Доступність посилання

ТОП новини

Із речами на вихід. Кадрові перестановки року в найближчому оточенні президента Зеленського


На відміну від попереднього року, 2020-й відзначився тим, що кадрові ротації торкнулися найближчого оточення президента.
На відміну від попереднього року, 2020-й відзначився тим, що кадрові ротації торкнулися найближчого оточення президента.

«Я казав, що я буду звільняти усіх, хто не справляється», – заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня 2020 року, відповідаючи на запитання про те, що «кадри Януковича повертаються, а реформаторів звільняють». Протягом останнього року кадрова рулетка Зеленського і справді не збавляла обертів. Зеленський із шаленою швидкістю змінював як голів обласних адміністрацій (у деяких областях керівники змінювалися по три-чотири рази), так і урядовців. І хоча, формально, у Кабміні, за головного прем'єр-міністра, у вузьких політичних колах відомо: останнє слово (а іноді й перше) – за президентом.

Якщо Володимир Зеленський дуже хоче, щоб та чи інша людина зайняла посаду в органах державної влади, значить так і стається. Яскравий тому приклад – міністр освіти Сергій Шкарлет, котрий пів року працював у статусі в.о. доки у парламенті не назбирали необхідних 226 голосів за його повноцінне призначення. Або ж Юрій Вітренко: Верховна Рада провалила голосування за його кандидатуру на пост першого віцепрем'єра, міністра енергетики, після чого Вітренко очолив міністерство енергетики у статусі виконувача обов'язків. В одному зі своїх інтерв'ю Вітренко натякнув, що в його кандидатурі зацікавлений особисто президент, мовляв глава держави «налаштований по-бійцівськи». Власне, як і сам Вітренко, котрий готовий повторно виносити свою кандидатуру на розгляд парламенту в наступному році.

На відміну від попереднього року, 2020 відзначився тим, що кадрові ротації торкнулися найближчого оточення президента. Без роботи лишилися люди, котрі були поруч із гарантом від перших днів його перебування на Банковій і навіть задовго до того, як Зеленський вирішив піти у політику. Хто ці люди і чому вони опинилися за межами ЗЕ-команди?

Андрій Богдан, ексочільник Офісу президента

В одному зі своїх інтерв'ю Андрій Богдан сказав, що це він умовив керівника «95-го Кварталу» Володимира Зеленського іти в президента. Мовляв, серіалом «Слуга народу», Зеленський подарував людям надію. А вже після своєї відставки Андрій Богдан сказав, що «влада з'їдає Зеленського», і що «Зеленський не має ні знання, ні досвіду».

Ще рік тому здавалося, що ніхто і ніщо не може вплинути на міцні та дружні стосунки Андрія Богдана і Володимира Зеленського. Богдана називали очима, вухами, руками і навіть головою президента.

Володимир Зеленський (ліворуч) та Андрій Богдан (посередині) у Львові 6 червня 2019 року
Володимир Зеленський (ліворуч) та Андрій Богдан (посередині) у Львові 6 червня 2019 року

Володимир Зеленський так сильно прагнув бачити Андрія Богдана на Банковій, що навіть перейменував «Адміністрацію Президента» на «Офіс Президента». Це дозволило Богдану зайняти свою посаду в обхід закону про люстрацію, оскільки в люстраційному законодавстві не передбачено посади «керівник Офісу президента». Проте така напористість з боку Зеленського на перспективу не спрацювала. Вже через сім місяців після свого призначення, у лютому 2020 року, Андрій Богдан написав заяву про відставку. Його місце зайняв Андрій Єрмак. Фактично, ця кадрова перестановка поставила крапку у тривалому протистоянні між Єрмаком та Богданом, де позаштатний радник президента блискавично переграв одного з ветеранів Зе!Команди.

