Доступність посилання

ТОП новини

Волонтер Левицька: «Потрібні реформи, а реформи – це державна справа»


Оксана Левицька
Оксана Левицька

Оксана Левицька – волонтер, учасниця проекту «Яскрава ідея в її руках», завдання якого познайомити українців з успішними жінками-волонтерками. Починаючи волонтерську діяльність під час Революції гідності, Левицька і гадки не мала, що з часом допомога іншим стане сенсом її життя: вона збирала гуманітарну допомогу українським бійцям, підтримує людей із хронічними захворюваннями нирок тощо. А після закінченні робочого дня Левицька відвідує театральну студію та займається спортом. Про свої проекти та мрії Левицька розповідає Радіо Свобода.

Упродовж кількох років я працюю у громадському секторі: спершу це була праця у «Крим SOS», у волонтерській організації «Армія SOS», тепер я працюю у громадській організації «Життя»

– Думаю, мені вдається здійснювати корисні, важливі для спільноти проекти завдяки моїй дисциплінованості та активній громадській позиції. Упродовж кількох років я працюю у громадському секторі: спершу це була праця у «Крим SOS», у волонтерській організації «Армія SOS», тепер я працюю у громадській організації «Життя». На Майдані я працювала і в реєстраційному центрі, і в медичному пункті, і на гарячій лінії. Майдан був особливим часом життя, коли взаємна повага і допомога незнайомих людей надихала і додавала сил боротися за людські права та гідність.

– Ви прийшли у громадський сектор із бізнесу?

– Так, я до 2014 року працювала у компанії соціального маркетингу «О’Два», керівники цієї інституції після початку військової агресії Росії проти України вирішили допомагати дітям, які втратили на війні батьків. Тоді ж виникла волонтерська ініціатива «Сонячні листи»: ми налагодили контакти з більш як 500 родинами, які втратили батька на війні, організували листування між деякими родинами тощо. До речі: ми дотепер щороку на новорічні свята готуємо подарунки цим дітям. Обережно дізнаємось, про що дітки мріють, і намагаємось їх втілити. І найбільше щастя для волонтерів – отримати від мам фото, на яких дітлахи сміються, радіють подарункам.

А у громадський сектор працювати я перейшла у 2015 році, стала членом команди «Крим SOS».

– Чи можете про цей свій досвід розповісти?

– Мій досвід підтверджує: якщо ви працюєте у громадській організації і з вами поруч працюють вмотивовані люди, – то ваша праця не обмежується робочим часом, постійно з’являються цікаві додаткові ініціативи та можливості зробити щось корисне. Але мене аж ніяк не тішить, що дотепер ті позитивні зміни, які ми бачимо в Україні, відбуваються здебільшого за рахунок громадських ініціатив, тобто це «точкові» зміни, і ми отримуємо «точкові» результати. Потрібні реформи, а реформи – це державна справа.

– Наведіть приклади, будь ласка…

– Я допомагала дівчатам, які втратили нирку, і зрозуміла, що ситуація з трансплантацією органів в Україні дуже погана. Щоб зрушити з місця, потрібні державні реформи: замало ухвалити закони – треба підготувати відповідні механізми для їх здійснення, медичну базу тощо. Через програму Міністерства охорони здоров’я України вдалося допомогти двом дівчатам із хронічною хворобою нирок: їм оплатили операції, провели трансплантації за кордоном. Але це поодинокі випадки, а людей з такими проблемами в Україні багато.

– Як ви вважаєте, в якому напрямку розвивається волонтерський рух в Україні?

– Я не думаю, що він «розвивається» – з нашим волонтерським рухом не все гаразд. Я бачу, що відбувається «вигорання» людей. Дехто відходить від волонтерського руху, є й такі волонтери, які дискредитують саму ідею волонтерства через нечесність або унаслідок комерціалізації своїх організацій. Але залишились і такі волонтери, які чи не цілодобово працюють, забуваючи про свої потреби. Я не є прихильною до крайнощів: варто шукати баланс, не намагатись осягнути все, а робити щось корисне і актуальне у своєму середовищі. Наприклад, я вирішила опікуватись кількома дітками з ДЦП і продовжую стару волонтерську ініціативу «Сонячні листи», також популяризую українську мову.

– Які ваші плани та мрії?

– Ми оголосили конкурс на виготовлення відеороликів у формі соціальної реклами, щоб інформувати українців про шкоду «пасивного куріння» та про їхнє право на бездимне середовище. Адже законодавство забороняє курити у громадських місцях, але ж з дотриманням законодавства в українців проблема.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG