Доступність посилання

ТОП новини

Події у Луцьку: успішна операція чи відкрита «скринька Пандори»? (Огляд преси)


Затриманий чоловік, який утримував заручників в автобусі у Луцьку, 21 липня 2020 року
Затриманий чоловік, який утримував заручників в автобусі у Луцьку, 21 липня 2020 року

Події у Луцьку 21 липня матимуть серйозні наслідки для майбутнього, стверджує газета «День». Видання констатує, що разом із інформацією про допит зловмисника і слідчі дії щодо нього та можливих спільників, з’явилася і лавина негативних дописів у соцмережах. Зокрема про театралізованість дій, про «недоцільність поступок терористу», а тим паче з боку президента, про можливі політичні ігри тощо. Дуже багато хто писав у соцмережах і про дивну схожість подій із сюжетом початку відомого серіалу «Чорне дзеркало». Тож виникло запитання – мільйони українців спостерігали спецоперацію чи перебували усередині неї?

«День» разом із експертами розбирався, чи варто шукати в цій історії «підступ» і де. Так, соціальний психолог Вадим Васютинський вважає, що в масовій свідомості українців за все відповідальна влада. І тепер той, хто любить владу, її виправдовує і навіть захоплюється, хто її не любить – шукає підступи і підлість. «Я не симпатик цієї влади, але схвально ставлюся до того, як повівся Зеленський. Зрозуміло, що в ситуації напруження, коли невідомо, як точитимуться події, треба було робити все, щоб ситуацію для самого цього злочинця не напружувати, а навпаки», – зазначає психолог.

Натомість інший експерт видання – Iрина Серова, політичний і PR-консультант, вважає, що є грані, за які не можна ні за яких умов переступати лідерові, коли в його країні застосовується акт політичного тероризму. Йти на перемовини з терористами – означає відкрити «скриньку Пандори». «Означає демонструвати urbi et orbi (усьому світу – лат.) що терор – це метод, який працює, за допомогою якого можна досягти цілі щодо цієї країни та її офіційного лідера. Якщо і не всіх цілей, то хоч би деяких. А щоб досягти більшого, наступного разу просто треба підвищити ставку, збільшуючи масштаб терору та нахабство вимог, лише і всього», – зазначає експерт. Заголовок статті «​Успішна операція чи відкрита «скринька Пандори»?»

Трагедія під Зайцевим, де були підступно вбиті і смертельно поранені бойовиками українські вояки, вже тиждень активно обговорюється в Україні, проте запитань й досі більше ніж відповідей, констатує газета «День».

Журналістам дії росіян нагадали події серпня 2014-го, коли вони цинічно розстрілювали українських військових при виході з «іловайського котла», перед цим давши гарантії «зеленого коридору».

Така їхня суть, яку українцям давно пора вивчити і відповідно реагувати. І дійсно, сьогодні потрібен серйозний аналіз того, що сталося під Зайцевим, наголошує газета. У чому причина провалу спроби двох груп витягнути загиблого розвідника? Чому це призвело до загибелі ще двох бійців? Як була організована їхня підготовка і управління? Яка роль і відповідальність ОБСЄ і військового командування? Що було зроблено для пошуків? Які сили були залучені для обстеження району, яке число безпілотників, інших засобів розвідки?

Більш того, важливо, «чи використає Київ цей злочин росіян у міжнародних судових інстанціях?». Україна просто повинна це робити, наголошує газета. Принаймні хоча б у заявах перших осіб держави визначитися із термінами, бо з того боку не просто бойовики, а російські окупаційні війська, йдеться в публікації.

Експерт видання, журналіст Юрій Бутусов наголошує, що вже давно потрібно було ухвалити стратегію того, що Україна, як держава, робить на Донбасі. «Такої стратегії немає, – вважає експерт. – Президент поки намагається щось витиснути з Путіна дипломатичними шляхами, передусім особистими перемовинами. Проте це тільки одна з частин великої мозаїки, що складається на Донбасі: без військової складової, мобілізації країни, без потужної інформаційної кампанії – все це неможливо реалізувати».

Газета наголошує, що насамперед треба розібрати, проаналізувати і зробити висновки з приводу того, що сталося під Зайцевим. Стаття називається «Його вбив Кремль…»

«Готовність армії до війни – найважливіше, що здобули з 2014-го. Бойовий дух цінніший за зброю, залізо, форму, їжу, гроші. Без вагань готові стріляти у відповідь на всіх рівнях – від генералів до солдатів», – наголошує в тижневику «Країна» військовий аналітик Тарас Чмут.

Він стверджує, що українські військові отримують якісне спорядження. На рівні з арміями НАТО. Суттєво змінилося продовольче забезпечення – годують смачно і різноманітно. Армія переозброюється. Найважливішим є сучасний захищений зв’язок на великі відстані.

Докладніше з думкою Тараса Чмута тижневик знайомить у статті «Жоден кілометр української землі не дасться Росії безкоштовно. Маємо підвищувати цю ціну до вторгнення».

Про те, чого хоче українське суспільство від політиків, розповідає тижневик «Країна». Автор статті Ігор Луб'янов зазначає, що треба позбутися ілюзій щодо виборців Зеленського. Абсолютна більшість їх підтримають умовно російські проєкти. А меншість не має, за кого голосувати. «Тож імовірний варіант, що Зеленський зійдеться у другому турі з тим-таки Бойком», – прогнозує журналіст щодо майбутніх президентських виборів. І проукраїнським виборцям доведеться обирати нинішнього президента. Це перший сценарій. Називається: «якщо буде все, як є». Позитив у тому, що в таких обставинах Зеленський змушений буде українізуватися. Тобто підтримати патріотично налаштовану частину виборців. Негатив – це Зеленський, зазначає дописувач.

Він вважає, що другий сценарій частково пов’язаний із «Європейською солідарністю». У системі нинішніх координат, за умови «нульових», лише кандидат від цієї політсили був би здатний перемогти Зеленського. Але не переможе, якщо цим кандидатом стане Порошенко. «Прикро писати це у розпал кримінальних справ проти експрезидента. Але Порошенко мусить піти. Лише так «Європейська солідарність» зможе переформатуватися й народити нового лідера», – зазначає журналіст.

«Політичні репресії в Росії стають повсякденністю» – у статті під таким заголовком «Газета по-українськи» розповідає про кримінальне переслідування в Росії керівника Карельського відділення товариства «Меморіал», російського історика Юрія Дмитрієва.

«Мій шлях полягає в тому, щоб повертати з небуття людей, які загинули з вини нашої держави. Яких несправедливо звинуватили, розстріляли, зарили в лісах, як бездомних тварин», – каже історик.

Він також зазначає: «Справа проти мене спеціально створена, щоб зганьбити моє ім’я. Кинути тінь на могили і кладовища жертв сталінських репресій, які мені вдалося відкрити».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG