Сергій Биков, Глава аналітичного центру "ІНПОЛІТ"

 

Більшість українців упевнені, що країна зможе впоратися з прийдешніми викликами – про це свідчать результати останнього опитування Центру Разумкова. Вірять у правильність дій влади 61% українців, а майже 17% вважають, що країна не впорається з сьогоднішніми проблемами. Такі дані вселяють віру в завтрашній день. Схвалення людей – це, напевно, ще більш важливий показник, аніж рейтинги партій або окремих політиків. Адже довіра до політиків дає нам обсяги фан-клубів, а не об’єктивний рівень підтримки дій.

Я не довіряю жодному політику. Повною мірою, як довіряю, наприклад, батькові. При цьому я підтримую окремі дії багатьох політиків, іноді з протилежних таборів. Для мене основне – що політик робить для країни, а не як говорить. Тому рівень "довіри" – це обсяг сьогоднішнього фан-клубу політика.

Так щодо свіжих даних Разумкова. Найбільше українці довіряють Президентові Володимиру Зеленському. Йому довіряє 41% українців. Слідом, з результатом 32,4%, йде спікер Дмитро Разумков. У трійку лідерів також потрапив Юрій Бойко, співголова ОПЗЖ, йому довіряють 22,4% виборців.

Важко не підтримувати ініціативу Президента Зеленського побудувати 6500 км доріг в Україні, видати 300% зарплат лікарям, які борються проти коронавірусу, або підвищити мінімальну зарплату. Але водночас, я з самого початку підтримував ініціативу Юлії Тимошенко зробити тимчасові слідчі комісії ВР справжнім слідчим органом парламенту. Також я ще в минулому скликанні підтримував ідею Олега Ляшка ухвалити закон "купуй українське – плати українцям", який стимулював би промисловість. Про кого я ще не сказав? А, точно! Євросолідарність! У них був гарний законопроєкт, який пропонував виплачувати медикам, які на роботі підхопили COVID, таку ж компенсацію, як поранені військові на Донбасі.

При цьому навіть найправильніші ініціативи, які я підтримую, не змусять мене цілком довіряти комусь із політиків.

Але рівень довіри, як ми вже визначили, – це вже точно не президентський доробок. І має до виборів дуже сумнівне відношення. Наш висновок підтверджує й опитування Центру Разумкова. За їхніми даними, лідерами президентських виборів, якщо такі відбудуться найближчої неділі, будуть Володимир Зеленський і Юрій Бойко. При цьому, Володимир Зеленський знову здобуде перемогу в таких виборах.

Серед усіх кандидатів в президенти, Володимира Зеленського підтримають в першому турі 34,6% – це на 4% більше, ніж його підтримали в першому турі торішніх виборів. На друге місце потрапляє Юрій Бойко з результатом 20% (рік тому за нього проголосували 11,6%). А ось п’ятий президент Петро Порошенко не потрапляє до другого туру – як не крути. За Порошенка готові проголосувати в першому турі 16,1% виборців. Це всього на 0,2% менше, ніж його підтримали минулого року.

Ми бачимо, що рейтинг Президента Зеленського продовжує зростати, не зважаючи на те, що його фан-клуб поступово звужується. З рейтингами парламентських партій історія ще більш показова.

На позачергових виборах в Раду перемогла партія "Слуга Народу". За неї тоді проголосували понад 43% виборців. Сьогодні їхній рейтинг знизився до 30%, але партія залишається найпопулярнішою в країні.

Крім "Слуги Народу", в парламент проходять ще три партії: ОПЗЖ (21,8%), "Європейська Солідарність" (15,7%) і "Батьківщина" (8,5%). Говорити про інші партії поки не доводиться. Ближче всіх до прохідного бар’єра перебуває партія Гриценка "Громадянська позиція", за яку готові голосувати 3,4% виборців.

Оскільки у нас вже ухвалили виборчий кодекс, наступні вибори точно відбудуться за пропорційною системою. Це означає, що вже сьогодні ми можемо моделювати, скільки б місць отримала та чи інша партія в Раді.

Якби вибори в парламент відбулися найближчої неділі, то "Слуга Народу" знову стала б найбільшою фракцією. Щоправда, у них було б уже не 248, а 184 мандати. А ось наростили б свої позиції всі інші партії. Найбільший приріст виявився б в ОПЗЖ, вони можуть отримати 125 місць у залі. На третьому місці за чисельністю виявилася б "Європейська Солідарність" з 90 мандатами. А четвірку замикала б "Батьківщина" з 51 парламентським штиком.

При такій конфігурації про монобільшість  не йдеться – самі бачите. Однак це відкриває широке поле для маневрів і найрізноманітніших коаліцій. Одне можна сказати з упевненістю – "Слуга Народу" стала б основною фракцією коаліції. Без неї сформувати більшість просто неможливо. Є один виняток: "Слуга Народу" може опинитися в парламентській меншості тільки в разі, якщо ОПЗЖ об’єднається з "Європейською Солідарністю", але за таку коаліцію виборці розірвуть і партію Порошенка, і партію Бойка.

Коли ми моделюємо новий парламент, то дуже часто забуваємо, що розпустити Раду – це право, а не обов’язок Президента. І зробити він це може лише в трьох випадках:

1) парламент не сформував більшість за 60 днів і не призначив уряд;

2) в "більшості" менш як 226 нардепів;

3) парламент не працює 30 днів поспіль протягом однієї сесії.

Все, більше немає можливостей розпустити парламент. Та, як вже було сказано, розпустити Раду – це право, а не обов’язок президента. Тож чекаємо завершення конституційної реформи, а потім зможемо обговорити перезапуск Ради.