За яких обставин і коли країна повністю позбудеться радянського й колоніального минулого і вийде з-під впливу Росії? Якою буде нова Україна? Цю тему досліджував тижневик «Країна». Експерти видання нагадують, що Україна пройшла шлях від радянської диктатури до європейської демократії. Також – від соціалістичної економіки до вільного ринку. Проголошення незалежності й дві революції – ключові події у новітній історії країни. Вони докорінно змінили суспільство. Україна назавжди змінила вектор – на віддалення від Москви і прозахідний курс. Але вихід із зони російських впливів займе десятиліття. Треба чітко визначити власні стратегічні інтереси. А потім послідовно реалізовувати їх. Зараз головне – гарантувати безпеку держави та її громадян, також – поліпшити їхній добробут. Інший експерт тижневика переконує, що треба ще одне покоління, щоб повністю позбутися впливу СРСР і Росії. Це років 20. Буде збігатися з біблійною історією про Мойсея, який водив свій народ 40 років пустелею. Вони не просто шукали свою землю. Цей час був потрібен, щоб всі народжені в рабстві перемерли. Мойсей привів до землі обітованої вільних людей. В Україні буде так само, переконаний експерт. Коли основну масу населення складатимуть народжені у незалежній державі, країна звільниться від колоніального впливу.
Газета «Україна молода» досліджує, чому ЦВК замислилася про правомірність виборів в об’єднаних територіальних громадах? Видання пише, що цього року у жовтні мали відбутися чергові вибори в об’єднаних територіальних громадах. Йшлося приблизно про сотню громад, де проживає близько мільйона виборців. Однак несподівано для всіх Центрвиборчком заблокував цей процес, чим занурив прем’єра Володимира Гройсмана у непідробний розпач, переконують газетярі. Адже глава уряду вважає децентралізацію своїм персональним досягненням та однією з найуспішніших реформ. Що ж сталося? Видання пише, що тут є два ймовірні пояснення. Перше: все, що відбувається зараз довкола об'єднаних територіальних громад, є продовженням протистоянь між прем’єром Гройсманом та президентом Порошенком. Ще одне пояснення також пов’язане з президентськими виборами. Під які важливо акумулювати якомога більше чистого й нескаламученого, «не розведеного» демократією адмінресурсу. Докладніше йдеться в статті «Децентралізація на паузі».
В Україні відновлюється банківське кредитування: значною мірою завдяки суттєвому зростанню депозитних вкладів, стверджує газета «Україна молода». Українці, як свідчать дані статистики, знову активно понесли гроші до банківських відділень. Більшість фінустанов, зіткнувшись із дефіцитом коштів, почала суттєво піднімати умови по вкладах: роблячи інвестування у банківські депозити знову вигідним – як і було колись. Про це йдеться в статті «Банки на своєму місці».
«Від багатства до… бідності». Таку назву має публікація в газеті «День», в якій розповідається про економічні кризи за 27 років Незалежності України. Причини економічної кризи видання поділяє на успадковані і набуті. Успадкованих від СРСР газетярі умовно об’єднали в 10 груп.Серед них головна – майже повне або тотальне одержавлення економіки, власності. 92% усіх засобів виробництва перебували в руках держави. Внаслідок цього в економіці майже не існувало плюралізму форм власності, що унеможливлювало конкуренцію між товаровиробниками різних форм власності за здешевлення продукції. До успадкованих проблем видання також зараховує і руйнування інституту приватного власника, монополізацію економіки, величезне фізичне та моральне зношування головних фондів, низьку продуктивність праці.
