Дар’я Степанова
Упродовж минулого року деякі чільні чиновники в уряді Криму опинилися за ґратами, ще частина ‒ чекає підсумків слідства. Не обійшлося і без нових скандальних арештів. Усі справи стосуються корупції і зловживання владою. А на материковій Україні кримських політичних діячів судять за статтями про держзраду і посягання на територіальну цілісність. Проект Радіо Свобода Крим.Реалії згадує найрезонансніші кримінальні справи 2018 року.
Гучні арешти і звинувачення
Серед найгучніших затримань кримських чиновників минулого року можна виділити справи таких діячів російської влади у Криму, як віце-прем’єра Криму Віталія Нахлупіна, колишнього мера Ялти Андрія Ростенка і першого російського мера Сімферополя Геннадія Бахарєва.
Із цієї трійки уникнути покарання поки що вдалося лише Андрієві Ростенку. 22 травня його затримали російські силовики в московському аеропорту «Шереметьєво» і звинуватили в перевищенні посадових повноважень у використанні землі санаторію «Алупка» (що перебуває під контролем МВС Росії). 23 травня Басманний суд Москви виніс рішення про утримання Ростенка під вартою до 21 липня, а пізніше Московський міський суд визнав це рішення законним.
Після двох місяців тримання в московському слідчому ізоляторі кримського чиновника випустили на волю під підписку про невиїзд. На цьому наполягав і голова російського уряду у Криму Сергій Аксьонов. За його словами, Ростенко не винний.
16 листопада кримінальну справу проти колишнього мера Ялти закрили через відсутність складу злочину.
На думку російського активіста у Криму Володимира Гарначука, Сергій Аксьонов кинувся рятувати Андрія Ростенка через їхнє спільне кримінальне минуле.
«Колеги у 90-і, знають не перший рік один одного. Андрій був вищим за ієрархією, ніж Аксьонов. І, відповідно, він (Аксьонов ‒ ред.) розумів, що якщо почне говорити Ростенко, то питання ставитимуть Сергієві Валерійовичу. Відповідно, були кинуті всі сили на його звільнення», ‒ сказав російський активіст.
Проти першого російського мера Сімферополя Геннадія Бахарєва теж порушили кримінальну справу. Бахарєв став мером кримської столиці у вересні 2014 року, пішов у відставку в серпні 2017 року. А у травні 2018-го колишнього мера звинуватили в тому, що він передав якійсь компанії в користування земельну ділянку, що належить муніципалітетові, разом із майстернями, господарськими і складськими приміщеннями на ній. При цьому орендна плата в бюджет не сплачувалася, що є порушенням насадженого на окупованому українському півострові російського законодавства. У зв’язку з цим слідство вирішило, що Бахарєв завдав шкоди місту в розмірі 3,2 мільйона рублів.
Колишнього мера Сімферополя звинувачують за частиною 3 статті 285 Кримінального Кодексу Росії ‒ зловживання посадовими повноваженнями, що потягнули за собою тяжкі наслідки. Зараз Бахарєв перебуває під підпискою про невиїзд.
Російський активіст Володимир Гарначук вважає, що арешт Бахарєва демонструє втрату Аксьоновим впливу в Сімферополі.
«Бахарєв був Аксьоновським ставлеником, і зараз Аксьонов майже програв Сімферополь Константинову (спікерові підконтрольного Москві кримського парламенту Володимирові Константинову ‒ ред.). Не дивуйтеся, що Бахарєв був стільки часу ‒ його тримали, тому що працювати з Аксьоновим ніхто не палає бажанням. Тому що всі розуміють: ти або сядеш, або тебе запишуть у «загін брудних тварин», – каже активіст.
Одним із найбільш скандальних затримань кримських чиновників була справа російського віце-прем’єра Криму Віталія Нахлупіна. Його заарештували 17 жовтня в Москві за звинуваченням у систематичному отриманні хабарів ‒ загалом на суму в 5 мільйонів рублів.
Віталій Нахлупін ‒ представник так званої «макіївської» команди. У 2010 році тодішній прем’єр АРК Василь Джарти призначив його своїм позаштатним радником. Пізніше Нахлупін зайняв посаду генерального директора підприємства «Кримтролейбус», а після виборів до кримського парламенту став головою комісії з бюджетної та економічної політики. У вересні 2014 року Нахлупін теж обирався, але вже до підконтрольного Росії парламенту півострова. Він пройшов за списком «Единой России» і був призначений на посаду голови комітету економічної, бюджетно-фінансової і податкової політики.
Нахлупіну інкримінують частину 6 статті 290 Кримінального кодексу Росії ‒ одержання хабара в особливо великому розмірі. Ця стаття передбачає позбавлення волі від 8 до 15 років, великий штраф і можливу заборону обіймати посади у владі.
У листопаді суд заарештував нерухомість і більше ніж 14 мільйонів рублів, що належать Віталієві Нахлупіну і його сім’ї. Але 12 грудня Московський міський суд скасував арешт. У справі Нахлупіна також проходять у статусі обвинувачених колишній т.в.о. заступника міністра транспорту Криму Валентин Дукорський і колишній перший заступник голови Держкомітету конкурентної політики Криму Ярослав Сливка, обидва з системи російської влади у Криму.
На думку Володимира Гарначука, Нахлупіну не поталанить так, як Ростенкові. Він пояснює це тим, що чиновник просто не входить у коло довірених осіб Сергія Аксьонова, і той не рятуватиме його від в’язниці.
«У цьому різниця між Нахлупіним і Ростенком ‒ що Аксьонов, як і Кадиров (голова республіки Чечні в Росії Рамзан Кадиров – ред.), намагається взагалі нікого з чужих не підпускати навіть близько до регіональних справ і грошей, у першу чергу. Тобто він створює фінансово-промислову імперію, спираючись на це вузьке коло своїх колег із 90-х років», ‒ розповів Гарначук в інтерв’ю Крим.Реалії.
Голова кримського відділення партії «Коммунисты России» Леонід Грач вважає, що всі ці арешти ‒ тривожний знак для голови російського уряду Криму.
«Аксьонівщина» ‒ це величезна чорна пляма на тілі КримуЛеонід Грач
«Для Аксьонова це має бути не те що тривожний, ‒ а останній дзвінок. Йому треба зібратися, набратися мужності й попроситися кудись до Сибіру поїхати попрацювати. Тому що краще їхати туди працювати, ніж зашлють туди. Тому в цьому сенсі «аксьонівщина» ‒ це величезна чорна пляма на тілі Криму», – каже чільний кримський комуніст.
Позбавлені свободи
У 2018 році було два гучні обвинувальні вироки чиновникам російської влади у Криму ‒ колишньому мерові Феодосії Дмитрові Щепеткову і колишньому віце-прем’єрові Криму Олегові Казуріну.
Дмитрові Щепеткову винесли обвинувальний вирок 28 березня. Його визнали винним у злочинах, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу Росії (частина 3 статті 30 і частина 6 статті 290 ‒ замах на отримання хабара в особливо великому розмірі, а також частина 1 статті 285 ‒ перевищення посадових повноважень).
Мером Феодосії Щепетков став іще у 2013 році ‒ після того, як убили його попередника Олександра Бартенєва. Він підтримав захоплення Криму Росією і втримав обійману посаду після анексії, після виборів, влаштованих уже за російським законодавством.
21 грудня 2015 року Щепеткова заарештували співробітники ФСБ Росії. У квітні 2017 року йому зачитали обвинувальний акт, що складався з трьох епізодів. У першому йдеться про те, що у травні 2015 року Щепетков вимагав у підприємця Сергія Аванесяна внести півмільйона рублів як благодійний внесок на фестиваль «Барабулька». За це, за версією слідства, колишній мер пообіцяв вирішити питання з орендою павільйону, в якому підприємець надавав би послуги громадського харчування. Також слідство звинувачувало колишнього мера у вимаганні 250 тисяч рублів під виглядом благодійної допомоги ветеранам-інвалідам від забудовника Романа Лукичева.
Сторона звинувачення просила суд позбавити волі колишнього керівника Феодосії на 9 років із відбуванням покарання в колонії суворого режиму і призначити штраф у розмірі 64 мільйони рублів.
Щепеткову зачитували вирок вісім годин. Йому присудили 8 років ув’язнення і штраф у 42 мільйони рублів.
А Олега Казуріна визнали винним в отриманні хабара в розмірі 27 мільйонів рублів ‒ за вирішення питань освоєння коштів російської федеральної цільової програми розвитку Криму. Це один із найгучніших корупційних скандалів у Криму. Справу розглядали майже півтора року.
Олег Казурін ‒ росіянин. У російський уряд Криму він прийшов у січні 2016 року. А до цього з 2014 року керував департаментом міського господарства Севастополя. Пізніше був призначений заступником російського губернатора Севастополя, але лише на кілька днів ‒ його несподівано перевели до підконтрольної Москві Ради міністрів Криму заступником Сергія Аксьонова.
В уряді Казурін займався питаннями реалізації російської Федеральної цільової програми розвитку Криму та Севастополя. Він працював там близько року ‒ у грудні 2016 року чиновника відправили у відставку за «систематичне невиконання доручень, державних завдань». А через півтора місяця його затримали співробітники кримського главку Слідчого комітету Росії.
Київський районний суд Сімферополя засудив колишнього віце-прем'єра Криму Олега Казуріна до 11,5 років позбавлення волі.
Затримані і засуджені на українському материку
Колишній заступник російського міністра спорту Криму Фарух Камалов, депутат Євпаторійської міськради Сергій Осьмінін і керівник відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги», довірена особа президента Росії Володимира Путіна на незаконно влаштованих Росією виборах голови російської держави на українській окупованій території Криму Олена Одновол отримали умовні терміни на материковій частині України.
Фаруха Камалова затримали співробітники Служби безпеки України 2 лютого 2018 року на адміністративному кордоні з Кримом, на пункті пропуску «Каланчак». Сергія Осьмініна СБУ затримала у квітні за підозрою в причетності до анексії Криму. А на Олену Одновол надягли наручники 23 квітня на пункті пропуску «Чонгар».
Олену Одновол звинуватили в державній зраді. Фаруха Камалова і Сергія Осьмініна судили за статтею 110 Кримінального Кодексу України ‒ «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Всіх їх засудили до 5 років умовно з випробувальним терміном на 3 роки. Фарух Камалов навіть виїхав до Криму.
Колишньому депутатові Верховної Ради АРК Василеві Ганишу пощастило менше ‒ він отримав реальний 12-річний термін. Співробітники СБУ й української Держприкордонслужби затримали Ганиша 28 квітня 2015 року, коли він виїжджав із Криму на материк. Прокуратура АРК звинуватила колишнього депутата в державній зраді ‒ сприянні підривній діяльності Росії на території Криму. Йдеться про участь Ганиша у проведенні «референдуму» в березні 2014 року, в голосуванні за Конституцію Криму російського зразка і участь у виборах місцевого самоврядування в системі російської влади.
Суд у справі Ганиша почався у серпні 2015 року. З січня 2016 року він перебував під домашнім арештом. Колишній депутат своєї провини не визнав і наголошував, що він був єдиним, хто проголосував тоді проти проведення «референдуму» 2014 року.
Вироку очікують іще двоє фігурантів справ про держзраду ‒ колишній російський міністр охорони здоров’я Криму Петро Михальчевський і колишній депутат Севастопольської міськради Володимир Галичий.
Михальчевського затримали українські силовики в січні 2018 року і помістили під варту ‒ спочатку в СІЗО Херсона, а влітку перевезли в київський ізолятор. У червні розслідування справи колишнього міністра було завершене, зараз її розглядає Дніпровський районний суд Києва.
Галичого затримали 22 вересня 2015 року на адмінкордоні з Кримом, на пункті пропуску «Каланчак». Його звинувачують у тому, що він вчинив державну зраду, проголосувавши за «незалежність Криму і Севастополя» (частина 1 статті 111 Кримінального кодексу України).
Обидва зараз перебувають у СІЗО й чекають на вирок.
