Доступність посилання

ТОП новини

Після газу досі болить голова – журналіст Радіо Свобода з епіцентру протестів у Бухаресті


Протест у Бухаресті. Жінка у масці, щоб захистити себе від сльозогінного газу
Протест у Бухаресті. Жінка у масці, щоб захистити себе від сльозогінного газу

Журналіст Радіо Свобода Сабіна Фаті й досі відчуває вплив подразливого газу, який потрапив до її очей у п’ятницю ввечері – у неї болить голова і печуть очі. Сабіна була на місці події, щоб написати репортаж для Радіо Свобода про мирну маніфестацію в центрі Бухареста. Після того, як поліцейський випустив газ із балончика, Сабіна вже не могла більше нічого бачити, а згодом кілька годин провела в лікарні. Журналістка була однією з тих понад 400 потерпілих, яким знадобилася медична допомога.

На цих світлинах, які виклав у мережі Facebook 10 серпня один із учасників маніфестації, можна побачити, як журналістку Радіо Свобода поміщають у машину швидкої допомоги і надають їй першу медичну поміч.

Сутички того дня сталися після того, як поліція застосувала подразливий газ і водяні гармати для розгону демонстрантів. Ті у відповідь закидали поліцію камінням, пляшками й димовими бомбами. Відтак серед тих понад 400 потерпілих опинилися й 10 співробітників поліції. Шпиталізували 65 осіб.

На вулиці Бухареста 10 серпня вийшли десятки тисяч громадян, які протестували проти корупції, вимагали відставки уряду і дострокових виборів. Кілька днів поспіль вони виходили на вулиці з протестами. Акції проходили у вечірній час, коли спека, яка панує у ці дні, стає меншою.

Місцеві ЗМІ кажуть, що в акції у п’ятницю, зокрема, брали участь від 30 до 100 тисяч осіб. Тодішня акція протесту отримала назву «Діаспора вдома», бо основними її учасниками були емігранти – представники румунської діаспори, які живуть і працюють в різних країнах.

Президент Румунії Клаус Йоханніс розкритикував дії поліції і зажадав пояснення у Міністерства внутрішніх справ. Він також засудив дії активістів, які намагалися прорватися через поліцейські кордони і кидали в правоохоронців каміння.

«Хоча президент і оприлюднив заяву зі засудженням дій поліції, однак він досі не зробив жодних кроків проти тих поліцейських, які застосовували силу. Люди обурені, адже це вперше, коли поліція застосувала силу проти мирних маніфестантів», – каже кореспондент Радіо Свобода Сабіна Фаті.

За її словами, у неї досі болить голова, оскільки поліція «не розкриває складу суміші, яку застосовували проти мирних маніфестантів, а відтак знайти речовину-протидію медикам важко».

Румунська преса повідомляє, що серед маніфестантів і серед поліцейських були провокатори, які намагалися загострити ситуацію. Сабіна також припускає, що без провокаторів не обійшлося. «Ми точно не знаємо, хто саме був там – ми чекаємо на результати розслідування в короткому часі», – каже вона.

Ці протести почалися ще в 2017 році. «Відтоді їх можна назвати справжнім марафоном. Майже щодня. Більші, менші. Під час відпусток люди тимчасово припинили протести перед парламентом» – розповідає Сабіна Фаті.

Перші мітинги з вимогою забезпечити незалежність органів правосуддя пройшли в Румунії ще в червні – тоді вони відбувалися мирно. У липні президент країни Клаус Йоханніс підписав указ про звільнення з посади головного антикорупційного прокурора Лаури Кодруцу Ковеші. Він хвалив Ковеші за її зусилля і сказав, що був змушений підписати указ після того, як його зобов’язав це зробити Конституційний суд.

45-річна прокурор, наймолодша в історії Румунії, прославилася своєю принциповістю. Вона завела більше ніж тисячу кримінальних справ на корупціонерів усіх рівнів, в тому числі, на брата екс-президента, який призначив її на цю посаду.

Місцеві оглядачі вважають, що на президентських виборах у 2014 році в Румунії правоцентристський президент Клаус Йоханніс здобув перемогу завдяки голосам зарубіжної діаспори. Ініціатором останніх акцій протесту стали саме румуни, які живуть і працюють за кордоном. Зокрема, в країнах Західної Європи проживають від трьох до п’яти мільйонів румунських громадян. Більшість пояснює свій переїзд відсутністю перспектив удома.

Згідно з даними Світового банку, близько чверті румунів з категорії економічно активної частини населення живуть і працюють за кордоном. Вони перераховують на батьківщину значні суми грошей – в річному обчисленні це кілька мільярдів доларів.

Парламентські вибори в 2016 році виграли соціал-демократи. Прихильники президента звинувачують соціал-демократів у корупції. Соціал-демократи – в свою чергу – звинувачують президента в зловживанні владою, а опозиційна преса називає нинішній уряд соціал-демократів «злодіями» й «організованим злочинним угрупованням».

Читайте також – Протести в Румунії: чому вони важливі для України

Тим часом, як каже Сабіна Фаті, і цього вечора, й наступного, коли спека спаде, люди знову планують іти на площу перед парламентом.

На які результати вони розраховують? «Люди очікують оголошення нової дати виборів, відставки прем’єр-міністра, але партія прем’єр-міністра має велику більшість у парламенті, тому причин іти у відставку у неї на разі немає», – каже журналіст.

Європейська комісія та Державний департамент США критикували запропоновані зміни до судового законодавства в Румунії, заявивши, що ці зміни можуть призвести до порушення законності в цій державі.

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG