Після надання Константинополем Православній церкві України (ПЦУ) томосу та утворення єдиної української помісної православної церкви, залишалось відкритим питання: яким чином до ПЦУ будуть переходити місцеві парафії? Організаційна та правова невизначеність створювала тло для різного роду провокацій з боку прихильників колишньої УПЦ (МП), яка тепер офіційно має називатися РПЦ в Україні. Відчуваючи загрозу втрати свого впливу, деякі представники РПЦ в Україні та її адепти штучно почали нагнітати істерію та навіть вдаватись до провокацій. З боку ж влади складалося відчуття браку системності і пояснень. І ось, як інформує газета «День», народні депутати проголосували за законопроект про перехід релігійних громад. «Закон регулює право громади перейти до іншої конфесії або залишитись у своїй конфесії, – пояснює «Дню» співавтор закону депутат Микола Княжицький. – Цей закон не стосується якоїсь окремої церкви. Він створює можливість не допускати релігійних конфліктів або конфліктів на релігійному ґрунті. Провокатори якраз використовують ситуацію відсутності відповідного законодавства. Таким чином вони намагались питання створення помісної православної церкви перевести в конфліктну сферу. Тепер дві третини громади в руслі існуючого законодавства можуть зібратися і проголосувати за те, щоб їхня церква перейшла до іншої конфесії».
На сьогодні ЦВК офіційно зареєструвала вісім кандидатів у президенти. Ще кілька претендентів подали документи, але поки вони перебувають на стадії розгляду членів комісії. З усіх поки що зареєстрованих кандидатів найбільший рейтинг має голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. Газета «День» аналізує, на чому ґрунтується передвиборчий слоган кандидата – «Чесних більше». Видання зазначає, що одним зі слабких місць Гриценка є його команда, яка нагадує газетярам частину колишньої партії «Наша Україна», яка втратила свою популярність через неефективну політику не тільки її тодішнього лідера – президента Віктора Ющенка, а й членів самої партії, куди входили і Гриценко, і Томенко, і Катеринчук. Більш того, і Гриценко, і Томенко займали міністерські посади в тодішньому уряді. Кожен з них розповідає свою правду з приводу причин краху «Нашої України» і низького рейтингу під кінець президентства Віктора Ющенка. Можливо, хтось менше, а хтось більше, але, як наголошує видання, винні всі, тому що, пересварившись між собою, дозволили прийти до влади Віктору Януковичу. Об’єднуючись сьогодні під нового кандидата, які гарантії що колишні «помаранчеві» не продовжать чвари? Також відома «трійка» – Найєм, Лещенко, Заліщук колись «пакетом» потрапили до списку партії «Блок Петра Порошенка», але невдовзі почали її нищівно критикувати. При цьому, виходити з фракції вони відмовляються досі. Тепер же «пакетом» вони з’явилися на з’їзді партії «Громадянська позиція», яка висунула в президенти Анатолія Гриценка і яка точно планує брати участь в майбутніх парламентських виборах. А отже не виключено, що «трійка» перекочує з БПП в політичну силу Гриценка, щоб знову потрапити у Верховну Раду. Докладніше йдеться в статті «Проблеми «чесних» і чесності».
На виборах в об’єднаних територіальних громадах платили по тисячі-півтори гривень за голос. На президентських даватимуть 500-600, стверджує в «Газеті по-українськи» координатор виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. Вона каже, що гречка залишається валютою на виборах. Але гроші дають більший результат. На окрузі можуть бути 20 виборців. Або в межах громади –кілька тисяч. А ще не всі прийдуть голосувати. Вигідніше заплатити 500, 700, 1000 гривень кожному й отримати гарантований результат, ніж проводити повноцінну кампанію. Часто людина потрапляє в піраміду підкупу. Має привести п’ятьох друзів, за яких дадуть ще пару сотень гривень. Ці п’ятеро приведуть стільки ж знайомих, родичів або колег. У день голосування ці п’ятірки приходять на дільницю. Там є групи контролю. У виборчій комісії є представник штабу, який організовує підкуп. Про те, як він контролює правильність голосування, йдеться на шпальті «Політика».
У статті «Ахметов готується до купівлі ще п’яти обленерго» «Газета по-українськи» інформує, що енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова візьме під контроль ще п’ять обленерго. Тоді йому належатиме 42% всіх українських роздрібних електромереж. Нині в руках олігарха понад 70 відсотків теплової генерації. Він хоче домогтися такого ж становища в електроенергетиці, – коментує експерт газети з енергетики Михайло Гончар. Цією оборудкою може не обмежитися, а викупити ще кілька пакетів акцій обленерго, які у приватній власності. Ці апетити мав би обмежити Антимонопольний комітет, наголошує експерт. Через володіння левовою часткою обленерго Ахметов намагатиметься блокувати доступ до кінцевого споживача «Енергоатому», який є найбільшим виробником електроенергії. Повториться ситуація, яка нині є на ринку газу. Контролюючи понад 70% облгазів, структури Дмитра Фірташа не пускають до кінцевого споживача НАК «Нафтогаз України». Тобто Ахметов хоче захопити контроль над більшістю обленерго, а потім запропонувати свої умови доступу, щоб «Енергоатом» практично віддавав електроенергію по собівартості ахметовським фірмам. У такий спосіб паразитуватиме на атомній генерації, наголошує експерт газети.
