Дарунок музею Осмьоркіна або Розмова про минуле й сучасне

   Неочікуваний дарунок отримав у ці літні липневі дні художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна, що в місті Кропивницькому, від заслуженого архітектора України Віталія Кривенка, а саме - ескізні начерки Надії Георгіївни Осмьоркіної до проекту реконструкції музею та каталог виставки творів О.О.Осмьоркіна, що експонувалася 1989 року в Центральному будинку художника в Москві, а 1990 року в Києві в музеї російського мистецтва (нині Національний музей «Київська картинна галерея»)  з її дарчим написом: «Виталию Ефремовичу сподвижнику и верному принципиальному  требовательному архитектору преданному идеи задуманному в Кировограде дому-музею художника Осмёркина. 29. УІ. 1990 г. Н.Осмёркина».
    Зазначу, що художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна створено у 1985 році на базі меморіального будинку, де провів свої дитячі та юнацькі роки видатний художник і педагог першої половини ХХ ст. О.О.Осмьоркін. Будинок є пам'яткою архітектури (Державний охоронний номер 291), збудований у 1899 році за власним проектом відомого єлисаветградського архітектора Якова Васильовича Паученка, дядька художника. У 1990 році музею надано статус державного музею, а 21 червня 1994 року музейну експозицію було відкрито для відвідування.   
    Надія Георгіївна Осмьоркіна - вдова художника брала активну участь у створенні музею. Як архітектор вона власноруч розробила проект реконструкції будинку музею, що передбачав як відновлення первинного зовнішнього вигляду будівлі, так і внутрішню перебудову з метою створення експозиційних залів. Саме про цю історію і нагадав своїм візитом до музею Віталій Єфремович Кривенко - на той час начальник управління містобудування, архітектури, землеустрою та землекористування Кіровоградського міськвиконкому і який безпосередньо спілкувався з Надією Георгіївною, обговорював деталі проекту, провадив загальний нагляд над будівельними роботами з реконструкції старовинного особняка. За планом Н.Г.Осмьоркіної передбачалося не лише облаштування меморіальної частини, але й побудова двоповерхового виставкового комплексу зі скляним дахом, художньої школи-студії, готелю для туристів та гостей міста, навіть окреме місце для людей, які палять, що наявно відповідає сучасним віянням. Не все склалося так, як бажалося, життя вносило свої корективи. Нині не всі пам’ятають буремні 1990-і, які нині затьмарила трагічна сучасність.
    У свій час Н.Г.Осмьоркіна передала до музею живописні та графічні твори майстра, архів художника та його особисті речі, у тому числі предмети творчої праці - мольберт, палітру, етюдник, пензлі, натюрмортний фонд. На жаль, на відкриття музею Н.Г.Осмьоркіній завадив приїхати поважний вік та незадовільний стан здоров'я, але ця самовіддана жінка, яка присвятила все своє життя поверненню доброго імені чоловіка, звинуваченого радянською владою у формалізмі та розповсюдженні західних, європейських художніх досягнень в радянському мистецтві і на довгі роки забутого, постійно підтримувала музей аж до останніх своїх днів, пішовши з життя в 1997 році, заповівши музею живописні твори О.О.Осмьоркіна, його студійні малюнки 1920-х – 1930-х років та численні предмети з майстерні художника.
    Багато, що змінилося від того часу – наша країна пережила революційні події 2005-го та 2014-го років, місто отримало ім’я видатного діяча українського театру М.Л.Кропивницького, а вулиця, на якій знаходиться музей - архітектора Я.В. Паученка. Нині музейне зібрання налічує майже 5 тис. одиниць музейних предметів основного фонду: твори образотворчого мистецтва, фото-документальні матеріали, меморіальні та антикварні речі. Унікальними музейними предметами є живописні та графічні твори О.О.Осмьоркіна, його учнів. Згідно з науковою концепцією музею фонди комплектуються за такими темами: «Життєвий і творчий шлях О.О.Осмьоркіна», «Творчість учнів О.О.Осмьоркіна», «Життя та діяльність архітектора Я.В.Паученка»; формуються колекції: «Іконопис», «Сучасне українське образотворче мистецтво», «Предмети побуту кін. ХІХ - поч. ХХ ст.», «Колекція робіт дитячої творчості».   
    Дослідницька робота науковців музею з вивчення життя і творчості художника О.Осмьоркіна та архітектора Я.Паученка стала одним з поштовхів до заснування Кіровоградською обласною радою мистецьких премій – в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка у 2002 році та у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у 2005-му.    
    Віталій Єфремович Кривенко не лише як архітектор, а й як голова Кіровоградського обласного відділення Українського геральдичного товариства, був одним з ініціаторів створення премії імені Якова Паученка. Ініціаторами заснування цієї премії виступили три обласних мистецькі осередки – Національної Спілки архітекторів України, Національної Спілки художників України та Українського геральдичного товариства. Я також пам’ятаю ті події, бо за дорученням Кіровоградської обласної організації Національної Спілки художників України безпосередньо брав участь в розробці першого положення про премію.
    Головною ідеєю премії було єднання мистецтв. Чому при заснуванні премії імені Паученка знайшли точки дотику та єдність три мистецьких спілки – архітекторів, художників, геральдистів? Тому, що всі вони мали глибоке розуміння процесів національного та художнього відродження, які почалися в 1990-х роках та активно продовжуються і нині.
    Чому постало ім’я Якова Паученка - бо його творчість у нашому краї наочно представляла тенденції розвитку модерну не лише як стилю, а й як полімистецької філософії зі збереженням особливостей народної та історичної культур, стилю, який фактично дав поштовх до розвитку сучасної архітектури.
    Архітектура в незалежній Україні переживала болючі процеси відродження, відмови від радянської уніфікації, пошуку особливого стилю та особистого мистецького почерку, ці процеси відбуваються і нині.
    На відродження працювало й мистецтво геральдики (символ, знак, герб), розробляючи гербову систему області, елементи якої знаходимо в архітектурних формах як минулого, так і сучасного (фірмовий знак, корпоративний стиль). Вексилологія (прапорознавство - спеціальна історична дисципліна, об’єктами дослідження якої є прапори, корогви, знамена, штандарти, транспаранти, вимпели та інші засоби сигналізації, що виконують функції символів), як складова частина геральдики, є ще й потужним мистецьким популяризатором творчих здобутків.    
    Були суперечки і як подавати назву третьої номінації - декоративне, декоративно-прикладне чи ужиткове мистецтво. Зупинились на декоративно-прикладному, так як це означення охоплювало не лише ужиткові, але й монументальні форми традиційного гончарства, ткацтва, плетіння, народного розпису. Номінація «декоративно-прикладне мистецтво»  в премії імені Якова Паученка утверджує той момент, що загалом українська культура, мистецтво й архітектура також, бере свій початок від мистецтва народного. Згадаємо майстрів українського (козацького) бароко, модерну, неокласиків 1930-х – наявний вплив на їхню творчість мали елементи народного мистецтва, зокрема природи орнаментики, які, до речі, використовував і художник архітектури  Я.Паученко. І до нині декоративно-прикладне мистецтво залишається одним з вагомих носіїв народної традиції в Україні.
    Тож, всі номінації премії є взаємопов’язаними та існують як своєрідні взаємонагадування про збереження нашої ідентичності.
    Реально обласна премія в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка стала премією, що спонукає до відродження традицій, в той же час не обмежуючи можливості формотворчих пошуків.     Треба зазначити, що премія в мистецтві не є платою за твір чи особливою формою грошового виграшу. Головне її завдання - відзначати та коригувати направленість розвитку, в даному випадку твори, що впроваджують у сучасному мистецтві особливості української самобутності, для цього вона славить автора, вкарбовуючи його ім’я в історії, та піднімає професійний і особистий престиж. 
    Премія Якова Паученка - іменна, тож логічним було б її вручення в будинку архітектора в день його народження, але на час заснування, коли ще в свідомості залишалася радянська систематизація ієрархії мистецтв, в якій на першому місці, як головні носії пропаганди, стояли архітектура та скульптура, потім йшов живопис, художнє оформлення, графіка, а далі декоративно-прикладне мистецтво, яке було досить складно прилаштувати до партійно-ідеологічних потреб, бо портрет якого б диктатора не вміщували в народний розпис, орнамент залишався більш дієвим чинником, ніж місце для портрету, було прийнято компромісне рішення про  вручення премії в День архітектора. Та, врешті-решт, час розставляє все на свої місця і з нагоди відзначення 150-річного ювілею талановитого зодчого було прийнято рішення про вручення премії саме в день народження художника архітектури Якова Паученка в його будинку, де зростав його племінник Олександр Осмьоркін, який згодом став професором живопису, і де нині розміщується меморіальний музей.
    Наша розмова з заслуженим архітектором України Віталієм Єфремовичем Кривенком підходить до завершення, сонце сідає за горизонт, виблискує останніми променями, фарбуючи небосхил червоним бузком, надаючи затишному будинку архітектора Якова Паученка з помаранчево-червоним цегляним фасадом, аркоподібними прострільними вікнами, що глибоко врізалися в каміння, обрисів середньовічного дитинця, неначе викликаючи в уяві казкові образи старовинних легенд України - Руси.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

Заслужений архітектор України В.Є.Кривенко вручає директору музею В.В.Черновій подаровані каталог творів О.О.Осмьоркіна та ескізні начерки вдови художника Н.Г.Осмьоркіної в меморіальному залі музею 12 липня 2018 р.

Каталог творів О.О.Осмьоркіна з дарчим підписом вдови художника Н.Г.Осмьоркіної заслуженому архітектору України В.Є.Кривенку

Художник О.О.Осмьоркін з дружиною Н.Г.Осмьоркіною в майстерні Москва, 1952

Архітектор Я.В.Паученко зі своїм племінником Олександром Осмьоркіним Єлисаветград (нині Кропивницький), 1894-1895 рр.

Нагородні відзнаки лауреатів обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка під час урочистостей в день народження архітектора в меморіальному залі музею 21 березня 2018 р.

Художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна – Пам’ятка історії, містобудування та архітектури 1899 р. «Житловий будинок Паученка»