Коронавірус і українсько-російська інформаційна війна

Факти кажуть про те, що в Україні в десять разів менше підтверджених заражених коронавірусом, ніж в Росії, і відповідно, менше і померлих. Це говорить про те, що ситуація з коронавірусом в Росії більш критична, ніж в Україні.

На графіку порівняння по 70 дням після першої тисячі заражених по дев'яти країнам. І по ньому ясно видно, що Росія в принципі вже зараз знаходиться на другому місці після Іспанії, і припускаю, що в перебігу найближчих десяти днів, швидше за все обжене і її. Потім сподіваюся, що в Росії епідемія все-таки піде на спад. Чому сподіваюся? Тому, що у нас з Росією досить активне прикордонне сполучення. Навіть після закриття кордонів до декілька тисяч чоловік щодня проходить з Росії в Україну. Відповідно, є загроза привнесення з Росії коронавірусу на нашу територію. Зрозуміло, що зараз всіх прибулих з-за кордону відправляють на обсервацію додому зі спеціальним додатком або повідомляють Нацполіцію та лікарів. Але навіть незважаючи на ці заходи, це досить небезпечна тенденція, що в сусідній країні велика кількість заражених вірусом.

В цьому контексті варто згадати, що Україна вперше після 2009-го року часів Ющенка повернулася в ТОП-100 країн з вільними ЗМІ. Я сподіваюся, що ми піднімемося в цьому рейтингу ще вище в найближчий рік. Тому і це дуже добре, що вільні ЗМІ – це основа демократії, основа стабільності будь-якої демократичної країни. Ось живий приклад, до речі, – ситуація з коронавірусною пандемією завдяки ЗМІ. Наш Президент і Парламент прийняли рішення про те, що потрібно поміняти міністра охорони здоров'я. Поміняли двох міністрів з початку цього року. Тобто зараз працює третій міністр охорони здоров'я, у якого нарешті почало виходити захищати країну від епідемії вірусу. Як бачимо ми зараз в пандемії йдемо досить рівно, на рівні Польщі приблизно, а не на тому рівні, на якому йде Росія або інші європейські країни. Ну європейські країни зрозуміло – Західна Європа першою прийняла цей удар після Китаю. Тому що до них часто літають відпочивати, у них більший туристичний потік, бізнес і т. д. А Україні та Польщі вдалося підготуватися до навали коронавірусу, і це сталося багато в чому саме завдяки вільній роботі ЗМІ. Тому мене безумовно, робота українських ЗМІ не може не радувати.

З точки зору протистояння в інформаційній війні з Росією: найкраща контрпропаганда – це правда. Тобто, якщо українські ЗМІ можуть доносити правдиву інформацію про те, що відбувається в нашій країні, що відбувається в світі, що відбувається в Росії, це вже певна перемога. Так, можливо ми не отримаємо таке зазомбоване, що вірить в перемогу своєї збірної з футболу, населення, як в Північній Кореї. Напевно знаєте, по національному телеканалу Північної Кореї передали, що їх збірна з футболу стала чемпіоном світу і люди в це повірили. Хоча в світових чемпіонатах їх збірна за фактом ніколи не вигравала. Точно також, як я розумію, що в Росії більше 50% населення вірять в бандерівців, фашистів, "розіпнутих хлопчиків", в "поїзда з бандерівцями", які їхали до Криму і тільки завдяки сонцеликому Володимиру Володимировичу вдалося запобігти цьому "походу бандерівців". Можливо, хтось вірить в це, можливо в Росії люди навіть діють виходячи з того, що їм показують федеральні канали. В Україні, слава Богу, такої ситуації немає, і я дуже рада, що швидше за все цього вже не буде ніколи. Чому? Тому що, по-перше, я не вірю в можливість закриття інформаційного простору країни в період інформаційної революції і вільного інтернету. Коротше кажучи, ти не зможеш закрити в принципі все. Зараз вже з розвитком супутникового інтернету це буде ще більш неможливо, ніж раніше.

Короткостроково у росіян перевага одна, – в них центральна влада може наказати, і на місцях всі канали, всі ЗМІ, оператори зовнішньої реклами, цей наказ виконають. З одного боку, це перевага з тієї точки зору, що можна швидко реагувати на виклики, з іншого боку в таких умовах система костеніє, а потім під цим глиняним нальотом окостеніння вона прогниває. Виходить такий колос на глиняних ногах. Згадайте Радянський союз. Афганістан і аварія на Чорнобильській АЕС – дві дії і їх висвітлення "по-радянськи" призвели врешті-решт до того, що ці проблеми тільки загострилися. А після початку періоду "гласності" система впала. Спершу в будинках, на кухні люди говорили про це, потім на вулицях і площах. І з'ясувалося, що від громадськості приховували правду, – люди обурилися, економіка падала (ціна на нафту була низькою як і зараза) і почався розвал Радянського Союзу. Ось у чому нестабільність в довгостроковій перспективі будь якої закритої інформаційної системи, особливо зараз, коли є вільний інтернет.

Час визнати, що "все, що стоїть на шляху у інформації, буде заметено з лиця землі самою історією".