Електронний рецепт, упроваджений з 1 квітня 2019 року, знімає проблеми в реалізації програми "Доступні ліки", що виникали протягом 2017-2018 років, повідомив заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер.

"Електронний рецепт, який з 1 квітня запроваджено, знімає напруження в цьому питанні (в роботі програми "Доступні ліки" - ІФ). Але до цього часу (до впровадження електронного рецепта - ІФ) були передумови для зловживання коштами держбюджету", - сказав він на засіданні комітету Верховної Ради з охорони здоров'я цього тижня.

Він також зазначив, що під час аудиту виконання програми протягом 2017-2018 років Рахункова палата зафіксувала факти правопорушень і зловживань із коштами субвенції, зокрема у Львові, і правоохоронні органи розпочали досудове розслідування.

"До нас звернулися правоохоронні органи, щоб ми надали факти. Але сьогодні через недосконалість законодавства Рахункова палата не може увійти в аптеку (з перевіркою - ІФ). Аптека - це комерційний суб'єкт, і ми не могли переконатися, де в нас так званий "липовий" рецепт, а де реальний, виписаний тому, хто його потребує", - сказав Майснер.

За його словами, згідно з неофіційною інформацією Рахункової палати, до моменту впровадження електронних рецептів практика відпуску ліків за програмою реімбурсації за фальшивими рецептами була поширена.

"За нашою неофіційною інформацією, яку ми не можемо відображати у звіті, таких випадків у всій Україні дуже багато за ці два роки", - наголосив Майснер.

Водночас він зазначив, що бюджетну програму за видатками у 2017 році виконано в сумі 627,2 млн грн, у 2018 році - 1,038 млрд грн, що становить відповідно 90% і 96% асигнувань.

Як повідомлялося, згідно з аудитом Рахункової палати, у 2017-2018 роках за програмою реімбурсації (відшкодування вартості) "Доступні ліки" було використано 1,7 млрд грн, однак моніторингу ефективності лікування Міністерство охорони здоров'я не проводило.

Експерти Рахункової палати зазначають, що програма "Доступні ліки" збільшила доступність ліків для окремих категорій громадян шляхом часткового або повного відшкодування їм вартості придбаних медикаментів. Зокрема, при вартості таких препаратів від 5 грн до 900 грн держава заощадила пацієнтам від 14% до 100% вартості упаковки цих препаратів.

Крім того, згідно з висновками Рахункової палати, уряд, Міністерство охорони здоров'я та Держспоживслужба не забезпечили належного контролю формування цін на ліки. Зокрема, за інформацією Рахункової палати, внесені до програми препарати наявні у вільній торгівлі (без рецепта) за нижчою ціною, ніж зафіксовано в реєстрах лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню.

Згідно з висновками аудиторів, перевищення використання бюджетних коштів загалом в Україні може становити 154,7 млн грн.

Крім цього, за оцінкою експертів Рахункової палати, аптеки не зацікавлені брати участь у програмі реімбурсації через низькі надходження від продажу цих ліків (близько 380 грн на день).

Аудитори також зазначили, що деякі розпорядники коштів субвенції допустили використання коштів із порушеннями законодавства через неналежний контроль за виписаними рецептами й відсутність електронного документообігу за механізмом реімбурсації. Зокрема, комунальне некомерційне підприємство (КНП) "Львівська перша міська клінічна лікарня імені Князя Лева" та управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міськради заплатили ТОВ "Елпіс" (аптечний пункт №2) за лікарські засоби 282,1 тис. грн, на які практично не було виписано рецепти. За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження.