Боротьба за душі. Як у Московському патріархаті опираються переходу громад у ПЦУ
Свято-Миколаївська церква у Ворсівці. Наталія Кравчук / НВ
Крадений зошит із підписами, масова бійка перед храмом і піп, який захопив будинок і церковне начиння. Так виглядав перехід до Православної церкви України жителів села Ворсівка.
Жителі Ворсівки перейшли з Московського патріархату у ПЦУ першими в Україні, пише журнал Новое Время.
Відчайдушний спротив
Ворсівка - типове українське село, яке взимку і розглядати якось особливо не цікаво: поля, посірілі хати, сніг та голі дерева.
П'ять сотень жителів, основне заняття яких - фермерство, з визначних пам'яток - та сама Свято-Миколаївська церква.
Храм, дерев'яні стіни якого пофарбовані у білий та синій, перебуває під юрисдикцією Московського патріархату, хоча і належить місцевій громаді. Нічого дивного: в районі багато таких самих московських церков. Але в цій історії фактор релігійної прописки зіграв вирішальну роль.
Спочатку по селу пішла староста. Опитувала місцевих: переходимо в ПЦУ або залишаємося в МП, - заносячи підсумок цього референдуму в зошит під підпис кожного респондента.
За цією роботою начальницю і застав отець Василій.
Подальші події описала 38-річна працівниця місцевої сільради Анжела Данильченко - чи не єдина з ворсівчан, хто погодився говорити з НВ про релігійний конфлікт.
Про релігійний конфлікт у Ворсівці НВ розповіла співробітниця сільради Анжела Данильченко / Фото: Наталія Кравчук / НВ
За її словами, піп перехопив старосту на вулиці: "Він підійшов до неї зі словами: "Я тут ще не ставив підпис", - схопив зошит і швидко втік".
Розлінований документ з підписами зник, але 11 січня парафіяни все одно зібралися біля церкви і майже одноголосно вирішили: громада переходить у ПЦУ.
"Завтра привезу людей у балаклавах, і вони розберуться з вами"
Однак тут знову з'явився отець Василій. За словами Данильченко, він почав агітувати за те, щоб залишитися під крилом Москви. А коли обурені селяни відмовилися його слухати, звернувся до схвильованої пастви з погрозами: "Завтра привезу людей у балаклавах, і вони розберуться з вами".
І дійсно, 13 січня у Ворсівку з Малина прибула група міцних чоловіків, а з ними священик з міської церкви, теж московської.
Місцеві оточили храм, і новоприбулий піп взявся правити службу прямо на вулиці, намагаючись пройти до церкви силою.
Але в цей день до села прибули й інші чоловіки - покликані громадою ветерани АТО. Вони відтіснили релігійних агресорів і відстояли периметр церкви.
Поки зовні кипіли пристрасті, отець Василій, який опинився всередині храму, як розповіла Данильченко, забрав усі гроші, ризи та інші релігійні атрибути, проскочив у розташований поруч будинок, виділений йому для проживання громадою, і забарикадувався в ньому. А селянам, які підійшли, пояснив, що саме тут він тепер і має намір правити службу.
"Знаєте, що він кричав звідти? "Турецькому хану поклонятися не буду", - розповіла Данильченко. - Так і сидить у будинку, хоч викурюй його звідти".
Глобальний процес
Тим часом повідомлення про ворсівський релігійний конфлікт потрапило в соцмережі, потім вихором пронеслося по ЗМІ. Так історія маленького села у Житомирській області перетворилася на частину глобального процесу переходу під крило самостійної церкви громад, які раніше належали до Московського патріархату.
Менше ніж за два місяці, що минули з Об'єднавчого собору і виникнення ПЦУ, до помісної церкви примкнули, за різними даними, від 202 до 270 громад з тих 12 тис. парафій МП.
Зміна прописки незалежно від регіону проходить, як правило, за сценарієм Ворсівки: громада йде в помісну церкву, а священик - ні. За неповних два місяці до лав ПЦУ влилися лише дванадцять священиків МП
При цьому зміна прописки незалежно від регіону проходить, як правило, за сценарієм Ворсівки: громада йде в помісну церкву, а священик - ні. За ті ж неповних два місяці до лав ПЦУ влилися лише дванадцять священиків МП.
До появи помісної церкви у країні приблизно 8,7 млн людей відносили себе до парафіян українських конфесій. До таких цифр можна прийти, якщо перевести в абсолютні величини дані соціологів про частку прихильників КП і УАПЦ серед загальної кількості православних у країні (близько 20 млн людей). Представництво віруючих, які відносять себе до МП, розраховане за тією ж методикою, становила 3,8 млн людей. При цьому парафій у патріархату було вдвічі більше - 12 тис. проти 5,8 тис.
Так що саме люди, а не храми стали головним активом нової церкви. І цих людей у ПЦУ з кожним днем ставатиме все більше, впевнені експерти.
Максим Бутченко