Після відставки Богдана хмари згустилися над низкою людей, котрих прямо чи опосередковано вважали креатурами ексочільника ОП. Середи таких, зокрема, Руслан Рябошапка та Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук, експрем'єр-міністр України

Через три тижні після відставки Андрія Богдана заяву про відставку написав тодішній прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Формально, Гончарук пішов за власним бажанням, але по факту – відставки від прем'єра зажадав особисто президент.

Зліва направо: тодішній голова Офісу президента Андрій Богдан, президент України Володимир Зеленський і тодішній заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук під час робочої наради у приміщенні Закарпатської митниці. Ужгород, 6 липня 2019 рок
Зліва направо: тодішній голова Офісу президента Андрій Богдан, президент України Володимир Зеленський і тодішній заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук під час робочої наради у приміщенні Закарпатської митниці. Ужгород, 6 липня 2019 рок

За півтори місяці до відставки прем'єра, його стосунки з президентом дали першу тріщину: у мережу виклали аудіозапис нібито з наради за участю Гончарука, де голос, схожий на голос прем'єра зазначає, що у Зеленського «примітивне розуміння економічних процесів» і «туман в голові». На тлі скандалу Гончарук навіть заявив, що написав заяву про відставку, але пізніше в ОП оприлюднили відео, на якому Зеленський розмовляє з Гончаруком і погоджується «дати йому другий шанс».

Проте, другий шанс прем'єра не врятував і відставка таки не забарилася. 4 березня 2020 року Верховна Рада звільнила Олексія Гончарука з посади очільника Кабміну. Володимир Зеленський, виступаючи у Верховній Раді, заявив, що уряд Гончарука має досягнення, але не зміг впоратися із поставленими завданнями.

Олексій Гончарук (ліворуч) і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія біля президія Верховної Ради, 13 листопада 2019 року
Олексій Гончарук (ліворуч) і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія біля президія Верховної Ради, 13 листопада 2019 року

Таким чином, серед усіх українських прем'єрів Гончарук протримався на посаді найменше – трохи більше від 5 місяців. Його відставка автоматично потягла за собою і відставку всього уряду, після чого почалися безкінечні кадрові ротації міністрів, котрі тривають і досі.

У своєму першому після відставки інтерв'ю Гончарук розповів, що після звільнення обмінявся кількома повідомленнями із президентом Володимиром Зеленським, проте вважає, що мости між ними не спалено. Разом з тим, Гончарук часто висловлює критичні зауваження стосовно кадрової політики президента. На думку експрем'єра, «навколо президента формується хибне інформаційне поле».

Руслан Рябошапка, колишній генеральний прокурор України

Володимир Зеленський у знаменитій телефонній розмові з Дональдом Трампом назвав майбутнього генпрокурора​ «​своєю людиною на 100%». Руслан Рябошапка і справді для Зеленського був своїм: пройшов з ним усю передвиборчу кампанію в ролі радника з правоохоронної та антикорупційної політики , а після перемоги Зеленського отримав посаду в ОП – став заступником голови Офісу президента Андрія Богдана і головним претендентом на посаду генпрокурора.

Руслан Рябошапка (ліворуч), голова Вищого антикорупційного суду України Олена Танасевич та президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з нагоди початку роботи Вищого антикорупційного суду України. Київ, 5 вересня 2019 року
Руслан Рябошапка (ліворуч), голова Вищого антикорупційного суду України Олена Танасевич та президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з нагоди початку роботи Вищого антикорупційного суду України. Київ, 5 вересня 2019 року

29 серпня 2019 року Верховна Рада проголосувала за призначення Рябошапки на посаду генерального прокурора. На цій посаді він змінив Юрія Луценка, який, до речі, позитивно відгукувався про професійні якості свого наступника. А вже буквально через півроку Верховна Рада висловила вотум недовіри генеральному прокурору.

Депутати відправили Рябошапку у відставку прямо услід за Гончаруком – 5 березня 2020 року. Фактично, це сталося з мовчазної згоди Володимира Зеленського. Сам президент на звільнення Рябошапки до Верховної Ради так і не прибув, а журналістам сказав, що втручатися не буде, мовляв «нехай депутати голосують, як хочуть».

У звільненні Рябошапки були зацікавлені одразу декілька політичних груп та сил. Від самого початку ідею відставки генпрокурора активно просували «депутати-слуги», котрих пов'язують з Ігорем Коломойським. Одна з імовірних причин «справа Приватбанку», матеріали якої Рябошапка передав у НАБУ.

Руслан Рябошапка
Руслан Рябошапка

Крім того, і у «Слузі народу», і на Банковій від Рябошапки чекали якнайшвидшої реалізації передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського про «весняні посадки», зокрема щодо представників попередньої влади. У листопаді минулого року ДБР направило до Генпрокуратури проєкт повідомлення про підозру Петру Порошенку. Однак у відомстві Рябошапки висловили претензії щодо якості цієї підозри і не стали її підписувати. Вже після своєї відставки Рябошапка назвав цю підозру «юридичним трешем».

Під час свого останнього виступу в парламенті Рябошапка прозвітував про успіхи свого відомства, зокрема згадав запущену реформу прокуратури, заявив, що він «не став нічиїм слугою» та покинув сесійну залу, відмовившись відповідати на запитання депутатів. Так закінчилася стрімка кар'єра ще одного гравця Зе!Команди.

Сергій Трофімов, експерший заступник голови ОП

став першим «кварталівцем», якого Зеленський звільнив із займаної посади. Це сталося на початку листопада цього року. До роботи в Офісі президента Трофімов працював виконавчим продюсером студії «Квартал 95» і відповідав за кіновиробництво. Він зайняв посаду на Банковій влітку 2019 року, як тільки туди перебрався Зеленський. В Офісі президента Сергій Трофімов відповідав за регіональну політику глави держави.

Сергій Трофімов
Сергій Трофімов

За однією з версій, Трофімова звільнили через незадовільну роботу з головами ОДА та провал партії «Слуга народу» на місцевих виборах, так би мовити «призначили» винним. За іншою версією, яку озвучив колишній шеф Трофімова – Андрій Богдан: Трофімов конфліктував із Андрієм Єрмаком і, зрештою, «став жертвою підкилимних ігор» в ОП.

Таким чином, Сергій Трофімов протримався на посаді першого заступника голови ОП майже півтора роки. Тепер його обов'язки виконує інший заступник голови ОП – Кирило Тимошенко, тоді як Трофімова Зеленський призначив своїм позаштатним радником. Проте, що конкретно та в яких сферах Трофімов радить Зеленському – на Банковій не уточнили.

Юлія Ковалів, ексзаступниця голови ОП

Про можливу відставку Юлії Ковалів говорили одразу після того, як ОП покинув Андрій Богдан. Проте, тоді ці прогнози не справдилися і Ковалів зберегла посаду.

Юлія Ковалів, на відміну від більшості топ-чиновників ОП, встигла попрацювати з попереднім президентом Петром Порошенком. У січні 2017 року вона стала головою Національної інвестиційної ради при президентові України. В цьому статусі Ковалів пережила зміну влади і в березні 2019-го стала заступницею голови ОП Андрія Богдана. В офісі Зеленського Ковалів відповідала за стратегію розробки реформ, інвестиції та економіку загалом.

21 грудня цього року Юлія Ковалів повідомила про свою відставку, не оголосивши причин. В Офісі президента повідомили що вона пішла за власним бажанням. Там також заявили, що Ковалів «залишається в команді» голови держави, проте, в якій саме ролі – не уточнили. Замість Юлії Ковалів на посаду заступниці Єрмака була призначена Юлія Свириденко.

  • Зображення 16x9

    Власта Лазур

    Політичний журналіст, автор та ведуча інформаційно-аналітичної програми «Свобода Live». До команди Радіо Свобода приєдналася у червні 2018 року. Раніше працювала журналістом, продюсером та редактором на загальноукраїнських телеканалах

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG