Міністерство закордонних справ України взяло до уваги повідомлення Державного департаменту США про намір США вийти з Договору з відкритого неба (ДВН) і зазначає, що Україна зацікавлена в збереженні договору, однак тільки за умови добровільного його виконання всіма учасниками.

"Режим "відкритого неба" сприяв імплементації Резолюції ГА ООН "Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів". Зокрема, проведення спостережного польоту США за участю багатонаціональної команди іноземних інспекторів уздовж північного узбережжя АР Крим сприяло нормалізації поведінки РФ у цих водах", - наголошується в коментарі, оприлюдненому прес-службою МЗС України.

Водночас у Міністерстві наголошують, що починаючи з 2015 року роль та ефективність ДВН у цілому поступово знижується через неможливість здійснювати міжнародний повітряний моніторинг за військовою активністю РФ у найбільш критичних для безпеки України районах – над тимчасово окупованою територією АР Крим і м. Севастополь, Донецької та Луганської областей внаслідок їх окупації Росією та заборони польотів над ними, як і над ділянками території РФ, прилеглими до державного кордону України.

"Водночас, заради збереження верифікаційного режиму "відкритого неба", Україна закликає всіх держав-учасниць докласти максимальних зусиль для пошуків виходу з ситуації, що склалася", – заявляють в МЗС України.

Як повідомлялося, 21 травня президент США Дональд Трамп заявив, що прийняв рішення про вихід з Договору з відкритого неба через невиконання Росією прийнятих в рамках договору зобов'язань. Очікується, що США вийдуть із договіру через шість місяців.

Договір з відкритого неба (The Treaty on Open Skies) уклали 24 березня 1992 року в Гельсінкі представники 23 держав-членів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Росія ратифікувала договір 26 травня 2001 року, зараз його учасниками є 34 держави. Вони можуть здійснювати обльоти територій одне одного з метою контролю військової діяльності.

Договір є безстроковим. Будь-яка держава-учасниця має право вийти з нього. Держава-учасниця, що має намір вийти з договору, повідомляє про своє рішення не пізніше, ніж за шість місяців до дати свого передбачуваного виходу. Депозитарії (Канада й Угорщина) негайно інформують всіх інших держав-учасниць про таке повідомлення.

У разі якщо будь-яка держава-учасниця повідомляє про рішення вийти з договору, депозитарії не раніше ніж через 30 днів і не пізніше ніж через 60 днів після отримання ними такого повідомлення скликають конференцію держав-учасниць з метою розгляду наслідків.