Доступність посилання

ТОП новини

«Це не НЛО, це – SOS»: креативна індустрія «променями у небо» вимагає від влади плану дій


Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року
Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року

«Хто знає, що це за стовпи світла?», «Дивіться, все небо у колах, і вони світяться! Мабуть, НЛО прилетіли», «Це, що позаземні цивілізації висадилися у Києві?!», «Прибульці в Одесі!», – такими дописами разом із яскравими фотографіями вибухнули соціальні мережі увечері 12 травня. У двадцяти містах України від землі до неба виросли світлові промені, прикрасивши небо світловими колами. Як стало відомо пізніше, в такий спосіб підприємці із арт-індустрії вирішили звернути увагу на те, що «карантин і бездіяльність влади убиває креативну галузь».

Радіо Свобода звернулося за поясненнями до учасників та організаторів акції, а також попросило відреагувати на звинувачення у зневазі до пам’яті убитих на Майдані, оскільки багато учасників Революції гідності заявили, що «світлові промені – це символ Небесної сотні.

«Ці фотографії облетять всі сайти країни, і не тільки нашої країни. Ігнорувати тисячі людей, які створюють ідеї, пишуть сценарії, придумують і організовують фестивалі та перформанси, знімають і роблять шоу – більше не вийде.

Я переконана, що після такого потужного послання діалог з владою про те, як ми, креативщики і івентори будемо виходити з карантину, як мінімум почнеться. Виходити так, щоб не зникнути. Тому що ще кілька тижнів без зрозумілого плану, і для нас карантин може не закінчитися ніколи...» – так написала на своїй сторінці у фейсбуці засновниця проєкту «Made in Ukraine» Юлія Савостіна.

«750 тисяч людей залишилися без роботи. Це сфера, яка разом дає 4% усього ВВП України. Ми хочемо, щоб уряд визначив чіткий план дій, як це зробили в деяких країнах Європи», – пояснює Максим Головкін, засновник компанії «Maxart», один із організаторів світлового перформенсу в Одесі.

Радіо Свобода поставило Юлії Савостіній і Максиму Головкіну кілька запитань. Але найперше – реакція на закиди у зневазі до пам’яті убитих учасників Революції гідності, оскільки «світлові промені – вже стали символом Небесної сотні».

Ось як відповіла Юлія Савостіна:

Ті компанії і люди, які забезпечують технічно заходи вшанування пам'яті наших героїв, і взяли участь в акції, яка звертає увагу держави на відсутність плану виходу з кризи для креативного сектору
Лілія Млинарич

– Щодо звинувачень у некоректності, тут процитую свою колегу, президента фестивалю «Джаз Коктебель» Лілію Млинарич: «Єдині зауваження дописувачів у Fb , які я побачила, стосувалися того факту , що такий формат (стовпи світла) в Україні застосовують, щоб згадати і вшанувати пам'ять тих, хто віддав свої життя на Майдані. Можливо в чомусь це слушне зауваження, але, по-перше, я бачила такі стовпи світла як яскравий елемент і шоу, і просто акценту, і у Єгипті біля комплексу пірамід Гізи (2003-2004 рік), у Лондоні (2008 рік), і на багатьох концертах. І по-друге, самі ті компанії і люди, які забезпечують технічно заходи вшанування пам'яті наших героїв, і взяли участь в акції, яка звертає увагу держави на відсутність стратегії і плану виходу з кризи для креативного сектору. Бо може так статися, що нічого іншого не залишиться, як просто продати все своє обладнання...»

– Хто зініціював цю акцію, скільки компаній її підтримали, у скількох містах вона пройшла?

Юлія Савостіна: Є ініціативна група, яка складається із організаторів, прокатників обладнання, власників концертних майданчиків, організаторів фестивалів та мерій. Загалом, напевно, більше від 200 учасників.

До акції долучилися сотні прокатних та продакшн-компаній із 20 міст України:

  • компанії Zinteco, Alight, Феєрія, Rider Rent, Ritmo Rent, Ginza, Profi, Aspro, Rent Media, Fatsound, IQ Tech Event Service, ELECOR, Артмакс, Ideal Sercets, Pr Music, Nota Production, Stagemart, Starwagen, Gali-Leo Rental, Карточчі Україна та інші;
  • відомі й знакові локації та концертні майданчики: Bel'Etage, «Львів Арена», НСК «Олімпійський», Atlas, Roof, Caribbean Club, IFest Republic, «Зелений Театр», «Арт-завод Механіка», ЮБК, ВДНГ, Stereoplaza;
  • концертні, рекламні та івент-агенції: Virus Music, Pop Corn CA, Global Events, Plombir, ТАВР Медіа, Creative Beast, Don't Stop, РТМ, UMH.
  • тікетінгові сервіси (займаються продажем квитків – ред.): Tiketsbox, Gastroli.Ua, Concert.ua, Internet-bilet;
  • фестивалі: Atlas Weekend, «​Файне Місто», Underhill Music Festival, Impulse Festival, Zaxidfest;
  • профільні організації: Kyiv Music Days, Профспілка музичної індустрії, Всеукраїнська організація музичних подій

Максим Головкін: Акція пройшла по усій Україні, у Києві було 12 локацій, у нас в Одесі – дві. В нашому місті чотири головних організатори: Maxart, Staff Concert, «Лайтек» і клуб Ibiza. Також брала участь агенція Promonstri.

Гурт ONUKA і вокалістка Ната Жижченко виступають на фестивалі Atlas Weekend у Національному Експоцентрі. Київ, 29 червня 2017 року
Гурт ONUKA і вокалістка Ната Жижченко виступають на фестивалі Atlas Weekend у Національному Експоцентрі. Київ, 29 червня 2017 року

– Що хоче сказати бізнес арт-індустрії цією акцією?

Ми закликаємо державу дати нам конкретний план виходу з карантину
Максим Головкін

Максим Головкін: Ми закликаємо державу дати нам конкретний план виходу з карантину. Ми хочемо розуміти, як довго карантин може тривати і коли та як нам виходити з нього. Послаблення, які почали діяти із 12 травня, вони ніяк не торкаються креативної індустрії. Масові заходи заборонені для більше, аніж 10 людей.

Ми просимо – збільшити для нас ліміт мінімум до 300-т, наприклад, до початку липня. Адже усі ці люди – 750 тисяч людей, які працюють в артбізнесі – вони залишилися без роботи. А організація, наприклад, концерту – це набагато більше, аніж артист і глядачі, це підрядники, агенства, рекламні площі… це цілий комплекс узгоджених дій багатьох компаній.

Юлія Савостіна
Юлія Савостіна

Юлія Савостіна: Завдання акції – звернути на себе увагу для того, щоб уряд розпочав діалог із представниками креативних індустрій. Саме – розпочати діалог для написання плану. Частина преси та Fb-користувачів зневажливо написали – «вони хочуть проводити концерти».

Але мова не про те, щоб у травні почалися концерти. Тут всі притомні люди, всі розуміють, що відбувається і що життя та безпека людей найцінніші. Але ми за те, щоб у влади для креативних індустрій був чіткий план, як і для всіх інших галузей економіки. ​

– Які втрати вже понесли компанії і якими можуть бути подальші наслідки, якщо не буде знайдено конструктивний вихід?

Юлія Савостіна: Загалом понад сотні тисяч професіоналів, закоханих у свою роботу, просто її втратили. І на відміну від бариста та перукарів, не бачать перспектив, коли і в якому форматі зможуть знову працювати. Тобто, це ще щонаймеше 250 тисяч безробітних професіоналів до того пів мільйона безробітних, про яких говорив сьогодні прем'р-міністр України.

От, наприклад, ми – команда проєкту Made in Ukraine робимо 2 конференції, 5-7 фестивалів на рік і ще декілька невеличких заходів.

Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року
Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року

Якщо на початку червня мені, як лідеру проєкту, не буде зрозуміло, коли моя івент-команда почне працювати, то є величезний ризик, що саме цю частину нашого колективу доведеться розпустити.

Це тисячі людей, які створювали контент – експериментальний, професійний або не дуже, але той, що нагадував, що ми – окрема держава і у нас є своя культура. Буде страшно, якщо все це зникне
Юлія Савостіна

Якщо нас не почують, то наслідки будуть дуже сумними. Бо сьогодні найменш захищеними опинилися театри, бібліотеки, музеї, кінотеатри, фестивалі, консерваторії і дизайнерські шоуруми.

Повторюся, що це тисячі людей, які створювали контент – експериментальний, професійний або не дуже, попсовий, масовий, елітарний, модний, який завгодно, але той, що нагадував, що ми – окрема держава і у нас є своя культура.

Буде страшно, якщо все це зникне.

Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року
Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року

– У вас є пропозиції до уряду, як ви бачите можливість працювати в умовах епідемії?

Максим Головкін: Ми пропонуємо піти шляхом Європи. Природно, що ми не хочемо, щоб відкрили одразу все і відбувся спалах захворюваності на коронавірус (Максим Головкін перехворів на COVID-19 – ред.).

Ми хочемо, щоб держава визначила терміни і ліміти – що, наприклад, до 31 серпня, як зробили в багатьох країнах Європи, чи 31 грудня, як визначили інші країни – ми не можемо планувати заходи.

Це необхідно, щоб ми чітко знали і нічого не планували, і не несли додаткові втрати. Бо кожне перенесення чи скасування події – це в середньому 30% від усіх втрат, які несуть ті, хто організовує і має проводити подію.

Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року
Акція арт-бізнесу із вимогою плану дій виходу із карантину «ЯкщоНасНеЧуютьНасПобачать». 12 травня 2020 року

Перша наша пропозиція: дозволити з початку липня працювати залам із наповненістю на 30%, тобто якщо зал на 1000 людей, то щоб у ньому було 300 людей. Звісно, із дотриманням усіх вимог дезінфекції, засобів індивідуального захисту...

Понизити відсоток ПДВ на квитки із 20% до 7%
Максим Головкін

Друга пропозиція: понизити відсоток ПДВ на квитки із 20% до 7%. Ми наразі є єдиною країною із таким великим відстотком ПДВ у квитках.

Це дуже допоможе усім компаніям, оскільки усі наші підрядники – це ФОПники (фізична особа-підприємець – ред.), тобто ми отримуємо гроші із ПДВ і пересилаємо їх без ПДВ на ФОПи, ми втрачаємо тут.

акція «Стоп культурний карантин» в Одесі
акція «Стоп культурний карантин» в Одесі

Нам потрібна тут допомога від держави, щоб зменшити ці втрати. Це допоможе врятувати бізнес, який дає роботу, платить податки і створює національний культурний продукт.

Читайте ще:

Економіка COVID-19: як країни наближаються до зростання безробіття​

«Те, що це вб'є економіку, – це точно». Як працює виробництво у Краматорську

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

XS
SM
MD
LG