Країни-члени ОРЕС (The Organization of the Petroleum Exporting Countries, Організація країн-експортерів нафти – ред.) на зустрічі в Алжирі 23 вересня досягнули загальної домовленості, що ціна на нафту не має перевищувати 80 доларів за барель.
Однак, як повідомляє Голос Америки, деякі міжнародні ЗМІ пишуть, що існує неузгодженість стосовно того, яким чином картель та його союзники будуть стримувати зростання цін після того, як у листопаді розпочнуть діяти санкції США, що забороняють продаж іранської нафти.
ОРЕС та союзники намагаються запевнити ринки, що пропозиція нафти зростатиме, однак поки про конкретні дії для негайного стимулювання пропозиції не оголошували. А саме на цьому, зокрема, наполягав президент США, пише агентство Bloomberg.
Саудівська Аравія, Росія та деякі їхні союзники наростили видобуток з червня, однак це лише частково компенсує розрив створений кризою в Венесуелі та поновленням санкцій США проти Ірану.
Минулого тижня Дональд Трамп закликав ОРЕС вжити дій для зниження цін на нафту.
«Ми захищаємо країни на Близькому Сході, вони не довго почуватимуться в безпеці без нас і вони продовжують домагатись все вищих і вищих цін на нафту! Ми пам’ятатимемо. Монополія ОРЕС має знизити ціни!» – написав Трамп у Twitter.
Цього року ціни на нафту зросли на майже 18%, повідомляє Bloomberg.
Росія продовжує нарощувати видобуток. За останніми даними, її рівень видобутку досяг рекордних значень за пострадянські часи. Натомість видобуток нафти Саудівською Аравією знизився в липні, що може означати, що країна не знайшла достатньо покупців, наголошує видання.
Очікувалося, що держави-члени Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та їхні союзники на зустрічі в Алжирі обговорять підходи щодо розподілу надлишків видобутої нафти, що могло б компенсувати дефіцит постачання з Ірану через американські санкції.
Президент США Дональд Трамп наказав повернути широкі економічні й фінансові санкції проти Ірану з 7 серпня – після того, як завершаться три місяці від часу виходу США з багатосторонньої «ядерної угоди» з Тегераном.
У заяві з цього приводу Трамп повторив свою тезу, що угода від 2015 року – яка надала Іранові полегшення чи скасування санкцій в обмін на значні обмеження його ядерної програми – була «жахливою» і «односторонньою». Трамп закликав усі компанії і країни вийти з іранського ринку, припинити закупівлі іранської нафти.
Нинішні санкції стосуються автомобільного сектору, торгівлі золотом і коштовними металами, операцій із іранською валютою – ріалом.
Санкції щодо енергетичного сектору, включно з торгівлею нафтою, а також щодо операцій іноземних фінансових інституцій із Центральним банком Ірану, набудуть чинності 5 листопада.
Дональд Трамп наголосив: «Сполучені Штати твердо налаштовані домогтися виконання всіх своїх санкцій, і ми будемо тісно працювати з тими країнами, які ведуть ділові справи з Іраном, щоб домогтися повного виконання. Фізичні чи юридичні особи, які не припинять свої справи з Іраном, ризикують зазнати суворих наслідків».
За кілька годин до оголошення Вашингтона Європейський союз, який різко критикував повернення американських санкцій щодо Ірану, ухвалив низку заходів, щоб країни Євросоюзу і компанії з ЄС могли не виконувати обмежень за санкціями США.
Президент США оголосив про вихід своєї країни з «ядерної угоди» 8 травня, пообіцявши відповідно повернути всі санкції щодо Ірану, що перестали діяти після її ухвалення 14 липня 2015 року. Дональд Трамп при цьому стверджував, що Іран не виконує умов угоди. Інші учасники угоди – Франція, Німеччина, Велика Британія, Росія і Китай, а також Європейський союз – різко критикували цей крок і заявляли, що Іран повністю дотримується умов угоди, і вони теж продовжать дотримуватися її, доки її виконує Тегеран.
