виконали рішення РНБО по бізнесу

Вчора завершилась дія указу Президента по зменшенню тиску на бізнес. Сьогодні обговорили результати на закритій зустріч з Генеральним прокурором і бізнес-асоціаціями...

Як посилити підтримку України в США і хто наші союзники

Я вже якось розповідала вам, що в США найбільше підтримують Україну інтелектуальна еліта і військові – тобто ті, хто максимально глибоко і практично в контексті і не ведуться на провокації і маніпуляції...

Сервіс для пошуку безкоштовного житла для переселенців "Прихисток" стане зручнішим

Сьогодні в Україні майже 5 млн внутрішніх переселенців, понад 3,5 млн з них стали біженцями після 24 лютого 2022 року. Забезпечення житлом мільйонів людей, які тікали від війни, було одним з ключових викликів для держави на початку широкомасштабного вторгнення, і залишається ключовою проблемою на найближчі роки...

Часи неймовірних сценаріїв або про двох вчорашніх чорних лебедів

Вчора в небо полетіли 2 цікавих чорних лебедя... Безпекових, політичних, а можливо навіть і геополітичних. Це призначення Залужного послом в Британію та вступ Швеції в НАТО...

Не тільки БЕБ або чого не вистачає в урядових законопроектах для бізнесу

Минулого тижня уряд вніс в парламент одразу два законопроекти, які могли б перезавантажити відносини з бізнесом. Вони стали продовженням рішення РНБО та указу Президента, ухваленого після арешту Ігоря Мазепи та наступних переговорів з підприємцями...