Доступність посилання

ТОП новини

Уряд Гройсмана опинився між двома вогнями (огляд преси)


Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу у Верховній Раді. Київ, 21 вересня 2018 року
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу у Верховній Раді. Київ, 21 вересня 2018 року

Цього тижня Верховна Рада готується ухвалити в другому читанні Державний бюджет на 2019 рік – щоб вчасно отримати обіцяний транш кредиту МВФ. Як інформує газета «Україна молода», – голосування за головний фінансовий документ держави в другому читанні заплановано на четвер. Події навколо підготовки чернетки Держбюджету-2019 відбуваються за всіма законами драматургії: чим ближче до фіналу, тим активніше прискорюються події. Головні витрати – війна і вибори. Збільшення витрат на оборону – єдине коригування кошторису, яке ні в кого з учасників бюджетного процесу не викликало заперечень. Як зазначає газета, додаткове навантаження на бюджет може спричинити аномально велика кількість кандидатів у президенти. Вже сьогодні їх налічується 28, що є рекордом за весь час незалежності України. Видання пише, що уряд Володимира Гройсмана опинився між двома вогнями: якщо не домовиться з депутатами і бюджету не буде – зрив переговорів iз Міжнародним валютним фондом, криза зовнішніх платежів, падіння курсу гривні, можливий дефолт... Якщо ж домовиться, пішовши на невиправданий компроміс з деякими парламентаріями, результат може бути таким самим – зрив перемовин із Фондом і далі за текстом... Чи зуміє виконавча влада у цій ситуації пройти «між краплинками», і стане головною інтригою, за розв’язанням якої українці спостерігатимуть вже через два дні. На цьому наголошується в статті «Встигнути до грошей».

Офіційно виборча кампанія розпочнеться через півтора місяця. Попереду два тижні різдвяно-новорічних свят, які зіб’ють її темп і емоцію. Тому, як зазначає дописувач «Газети по-українськи», політики поспіхом випускають в обіг кульмінаційні обіцянки. Юлія Тимошенко продає зниження тарифів на газ удвічі. Довго їхати на цій обіцянці не вийде, переконує видання. Тривала електоральна кампанія потребує періодичного підживлення чимось ефектнішим. У січні-лютому виборець потребуватиме ще екзотичнішого дурману. Що тоді обіцятиме Тимошенко? Долар по 8 гривень, як при Януковичу? Чи ковбасу «Любительську» по 2 карбованці, як за Радянського Союзу? Петро Порошенко за чотири місяці до дня голосування вже продає мобілізаційне гасло «Геть від Москви». Що він обіцятиме потім? Дописувач газети переконує, що після таких заяв обіцянки про світле майбутнє в НАТО і Євросоюзі, гасла «жити по-новому», «справедливість є чи «вона працює» вже не діятимуть. Політики метушаться. Нервують. Важко уявити, що чудитимуть далі, зазначає дописувач газети політолог Михайло Басараб. Стаття називається «Тимошенко і Порошенко не вірять у власну перемогу».

Президентські вибори в Україні – це спосіб для Володимира Путіна відновити свій вплив у сусідній державі. 2010 року він ставив на найнадійнішого проросійського кандидата. Віктор Янукович, як стверджує дописувач «Газети по-українськи», був не лише далекий від українського світу, а й примітивний в інтелектуальному плані кримінальник. Нині Путін знову хоче не просто перемоги зручних йому сил в Україні. Це має бути вибір, за який українцям буде соромно перед світом і собою. Вибір, який знищить відчуття гідності, що вивело людей на Майдан. Чи вдасться йому повторити свій успіх, залежить, насамперед, від самих українців. В цьому переконує читачів історик Володимир В’ятрович.

Після останніх соціологічних даних, які свідчать про друге місце в президентському рейтингу шоумена Володимира Зеленського, тему його можливої участі у виборах почали обговорювати з новою силою. Як переконують експерти газети «День», формується протестний електорат, який буде шукати не лише альтернативну політичну силу, а й інший образ лідера.

Українці вже давно є двигуном польської економіки, стверджує газета «Україна молода». Проте першу позицію країна займає не лише серед найбільшої кількості заробітчан у цій країні. За даними Головного статистичного управління Польщі, у 2017 році громадяни України витратили в Польщі найбільшу суму коштів – майже 8 мільярдів злотих, а це близько 1,8 мільярда євро. У дослідженні враховували не лише туристів, а й осіб, які проживають у Польщі і мають українське громадянство. Відтак, за результатами дослідження, українці позитивно впливають на ВВП у сусідній країні. Загалом, за твердженням польських ЗМІ, Польщі загрожує економічна криза в разі масового відтоку українських трудових мігрантів до Німеччини та інших країн ЄС. Якщо Німеччина з 1 січня 2019 року таки відкриє свій ринок для іноземців, більшість українців, які працюють сьогодні в Польщі, може переїхати далі на захід, де зарплати часом утричі вищі за польські. Експерти газети радять не нав’язувати «зраду» заробітчанам, адже попри те, що саме українці цього року найбільше коштів залишили в Польщі, заробивши в сусідній країні, значний відсоток заробітчан таки повертаються додому і вкладають зароблені кошти в Україні.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG