Дія міжнародного збройового ембарго відносно Ірану припиняється в неділю, 18 жовтня.

Іран і "шістка" країн (Велика Британія, Німеччина, Китай, Росія, США і Франція) в 2015 році погодили Спільний всеосяжний план дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми, який мав на увазі скасування санкцій щодо Ірану. В обмін Тегеран взяв на себе низку зобов'язань в атомній сфері. Разом із тим у липні 2015 року було прийнято резолюцію РБ ООН 2231, яка схвалила СВПД. Зокрема, в резолюції йшлося, що збройне ембарго щодо Ірану закінчується 18 жовтня 2020 року.

У 2018 році Трамп вирішив покинути СВПД і повернути санкції стосовно Ірану. У відповідь Іран став скорочувати зобов'язання щодо ядерної угоди.

США пізніше вимагали в РБ ООН продовження на невизначений термін ембарго на закупівлю Іраном низки систем озброєнь. В результаті при голосуванні 15 серпня американський проект резолюції не набрав необхідної кількості голосів і не був ухвалений.

Радник президента США з нацбезпеки Роберт О'Браєн 21 вересня заявив, що Трамп підписав указ, який дає можливість вводити обмежувальні заходи, зокрема, проти іноземних держав за поставку, продаж і транспортування зброї Ірану.

Він зазначив, що в ООН, відмовившись продовжити збройне ембарго, яке закінчується в жовтні, проти Ірану, наражають на небезпеку весь Близький Схід, і тому США належить самим домагатися припинення торгівлі зброєю з Іраном.

У заяві Трампа, поширеній Білим домом, йшлося, що США блокуватимуть на своїй території активи людей і юридичних осіб, які будуть підпадати під нові санкції проти торгівлі зі зброєю проти Ірану. Санкції можуть вводитися і "проти тих, хто надає навчання (використання озброєння - ІФ), фінансову підтримку, послуги або інші види допомоги, щодо цього озброєння". При цьому Трамп наголосив, що такі заходи, на думку США, допоможуть де-факто відновити ембарго ООН на постачання озброєнь до Ірану.

Тим часом, у кінці вересня глава МЗС РФ Сергій Лавров нагадав, що з 18 жовтня обмеження на військово-технічне співробітництво з Іраном припиняють свою дію

"Ми підтвердили, що менш ніж через місяць припинять свою дію останні з обмежень на співпрацю з Ісламською Республікою Іран, які містилися в резолюції (РБ ООН) 2231. Ці останні обмеження, які стосувалися сфер військово-технічного співробітництва з Іраном, з 18 жовтня припиняють свою дію", - сказав Лавров за підсумками переговорів з іранським колегою Джавадом Заріфом у Москві.

Посол Ірану в Москві Казем Джалалі заявив раніше в інтерв'ю "Інтерфаксу", що Тегеран досяг високого рівня самозабезпечення в питанні озброєнь, готовий почати експортувати зброю після скасування збройового ембарго.

"У багатьох аспектах забезпечення себе військовим обладнанням нам вдалося досягти високого рівня. Більше того, у нас є потенціал і для експорту нашої військової техніки. З урахуванням зняття обмежень ми зможемо експортувати своє озброєння, зможемо продавати його і отримувати власну вигоду. У разі необхідності в придбанні якогось озброєння, жодних рестрикцій для нас не буде і ми будемо готові працювати в цьому напрямі", - сказав Джалалі.

Він наголосив, що Іран готовий буде співпрацювати з зацікавленими країнами в галузі ВТС і "в питанні закупівель необхідного нам обладнання".

"Обмежень у нас не буде, і ми будемо розумно користуватися цим", - сказав Джалалі.

За його словами, у Москви і Тегерана вже є спільні плани в сфері військово-технічного співробітництва після закінчення терміну дії збройового ембарго стосовно Ірану.

"Стосовно військового співробітництва, то повинен сказати, що, звичайно ж, у нас складено відповідні плани і, дай боже, ці плани з плином часу будуть реалізовані", - сказав високопоставлений іранський дипломат.

У листопаді 2019 року на авіавиставці в Дубаї директор Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії Дмитро Шугай заявив, що Москва готова розширити військово-технічну співпрацю з Тегераном, коли будуть зняті обмеження на лінії РБ ООН.

У 2016 році Росія виконала контракт на поставку Ірану систем ППО дальньої дії С-300 (концерн "Алмаз-Антей").

Офіційно повідомлялося, що в грудні 2006 року Росія виконала контракт на поставку Ірану 29 комплексів ППО ближньої дії "Тор-М1".

Ці системи вважаються оборонним озброєнням, яке не підпадає під обмеження РБ ООН.