Доступність посилання

ТОП новини

Інвестор, який купив «Мотор Січ», тепер під санкціями США. Що робити владі України?


Завод «Мотор Січ» у Запоріжжі
Завод «Мотор Січ» у Запоріжжі

14 січня Міністерство торгівлі США додало китайську авіаційну компанію Skyrizon до санкційного переліку кінцевих споживачів товарів військового призначення. Причина «значні зв’язки з КНР та Народно-визвольною армією Китаю».

Рішення є продовженням американської політики «стримування Китаю», яка має на меті протидіяти військовому та економічному розвитку КНР, що уряд США вважає загрозою для своєї національної безпеки.

Skyrizon також володіє акціями українського виробника авіадвигунів, компанії «Мотор Січ». Проте не може розпоряджатися ними: у 2018 році суд їх арештував за клопотанням СБУ. Відомство вже три роки розслідує справу щодо правомірності купівлі акцій китайським інвестором.

А восени 2020 року Skyrizon спільно з українським партнером DCH подали заявку до Антимонопольного комітету на концентрацію акцій «Мотор Січі». Ця заявка, що може або розблокувати або зупинити угоду з купівлі акцій підприємства, наразі залишається без розгляду. Таким чином китайський інвестор вже три роки не може розпоряджатися своїми акціями, тому він пішов у міжнародний арбітраж і планує стягнути з України 3,5 мільярди доларів.

Чи зможе внесення Skyrizon до санкційного списку у США полегшити дилему, яка стоїть перед українською державою: піти на зустріч ключовому військовому союзнику чи відкрити шлях для китайських інвестицій?

Що змінюють санкції проти Skyrizon?

Коли у 2017 році китайська компанія придбала більше від половини акцій «Мотор Січі», це занепокоїло Сполучені Штати, адже з’явилась загроза, що КНР заволодіє необхідними китайській армії військовими технологіями.

Потрапляння Skyrizon, якій належать акції «Мотор Січі», у санкційний список США може спричинити санкції і проти самої авіабудівної компанії, застерігають у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння. Там вважають, що через це «виникнуть прямі загрози реалізації усіх існуючих та перспективних програм як всередині країни, так і з іноземними партнерами».

Військовий експерт Сергій Згурець
Військовий експерт Сергій Згурець

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець відзначає, що внесення компанії Skyrizon до списку кінцевих споживачів товарів військового призначення фактично не є санкціями, а лише вводить вимогу отримати спеціальну ліцензію для співпраці із компаніями, що є у списку.

Експерт зазначає, що формально для України нічого не зміниться. «Вимоги Міністерства торгівлі США у галузі експортного контролю цілком вписуються у ті правила, які визначені усіма попередніми процедурами та формою взаємодії між Америкою та Україною», – зауважує Згурець.

Юридичну позицію української держави в арбітражі санкції стосовно Skyrizon імовірно не змінять, вважає співзасновник «Українського інституту майбутнього» Юрій Романенко.

«Суд не буде дивитися на те, чи компанія під санкціями, чи ні, – каже він. – Суд зважатиме на дух та літеру закону, в межах якого діяли китайці і Богуслаєв (колишній власник «Мотор Січі»), який продавав цю компанію. А дух і літера закону в цій ситуації – на боці китайців».

З іншого боку, Україна зможе апелювати до того, що угода про придбання акцій компанією Skyrizon суперечить національним інтересам держави. Саме ця підстава може посилити юридичну позицію України у міжнародному арбітражі, вважає Олег Марченко, партнер і керівник практики вирішення спорів у юридичній фірмі Marchenko Partners.

«Україна може зайняти позицію в інвестиційному спорі, що угода про продаж акцій «Мотор Січі» на користь Skyrizon, є нікчемною угодою, оскільки вона суперечить національним інтересам та публічному порядку України. Національні інтереси визнаються частиною публічного порядку, а угоди, що суперечать публічному порядку є нікчемними за законами України», – каже Марченко у коментарі Радіо Свобода.

Юрист додає, що за міжнародною угодою про взаємний захист інвестицій між Україною та Китаєм, захисту підлягають лише інвестиції, здійснені лише у відповідності до українського законодавства. Отже, в України є підстави висунути заперечення проти юрисдикції арбітражного трибуналу в цьому інвестиційному спорі.

