У Мін'юсті заперечують політичне підґрунтя позову про стягнення з підконтрольного "Роснефти" "Линіка" 705 млн грн
Позов Міністерства юстиції України про стягнення з підконтрольного Роснефти ПрАТ "Линік" (Лисичанський НПЗ, Луганська обл.) 705 млн грн як регресу за програним в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) позовом компанії "Агрокомплекс" не має політичної підгрунтя, стверджує заступник директора департаменту у справах судової роботи і банкрутства Мін'юсту Ігор Багно.
"Це питання абсолютно неполітичне, ніякого політичного підґрунтя у цієї справи немає. Воно об'єктивне та базується на суттєвих правових підставах. Відповідати за свої борги, зокрема і перед державою, завжди необхідно. Тож ми налаштовані довести свою позицію і йти до кінця", - сказав І.Багно на брифінгу в Харкові в середу.
Заступник міністра юстиції Сергій Шкляр, який також брав участь у брифінгу, наголосив, що це не єдиний позов Мін'юсту про стягнення коштів як регресу за програними в ЄСПЛ позовами. Так, Господарський суд Києва розглядає позов про стягнення з ПАТ "Київенерго" 54,2 млн грн як регресу за програним в ЄСПЛ позовом компанії "Золотий Мандарин Ойл", а Госпсуд Київської області - позов про стягнення з ДПА 176 млн грн як регресу за програним в ЄСПЛ позовом ірландської компанії East/West alliance limited з представництвом в Україні.
С.Шкляр відзначив складність справи про стягнення коштів з "Линіка".
"Справа дуже складна, тому ми неодноразово клопотали, щоб її розглядали колегією (трійкою) суддів, ці клопотання, на жаль, не були задоволені", - сказав С.Шкляр.
За його словами, до підготовки правової позиції Мін'юсту залучалися експерти у сфері права Михайло Буроменський (у 2009-2012 рр. працював суддею ad hoc ЄСПЛ, у травні 2012 р. став членом Конституційної асамблеї України) і Світлана Фурса (член науково-консультативної ради Верховного суду України; член науково-методичної ради Департаменту нотаріату Мін'юсту, член науково-методичної ради Вищого господарського суду України). Їхні висновки долучені до матеріалів справи.
І.Багно зазначив, що суд також відмовляв у задоволенні клопотань Мін'юсту про заходи забезпечення позову (від арешту майна і рахунків до заборони на відчуження майна).
"Ми оскаржуватимемо в апеляційному та касаційному порядку відмови щодо заходів забезпечення позову", - сказав І.Багно.
Як повідомлялося, раніше в середу господарський суд Луганської області розпочав слухання по суті позову. Наступне засідання призначене на 17 квітня.
Раніше, в січні і березні 2018 року Госпсуд Луганської області відмовив Мін'юсту в забезпечувальних заходах за цим позовом: позивач просив заарештувати нерухоме майно та заборонити операції із його відчуження.
Заступник міністра юстиції Сергій Шкляр у січні пояснював, що позов виник унаслідок виконання рішення ЄСПЛ, за яким вже здійснено виплату EUR27 млн з державного бюджету, що з урахуванням відсотків становить 705 млн грн.
ЄСПЛ визнав у 2011 році компанію "Агрокомплекс" постраждалою у судовому процесі за прострочені борги проти Лисичанського НПЗ, а через два роки постановив виплатити "Агрокомплексу" EUR27 млн справедливої компенсації, які і були перераховані у відведений судом дворічний термін.
У письмовому рішенні ЄСПЛ зазначалося, що "Агрокомплекс" проводив з російськими компаніями бартерні операції з обміну української харчової сировини на російську сиру нафту для подальшого продажу готових нафтопродуктів. Справа стосувалася процедури банкрутства періоду 1996-2004 рр., ініційованої заявником проти найбільшого нафтопереробного заводу в Україні у спробі відновити прострочені заборгованості.