1322
Олег Кузнецов: дрібниця, а приємно. Що змінить відмова від дрібних монет в Україні?
— Казна та Політика
Гаманці українців стануть важчими. У буквальному сенсі. Адже завдяки ініціативі НБУ в побуті з’явилися нові металеві монети – одна гривня і дві гривні.
Згодом компанію їм складуть такі ж «п’ятірки» і «десятки». А ось від випуску дрібних монет – 1,2, 5 і 25 копійок – НБУ відмовився. Відповідна постанова вже набрала чинності з 1 червня.
Такі зміни можуть здатися недоречними і незручними, але насправді вони становлять величезну вигоду для держави.
Про які вигоди йдеться?
НБУ банально намагається заощадити більше коштів, і, з огляду на обставини, логіка в цьому є. Перший і останній раз грошова реформа в незалежній Україні проводилася в 1996 році.
Тоді вперше була введена гривня як національна валюта і копійка як одна її сота частина замість знецінених купоно-карбованців і радянських рублів, що діяли паралельно з ними.
Впровадження гривні проходило досить грамотно, зокрема, було вибрано відповідний для цього час. Це дозволило відносно безболісно витіснити «старі» гроші в Україні і при цьому уникнути знецінення нової валюти.
У підсумку до кінця 90-х дрібними грошима можна було розплачуватися за низку товарів. Наприклад, ціна батона тоді становила близько 50 копійок, а пляшки молока – близько 1 гривні. Квиток на автобус теж коштував 50 копійок, а ось в тролейбусах і трамваях ще менше.
Зараз ми спостерігаємо зовсім іншу ситуацію. Через високу інфляцію в країні дрібні гроші втратили свою купівельну спроможність.
Так, для того щоб проїхатися в громадському транспорті, знадобиться вже від 4 до 6 гривень, а в столиці віднедавна і 8 гривень. Купівля літра молока обійдеться не менше 20 гривень.
Можна навести ще масу таких прикладів, але навіть так очевидно, що дрібні гроші вже не потрібні. Покупці все частіше відмовляються брати здачу дрібною монетою, вважаючи за краще скоріше викинути її, ніж використовувати за призначенням.
Вітчизняні умільці знайшли й інше застосування дрібниці. Наприклад, її використовують в якості шайб для болтів. Українські монети мають відповідний діаметр, а головне коштують дешевше, ніж звичайні шайби. Крім того, монети часто здаються на металобрухт або вивозяться за кордон для переплавки.
При цьому НБУ щорічно витрачає на чеканку цієї ж дрібниці 90 млн грн.
Фактично, регулятор щороку викидає значні суми грошей марно. Тому відмова від дрібниці – дуже правильне рішення. Та й саме по собі воно не є прецедентом в світі.
Аналогічним шляхом пішли європейські країни, Австралія, Нова Зеландія. Піонерами стали Швеція і Норвегія. Вони почали вилучати дрібні монети з обігу ще в 1972 році.
Здивування викликає тільки те, що у нас так довго з цим зволікали. Реальна потреба в цьому щонайменше назріла років шість тому.
До речі, поява металевих аналогів паперової дрібниці теж покликана зекономити бюджетні кошти. Розрахунок тут простий. Термін служби однієї паперової банкноти складає рік, в той час як однієї монети – до 20 років.
Таким чином НБУ позбавляється від необхідності штампувати нові купюри щороку. А це додатково дозволить економити до мільярда гривень. Саме стільки, якщо вірити регулятору, складають витрати на друк нових банкнот.
Відмова від дрібниці також істотно полегшить роботу ритейлерам. Справа в тому, що в магазинах вже довгий час стоїть проблема гострої нестачі дрібних монет.
Найчастіше це виражається в тому, що касир або продавець не можуть видати покупцю всю здачу до копійки. Покупці на це зазвичай не звертають уваги, часто і самі відмовляються забирати дрібницю. Але проблеми це не змінює, тому що є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене НБУ.
Цей документ вимагає, щоб у касі підприємства завжди була дрібниця для здачі. Її відсутність є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тепер же, коли набрала чинності нова постанова НБУ, продавці при проведенні готівкових операцій мають право округляти чеки в разі відсутності монет дрібних номіналів. Дрібниця в касах і надалі повинна бути, але тепер продавці менш залежні від її наявності, що само собою спрощує їм роботу.
Чи є ризики?
Новації Нацбанку викликали неоднозначну реакцію експертів. Деякі з них, наприклад, побоюються, що відмова від дрібниці призведе до стрибка інфляції.
Тут варто зауважити, що НБУ не планує вилучати дрібні гроші з обороту. Все відбуватиметься поступово, так би мовити, природним шляхом.
Крім того, якщо подумати, відмова від дрібниці вже відбулася. Адже вище йшлося про те, що вона втратила купівельну спроможність і все активніше використовується не за призначенням.
Тому від того, що Нацбанк просто перестане її карбувати і буде потихеньку вилучати, вже мало що зміниться. Хіба що, збирати копійки для переплавки буде складніше.
Більше побоювань викликає вимога НБУ округляти чеки. За новими правилами, якщо сума покупки буде закінчуватися на цифру від 1 до 4, то округлення буде в сторону меншого значення – до 0 копійок, а якщо сума буде закінчуватися на цифру від 5 до 9, то до 0 в більшу сторону.
Тобто, якщо в чеку вказана сума 49,52, то за фактом доведеться заплатити 49,50. Якщо в чеку стоїть 49,58, наприклад, то сума буде округлена до значення 49,60. Така система діє тільки при розрахунку за товари або послуги, не зачіпаючи систему розстановки цінників загалом.
Втім, ризик того, що продавці завжди будуть округляти чеки в бік підвищення, зберігається. Можливі й ситуації, при яких магазини і підприємці будуть свідомо завищувати ціни на свій асортимент, користуючись новими правилами на свій розсуд.
В НБУ кажуть, що цьому перешкоджатимуть принципи конкуренції, але в дійсності все умовно. Все буде залежати від конкретного магазину, підприємця, підприємства.
Якщо один продавець працюватиме за всіма правилами, це не означає, що так будуть робити всі. Але, враховуючи, яку економію в загальному принесуть країні нові правила, з цим, мабуть, можна змиритися.
Головне тільки, щоб зекономлені НБУ кошти, як це часто у нас буває, не осіли безслідно на чиїхось офшорних рахунках.
Олег Кузнецов, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
