У Гаазі розпочинає роботу новий спеціальний суд для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова. Рішення організувати суд за межами Косова пов’язано з тим, що попри те, що з тих часів минуло вже два десятиліття, ті події досі залишаються «чутливим питанням», адже можливі підозрювані можуть вважатися героями у суспільстві, а свідки можуть почуватися у небезпеці», відзначили в Міністерстві закордонних справ Нідерландів.
Цього тижня суд, нарешті, почав свою роботу з допиту Ррустема Мустафи, колишнього командира Армії визволення Косова про його роль під час кривавої війни за незалежність Косова у 1998–99 роках, в якій косовські сили боролися проти війська тоді ще Сербії та Чорногорії.
Новий суд, який розглядає військові злочини, що відбувалися в Косові, є ще однією інституцією, що вивчатиме військові злочини у колишній Югославії, де були вже Міжнародний трибунал для колишньої Югославії, Місія Організації Об’єднаних Націй у Косові та Місія ЄС у справах поліції та правосуддя ЄС, або EULEX.
Чим відрізнятиметься новий суд від попередників?
Його прибічники кажуть, що цього разу суд має певний мандат і юрисдикцію, і що це унеможливить втручання свідків, що ставалося під час попередніх спроб переслідувати обвинувачених, таких як нинішній прем’єр-міністр Рамуш Харадинай. Його вже двічі виправдав суд, хоча були ознаки того, що свідків залякували.
Супротивники нової інституції – переважно косовська етнічна албанська громада – кажуть, що суд займатиметься полюванням на відьом серед албанців і не звертатиме увагу на сербські злочини проти етнічних албанців.
Що ж таке спеціальний суд щодо Косова?
Суд щодо Косова було створено ще у 2015 році, коли законодавці країни змінили конституцію, дозволяючи появу такого спеціалізованого суду поза територією країни. Разом з тим, суд функціонуватиме за косовськими законами, хоча фінансуватиме його роботу Європейський союз і до складу суду входитимуть міжнародні юристи. Це означає, що це буде не міжнародний трибунал, а національний суд Косова, який здійснюватиме правосуддя поза межами Косова. Уряд Нідерландів та Косова уклали спеціальну угоду про місце розташування, яке стосується діяльності суду.
В основу розслідування ляжуть факти, викладені в звіті спеціального доповідача Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Діка Марті від 2011 року. Марті висловив стурбованість тим, що «серйозні злочини» були вчинені в Косові з січня 1998 року по грудень 2000 року, проти сербів та косовських албанців, яких підозрювали у співпраці з сербами, та інших осіб, які залишилися в Косові наприкінці збройного конфлікту. Твердження включають торгівлю людськими органами з боку Армії визволення Косова.
«Юрисдикція палат спеціалістів не обмежена будь-якою амністією, яка може бути надана відповідно до Конституції Косова. Рішення палат спеціалістів також не підлягають будь-якому помилуванню, яке може бути надано відповідно до Конституції», – відзначає Роберт Мухарремі, професор Європейської школи права та управління в Приштині.
Одним з найбільших викликів суду є переконати свідків додати показання, а потім привезти їх до Нідерландів.
Суд над переможцями
Під час попередніх судових процесів у національних судах Сербії та Косово, а також міжнародних інституцій, таких як Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), які минулого року закрили свою діяльність, залякування свідків і втручання стало добре задокументованою проблемою.
Проблема стала настільки великою, що колишній головний прокурор МТКЮ Карла Дель Понте заявила, що «розслідування бойовиків визвольної армії Косова виявилося найбільшим розчаруванням в усіх розслідуваннях, здійснених МТКЮ», бо у значній мірі «свідки були так залякані, що вони навіть боялися говорити про присутність Армії визволення Косова в деяких районах, не кажучи вже про фактичні злочини».
У війні за незалежність Косова загинуло близько 13 тисяч осіб, більшість з яких – етнічні албанці.
Конфлікт закінчився в червні 1999 року після тижня авіаційних бомбардувань НАТО югославської армії і союзних поліцейських сил, які звинувачуються у скоєнні злочинів проти цивільних осіб з числа етнічних албанців.
Незважаючи на свою міжнародну підтримку, мало хто в Албанії задоволений появою нового суду.
Юрисдикція оформлена унікальним чином. Вона, по суті, орієнтована на одну сторону конфлікту, а саме на Армію визволення КосоваКарстен Стан
Двічі за останні роки косовські законодавці намагалися скасувати закон про нього, заявляючи, що він дискримінує колишніх косовських албанських партизан, у чиї лави входить і президент Хасим Тачі.
«Юрисдикція оформлена унікальним чином. Вона, по суті, орієнтована на одну сторону конфлікту, а саме на Армію визволення Косова. Це нововведення в тому сенсі, що фокус є на відповідальності «переможців конфлікту, а не переможених», зауважує Карстен Стан, професор міжнародного кримінального права та глобального правосуддя в Лейденському університеті, неподалік Гааги.
«Відсутність внутрішніх суддів дозволяє уникнути нерівності між суддями. Але це може також призвести до недоліків у плані різноманітності досвіду та місцевого сприйняття», – додає він.
Саме це сприйняття суду може стати визначальним, чи оцінювати його як успіх чи невдачу.
Над матеріалом працювали Alan Crosby і Amra Zejneli