«Відповідно, Skyrizon не набула права власності на акції «Мотор Січ» та не є інвестором», – пояснив Марченко.

Цю юридичну позицію може посилити той факт, що Skyrizon уклала угоду про купівлю акцій «Мотор Січі» без дозволу Антимонопольного комітету України.

Як відреагували у Skyrizon?

«Це включення Skyrizon до списку кінцевих споживачів товарів військового призначення (MEU) має на меті перешкодити ризику передачі експортної технології двигунів США компанією Skyrizon військовій промисловості КНР. Хижацькі інвестиції та придбання технологій компанією Skyrizon в Україні становлять неприйнятний ризик перенаправлення їх на кінцеві військові потреби в КНР», – йдеться у пресрелізі американського посольства в Україні.

У китайській компанії вже відреагували на внесення до санкційного списку і назвали такі дії американського уряду неправомірними. Радіо Свобода також звернулося по коментар до Олександра Ярославського, президента групи DCH, яка оголосила про співпрацю із Skyrizon. На момент публікації цього матеріалу ми не отримали відповіді.

Проте 19 січня Олександра Ярославського викликали на допит в СБУ стосовно справи «Мотор Січі», на який він попередньо відреагував так: «Стосовно ПАТ «Мотор Січ» набагато більше могли б розповісти ті люди, які не допускають на підприємство його акціонерів і не скликають загальних зборів акціонерів. Ті, чиї дії призвели до звільнення майже 10 000 робітників, позбавивши їхні родини засобів до існування. А також ті, хто причетний до необґрунтованих арештів акцій, ухвалення неправосудних рішень і саботажу видачі дозвільної документації».

Саме з претензією щодо арешту акцій «Мотор Січі» інвестори Skyrizon і звернулися в міжнародний арбітраж. Якщо Україна в ньому програє, економічні втрати можуть бути катастрофічними.

«3,5 мільярди доларів – це гігантські кошти для України… Для порівняння, у нас річна програма із МВФ підписана на п’ять мільярдів. У нас зараз у резерві такі кошти є, але їх нема у бюджеті… Я не бачу, звідки модна взяти ці кошти, окрім як з дефіцитних джерел. А цей дефіцит потрібно буде покривати. А поговоріть потім з МВФ», – каже у коментарі Радіо Свобода колишній міністр економіки України Павло Шеремета.
Ексміністр економіки Павло Шеремета
Ексміністр економіки Павло Шеремета
Експерт зазначає, що розмір стягнень може зменшитися, адже сума у 3,5 мільярди доларів озвучена лише у первинній заявці китайських інвесторів. Вона може зменшитися в процесі розгляду справи, проте втрати для українського бюджету все одно можуть бути значними.

Аби уникнути можливого економічного колапсу, Україні необхідно або вигравати у міжнародному суді, або «йти на мирову» з китайськими інвесторами. Перший сценарій – малоімовірний, зважаючи на нинішні обставини та прецеденти програшів подібних кейсів українською державою. Другий означає потенційно зіпсувати відносини із ключовим українським союзником – США. І хоча деякі ініціативи по «стримуванню» Китаю мають двопартійну підтримку в Америці, із приходом нової адміністрації Білого Дому, в України може з’явитися більше простору для маневру, зауважує еПавло Шеремета.

Як ситуація вливає на відносини України зі США та Китаєм?

Юрій Романенко вважає, що з приходом до влади у США нової адміністрації, американська політика щодо Китаю навряд чи кардинально зміниться.

«У будь-якому разі суперечки між США та Китаєм мають довгостроковий характер, – каже він. – Я думаю, що Україні все одно доведеться приймати ці реалії: Штати і Китай входять у довгостроковий клінч, як це було з Британією та Німеччиною на початку 20-го століття».

Співзасновник «Українського інституту майбутнього» Юрій Романенко
Співзасновник «Українського інституту майбутнього» Юрій Романенко

А от економіст Павло Шеремета вважає, що посилений в останні роки тиск США на уряди інших країн, щоб ті відмовилися співпрацювати із Китаєм, продиктований не так геополітичним протистоянням двох держав, як намаганням саме адміністрації Трампа стримати розвиток Китаю. Тому, на думку експерта, нова адміністрація може переглянути політику щодо КНР.

«21 січня багато що може змінитися, бо ми знаємо, що у перші 10 днів новообраний президент Байден готовий видати низку указів, багато з яких будуть скасовувати рішення попередньої адміністрації. Те ж стосується і призначень у Департаменті торгівлі, які і ухвалюють ці рішення (щодо торговельних відносин із Китаєм – ред.)», – сказав Шеремета у коментарі Радіо Свобода.

Внесення компанії Skyrizon до санкційного списку Міністерства торгівлі США дехто трактує як один із таких недружніх кроків адміністрації Трампа стосовно Китаю. Про це принаймні свідчить реакція самої Skyrizon.

А щодо відносин із Китаєм, то бездіяльність України ризикує поглибити кризу, яка вже існує після 2014 року, каже Юрій Романенко.

«Угода вже відбулась. Факт продажу [акцій] вже є, – зауважує він. – Україна і без цього у «червоній зоні» у китайців після зриву контрактів по поставці зерна (у 2014 році – ред. )… Ігнорувати фактор Китаю – нерозумно, зважаючи на те, що він – перший по товарообігу в України і є на дуже серйозних позиціях у світовій економіці».

Експерти погоджуються, що ситуація з арештом акцій «Мотор Січі» – негативний сигнал для закордонних інвесторів, проте не новий. Павло Шеремета нагадує, що проблеми із захистом приватних інвестицій в Україні були завжди, а трирічний арешт акцій «Мотор Січі» – просто ще один тому доказ.

Що робити?

Зважаючи на ризики втратити довіру інвесторів та понести значні витрати через програш у суді, українській владі необхідно реагувати на ситуацію. Заявка на концентрацію акцій «Мотор Січі» від Skyrizon та DCH досі не розглянута Антимонопольним комітетом, а СБУ вже три роки не просуває розслідує справу про купівлю акцій китайським інвестором. Весь цей час українська держава фактично «стоїть на паузі» і намагається маневрувати між тиском Вашингтона і претензіями китайських інвесторів.

«Треба ухвалювати дорослі рішення. Чинити так, як в аналогічних ситуаціях це роблять зрілі країни. Наприклад, як Німеччина відносно того ж Huawei (всупереч застереженням Вашингтона уряд ФРН розробив законопроєкт, який дозволить розбудову 5G в країні китайським виробником – ред.)... Ми повинні для себе сформулювати, що для нас є пріоритетом: де ми можемо йти на зустріч американцям, що ми отримуємо взамін, а де – не можемо, бо для нас це дорого, не вигідно або загрожує величезними витратами для нашої економіки… Всі прекрасно розуміють, що американці по «Мотор Січі» запропонувати Україні нічого не можуть», – каже Юрій Романенко.

Експерт зазначає, що політика вичікування не піде на користь Україні і не сприятиме розвитку економіки. У ситуації, яка вже склалась, Павло Шеремета пропонує дочекатися сигналів вже від нової адміністрації у Білому Домі. І відповідно до них – ухвалювати рішення.

«Ми, українці, де можна – ми чекаємо… Я думаю, нам і тут варто просто почекати… Це ж не питання лише «Мотор Січі». Це питання комплексне: це питання і вакцин, і розбудови зв’язку 5G… Очевидно, що нова адміністрація буде шукати якісь інші рішення у діалозі з керівництвом Китаю, бо рішення останніх чотирьох років, чесно кажучи, погано працювали для обох країн», – каже Шеремета.

Якщо ж у майбутньому напруження між Китаєм і США спаде, імовірно, Україна також зможе вийти із глухого кута і відновити рух у справі «Мотор Січі». Проте як саме вирішити конфлікт, який вже дійшов до судового звернення і загрожує значними економічними втратами, – поки не зрозуміло, каже Павло Шеремета. «Я не бачу тут прозорих прямих рішень», – зауважує він.
  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Журналіст проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» з січня 2020 року. Співпрацював з виданнями Hromadske.ua та «Детектор медіа». У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Цікавлюсь міжнародними подіями та новинами технологій. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG