RU
 

Що важливіше – прибутки від реклами чи нове обличчя столиціРеклама

Корреспондент.biz,  9 жовтня 2018, 13:30
0
157
Що важливіше – прибутки від реклами чи нове обличчя столиці

Підхід до розміщення наземної реклами в столиці змінюється, місто стає гарним, комфортним, безпечним.

Кияни вже можуть оцінитинові конструкції на Хрещатику, бульварах Тараса Шевченка і Лесі Українки, вулиці Басейній, упорядковані перехрестя на Володимирському та Дніпровському узвозах, Парковій і Петрівській алеях; сучасні конструкції вже стоять по всьому центру міста і вздовж Набережної.

Робота кипить кілька місяців, оператори оновлюють вулиці поступово, замінюючи наземні конструкції, починаючи від центру і до віддалених районів міста. Більшу частину з них виготовляють заново, частину – оновлюють відповідно до нових вимог. Крім того, самих білбордів стає менше.

Нові конструкції освіжили Київ, а як це позначилося на бюджеті міста? Від початку року і до вересня до міського бюджету надійшло 126,5 млн грн. За весь минулий рік – 185 млн.

Начальник Управління з питань реклами КМДА Олександр Смирнов так коментує ситуацію: «Перш ніж говорити про доходи, варто спочатку зупинитися на кількох аспектах. По-перше, у столиці триває Реформа. На кінець минулого, 2017-го, року ми разом із громадою, операторами та завдяки депутатському корпусувийшли на ухвалення єдиних Правил розміщення зовнішньої реклами в Києві та розробили окрему Схеми розміщення саме наземної реклами. По-друге, Схема – об’ємний і дуже детальний документ, яким не можуть похвалитися навіть європейські міста. Це дійсно єдиний, у Європі точно, настільки детальний документ із конкретними точками розміщення того чи іншого типу РЗ. Завдяки розумінню усіх сторін і прагненню зробити наше місто гарним ми змогли розробити реформаторський документ з еволюційним підходом. І, по-третє, від самого початку ми визначили пріоритети: безпека, комфорт, доступність, зовнішній вигляд міста».

Він нагадав, що 2017 року надходження від усієї реклами до бюджету міста, в тому числі від вивісок, загалом становили 185 мільйонів гривень.

«Це менше ніж 0,5% від усієї дохідної частини бюджету, яка торік становила 45 мільярдів гривень. Коли ми почали Реформу, були визначені ключові пріоритети. І надходження від реклами були далеко не на першому місці. Першочергово – це інтереси киян і міста. Надходження до бюджету не можуть бути більш пріоритетними, аніж безпека на дорогах, де щити перекривають перспективу доріг і відволікають увагу водія від дорожньої ситуації, або захист культурної спадщини, коли вивіски нівечать історичні будівлі. Тим паче, що всі фінансові витрати на оновлення конструкцій узяли на себе самі оператори», – додав очільник Управління з питань реклами.

Керівник Асоціації операторів зовнішньої реклами України Оксана Поліщук розповіла, що представники соціально відповідального бізнесу у сфері зовнішньої реклами не тільки оновлюють парк конструкцій, а ще й узяли на себе витрати на демонтаж. І це теж значна економія для бюджету міста.

«Оновлення однієї конструкції коштує оператору від 40 до 350 тисяч гривень. Демонтаж із відновленням благоустрою однієї конструкції – від 3 до 25 тисяч гривень. Тобто ми говоримо про додаткові витрати в розмірі майже двох річних рекламних надходжень. Це інвестиція не тільки у бізнес, а й передусім у зовнішній вигляд міста. Крім того, темп упровадження Реформи дуже стрімкий, а період окупності інвестицій розрахований на довгострокову перспективу. Тому поряд із питанням про тарифи треба пам’ятати і про цей внесок операторів. А це колосальні кошти, які інвестовані в наше місто. Якщо разом із витратами на оновлення конструкцій покласти на бізнес і підвищення міського тарифу, це призведе до шоку на ринку. Оператори просто не потягнуть одночасно таких витрат», – додала Оксана Поліщук.

 

Крім того, треба зважати і на реальне скорочення кількості рекламних конструкцій. Дійсно, ми матимемо зменшення витрат амортизаційних, але питання ринкових відносин буде врегульоване не одразу, а з часом. «Пам’ятаєтеНабережну та кількість реклами? Від Поштової площі до мосту метро й від мосту метро до мосту Патона було 320 конструкцій. Зараз там лишилось лише 73 РЗ», – підкреслила Оксана Поліщук.

Усі сторони розуміють, що рано чи пізно доведеться підвищувати міський тариф і тарифи на розміщення рекламних сюжетів. За словами Олександра Смирнова, аби місто не втратило надходження до бюджету від розміщення зовнішньої реклами, приводять у відповідність і тарифи на її розміщення.

Своєю чергою, Оксана Поліщук вважає, що будь-які тарифні зміни варто впроваджувати поетапно і зважено, аби дати бізнесу і рекламодавцям час на адаптацію. Зараз Київ на етапі впровадження Реформи, який потрібно завершити і фізично (демонтаж, монтаж), і документально (переоформити всі документи). За її словами, оператори нині свідомо йдуть на те, що до повного документального оформлення сплачуть за чинними дозволами як за великі конструкції, при тому, що фактично відбулася їх заміна на менший формат. Тобто зараз бюджет відчуває зниження надходжень від зменшення кількості рекламних конструкцій у мінімально можливому обсязі. Після завершення цього етапу, орієнтовно це рік, можна коригувати тариф і забезпечити надходження від оновленого скороченого парку (4,3 тисячі наземних конструкцій).

Крім того, постійно скорочується тіньовий ринок. У ході Реформи зі столиці поступово витісняють нелегалів, які працювали без дозволів, зазначили в Асоціації. Адже 90% учасників ринку прийняли нові правила роботи в столиці, а завдяки чіткій Схемі поставити «ліві» конструкції – неможливо.
Тим часом робота на вулицях міста не припиняється. Оновити повністю або капітально відремонтувати доведеться 90% наземних конструкцій уже до кінця року.

ТЕГИ: Киевреклама
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Загрузка...