Рівень комп'ютеризації системи охорони здоров'я України за рік зріс із 3% до 97%.

"До минулого року в українській системі охорони здоров'я всі, від маленької сільської лікарні до МОЗ, працювали лише з паперовими формами. Менш ніж через рік рівень комп'ютеризації зріс з 3% до 97%. Сьогодні перед Україною відкривається унікальна можливість побудувати найбільш сучасну електронну систему охорони здоров'я фактично з нуля", - сказала в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун під час презентації Концепції інформатизації охорони здоров'я в Києві у вівторок.

Концепція містить стратегічний план розвитку електронної охорони здоров'я, основні принципи її роботи, необхідні законодавчі зміни та передумови для інвестиційної привабливості системи.

"Ми не просто будуємо ІТ-рішення, тому що "так потрібно". Є конкретні проблеми, які ми вирішуємо: лікарі потопають у папері, організованої медичної інформації немає, дані незахищені", - сказав заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Він наголосив, що МОЗ ставить перед собою мету, щоб до кінця 2023 усі рішення в системі охорони здоров'я ухвалювали на основі електронних даних.

Особливістю української електронної системи охорони здоров'я є співпраця держави та ІТ-бізнесу в її створенні.

Згідно з концепцією, держава управляє лише центральною базою даних, відповідає за стандарти інформації та безпеки.

Усі користувацькі рішення (медичні та пацієнтські інформаційні системи, додатки та надбудови) розробляють українські ІТ-спеціалісти на ринкових умовах. При цьому медзаклади можуть вільно обирати рішення, що відповідають їхнім потребам.

Завдяки електронній системі також вдасться уникнути фрагментації даних, оскільки замість паперових карток дані пацієнтів зберігатимуться у безпечному хмарному сховищі, а лікарі в різних медзакладах матимуть доступ до необхідної їм інформації про пацієнта.

Крім того, надання медзакладами електронних даних у систему eHealth стає обов'язковою умовою отримання фінансування від Національної служби здоров'я України (НСЗУ).

"Застосування електронних інструментів, оплата на основі достовірних електронних даних забезпечує прозоре, цільове та ефективне використання ресурсів", - зазначив голова НСЗУ Олег Петренко.